Комплексне лікування нейроішемічної форми синдрому діабетичної стопи: можливості вакуум-терапії
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2014.67.4436Анотація
Робота ґрунтується на досвіді лікування ран негативним тиском 50 пацієнтів із нейроішемічною формою
синдрому діабетичної стопи (СДС). Пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 1 типу було 9 (18 %), ЦД 2 типу — 41
(82 %). Площа поверхні ран становила (15,2—30,5) см2, у середньому — (22,85±2,1) см2. Вимірювання площі
виконано за допомогою комп’ютерної програми Viewer.
Курс вакуум-терапії, тобто накладання одної пов’язки, тривав 3—7 діб, залежно від перебігу ранового процесу.
Пов’язку накладали за відповідною методикою із використанням тільки оригінальних витратних матеріалів.
Комплексне лікування ран при нейроішемічній формі СДС, що включає використання вакуум-терапії на різних
етапах ранового процесу, дозволило досягти повного загоєння ранового дефекту в 33 (66 %) пацієнтів протягом
(62,5±2,7) днів, у решті випадків вдалося досягнути готовності ранової поверхні до автодермопластики та
загоєння протягом (33±4,8) днів.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
