Комплексна терапія септичних ускладнень гострого деструктивного панкреатиту.
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2013.3.1798Анотація
Проведено аналіз комплексного лікування 389 хворих на гострий деструктивний панкреатит, які лікувалися в обласному центрі гепатопанкреатології за період з 1998 до 2012 року. До першої групи увійшли 186 хворих, які перебували на лікуванні з 1998 до 2003 року. Хірургічна тактика в даний період передбачала ранні відкриті операційні втручання. До другої групи увійшли 203 хворих, які лікувалися з 2004 до 2012 року. В другій групі хворих застосовували диференційований підхід до вибору тактики хірургічного лікування. Перевагу віддавали відстроченим та пізнім операційним втручанням. Застосування диференційованого підходу до вибору методу операційного лікування та комплексної консервативної терапії з проведенням екстракорпоральної детоксикації на ранніх термінах розвитку захворювання дозволяє зменшити кількість гнійно-септичних ускладнень та летальність з 27,9 до 14,2 %.##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
