Діагностика та показання до хірургічного лікування хронічного запору в дітей, зумовленого аномаліями розвитку та положення ободової кишки
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2014.1.4372Анотація
Проаналізовано результати обстеження 338 дітей із хронічними запорами на клінічній базі кафедри дитячої хірургії Буковинського державного медичного університету. В 211 (62,43 %) пацієнтів виявлено аномалії розвитку та фіксації ободової кишки.
Проведений аналіз показав, що показаннями до хірургічного лікування доліхосигми, хвороби Пайра та синдрому Хілаідіті слід вважати: хронічні запори, рецидивуючий біль у животі, каломазання та неефективність консервативного лікування протягом року. Рентгенологічними критеріями визначення тактики лікування можуть бути: утворення додаткових петель ободової кишки в межах сегментів, опущення сегментів один відносно одного та недостатність ілеоцекального замикального апарату.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
