Порушення імунологічної реактивності організму та фагоцитарної активності лейкоцитів при експериментальному постекстракційному альвеоліті за умов корекції їх тіотриазоліном
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2014.67.4425Анотація
У роботі проведено оцінку ефективності застосування тіотриазоліну в корекції порушень імунологічної
реактивності та фагоцитарної активності при експериментальному постекстракційному альвеоліті. У тварин,
які отримували тіотриазолін, у сироватці крові істотно знижувався вміст циркулюючих імунних комплексів,
порівняно з тваринами з постекстракційним альвеолітом на 5-ту добу, які не отримували препарату. Відбувалось
також зниження фагоцитарного індексу і фагоцитарного числа гранулоцитів крові, що вказувало на його
протизапальний ефект. Антиоксидант сприяв позитивним змінам ряду показників гуморального імунного захисту
у тварин за умов експериментального постекстракційного альвеоліту. Результати досліджень можуть мати
підґрунтя для подальших експериментальних досліджень ефективності антиоксидантів і мембранопротекторів
при запальних процесах щелепно-лицевої ділянки, зокрема постекстракційного альвеоліту.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
