Лікувальна тактика при гастродуоденальних кровотечах виразкового генезу
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2014.1.4366Анотація
Завданням нашого дослідження було оцінити власні результати лікування пацієнтів із гастродуоденальними кровотечами виразкового генезу.
В основу дослідження покладено проспектнвннй аналіз історій хвороби 204 пацієнтів, які лікувалися у клініці кафедри хірургії № 1 із курсом ендоскопічної та лазерної хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова.
Всім пацієнтам призначали медикаментозну (антисекреторну, гемостатичну, інфузійну терапію), яку при необхідності доповнювали ендоскопічним гемостазом або операційним втручанням.
Антисекреторна терапія з використанням лише інгібіторів протонної помпи є достовірно достатньою для надійного зниження секреції шлункового соку при гастродуоденальних кровотечах виразкового генезу. Застосування М-холіноблокаторів (гастроцепіну) як монотерапії достовірно не є ефективним для зниження шлункової секреції, а їх перевага при комбінованому застосуванні з інгібіторами протонної помпи статистично не доведена. Ендоскопічне та операційне лікування забезпечувало стабільний гемостаз абсолютно у всіх пацієнтів із обстежуваного контингенту, яким його виконували, проте статистично достовірно підтвердити ці факти не було можливості.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
