Совершенствование хирургического лечения больных со “свежими” повреждениями магистральных желчных протоков
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2014.68.4376Анотація
Проанализированы результаты хирургического лечения 103 больных со “свежими” повреждениями
магистральных желчных протоков (МЖП). Основной операцией при полном пересечении и сечении МЖП
является гепатикоеюноанастомоз по Ру, что выполнен 67 больным с хорошим отдаленным результатом в
97,01 %. Восстановительная операция показана только при парциальном повреждении протока. Формирование
ББА при полном пересечении протока во всех случаях завершилось стриктурой. Гепатикодуоденоанастомоз
также отрицательно сказался на результатах лечения. Осложнения в ближайшем послеоперационном периоде
имели место в 17,5 % больных, в отдаленном — у 33,9 % пациентов. Повторные оперативные вмешательства
выполнены 32,03 % больных, летальность составляла 5,8 %.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
