Мутацiя R122H гена синтезу катiонiчного трипсиногена (PRSS1) у хворих на гострий панкреатит

Автор(и)

  • I. Ю. Полянський
  • В. В. Максим'юк

Анотація

Вивчено частоту мутації К122Н гена РК881 у хворих на гострий панкреатит. Встановлено, що у хворих на гострий панкреатит частіше зустрічається носійство сприятливого К-алеля (КК- і КН-генотипи 18,9 та 73,0 % відповідно) при меншій кількості патологічних НН-гомозигот (8,1 % осіб). Частота появи біліарної та небіліарної форм гострого панкреатиту (як набрякової, так і деструктивної) асоціюються з К122Н-генотипом гена РК881 (73,7 та 72,2 % осіб проти 26,3 і 27,8 % відповідно). Носійство несприятливого мутаційного НН- генотипу асоціюється з небіліарною природою гострого деструктивного панкреатиту та характеризується тяжким клінічним перебігом хвороби.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-11-19

Як цитувати

Полянський I. Ю., & Максим’юк, В. В. (2013). Мутацiя R122H гена синтезу катiонiчного трипсиногена (PRSS1) у хворих на гострий панкреатит. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (1). Retrieved із https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/1641

Номер

№ 1 (2012)

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука»,  погоджуються з такими умовами:

а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

б.Лицензия Creative Commons

в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.

г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).