Зміни структурно-функціонального стану кісткової тканини під впливом хіміотерапевтичних середників у хворих на хронічну лімфоїдну лейкемію.
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2013.3.1825Анотація
На основі стандартизованого клініко-лабораторного обстеження та даних двофотонної денситометрії хребців поперекового відділу хребта обстежено 150 хворих на хронічну лімфоїдну лейкемію. Встановлено: 1) у хворих на хронічну лімфоїдну лейкемію ураження хребців поперекового відділу хребта у вигляді остеопенічного синдрому в чоловіків зустрічається в 49 %: у вигляді остеопоротичних уражень — у 17 % та остеопенічних уражень — у 32 %; в жінок остеопенічний синдром виявлено в 76 %: у вигляді остеопоротичних уражень — у 24% та остеопенічних уражень у — 52 %; 2) у хворих на хронічну лімфоїдну лейкемію з остеопенічним синдромом спостерігається достовірне тотальне зменшення вмісту мінералів у хребцях, їх ширини та розподілу мінералів до ширини і висоти хребців; встановлено негативний зв’язок між тривалістю захворювання, стадією хронічної лімфоїдної лейкемії та зниженням рівня мінеральної щільності кісткової тканини і вмістом мінералів у хребцях поперекового відділу хребта; 3) встановлено, що фактором ризику зменшення рівня мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на хронічну лімфоїдну лейкемію можуть бути хіміотерапевтичні препарати, що входять у програмне лікування, зокрема доксорубіцин, циклофосфан і преднізолон.##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).