Ґоссипібома як нестандартне хірургічне ускладнення.
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2778.2013.2.1768Анотація
У статті проаналізовано 36 клінічних випадків ґоссипібом, які спостерігали за майже 25-річний період (1990-2013). Жінок було 12 (33,3 %), чоловіків — 24 (66,7 %). Вік пацієнтів перебував у межах від 19 до 72 років. Усіх хворих було госпіталізовано в різні хірургічні стаціонари м. Львова з приводу гострої абдомінальної патології (18 випадків, 50 %) або гнійно-септичних захворювань м’яких тканин (18 випадків, 50 %). Усі пацієнти після дообстеження та передопераційної підготовки були прооперовані. В усіх випадках операційне втручання полягало в усуненні согрі аііепі, санації зони його залягання та налагодженні дренування залишкової порожнини, у 10 хворих із внутрішньочеревним розташуванням ґоссипібом (27,8 %) значне хірургічне втручання доповнювали резекцією порожнистих органів. Післяопераційне лікування мало конвенційний характер. Летальних наслідків не було.##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).