Інтраопераційні та ранні післяопераційні ускладнення хірургічного лікування ахалазії стравоходу
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2014.1.4347Анотація
Представлено результати хірургічного лікування 89 хворих на ахалазію стравоходу I—IV стадій, яким було виконано езофагокардіоміотомію. У 73 хворих на ахалазії стравоходу II—IV стадій після езофагокардіоміотомії було проведено фундоплікацію лапароскопічним (п=23) та лапаротомним (п=50) доступами. Оцінку функціонального стану стравоходу проведено до і безпосередньо після операції (5—30 днів). Після лапароскопічної езофагокардіоміотомії інтраопераційні ускладнення реєстрували лише в 4,3 % випадків, при лапаротомії — у 12 % пацієнтів. Втрати крові при виконанні операції лапаротомним доступом збільшуються в 3—4 рази. Обстеження пацієнтів показали відмінні та добрі результати лікування ахалазії стравоходу, відновлення пасажу їжі досягнуто в усіх пацієнтів, навіть при IV стадії захворювання.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
