ДОСВІД ХІРУРГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ВУШНОЇ РАКОВИНИ ПРИ ТРАВМАТИЧНИХ ДЕФЕКТАХ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2026.1.16069Ключові слова:
вушна раковина, травма, дефект, реконструкція, операційне втручанняАнотація
Мета роботи: систематизувати диференційовані підходи до хірургічного лікування пацієнтів із частковими постравматичними дефектами вушної раковини.
Матеріали і методи. Ми проаналізували результати лікування 26 пацієнтів із травмами вушної раковини у віці від 18 до 64 років, з них 19 (73,1 %) – чоловіків і 7 (26,9 %) – жінок. У 5 (19,2 %) травмованих дефект вушної раковини забрали, прооперувавши за рахунок пластики місцевими тканинами самої вушної раковини. В 11 (42,3 %) був великий периферичний дефект вушної раковини, що захоплював верхню третину вуха, 8 (30,8 %) пацієнтів – периферичний дефект вушної раковини, що захоплює середню третину вуха, у 2 (7,7 %) – периферичний дефект, що захоплює нижню третину вуха. Всі ушкодження були односторонніми.
Результати. Хірургічні маніпуляції розпочинали з ретельної передопераційної оцінки та аналізу дефекту. При цьому оцінювали як розмір дефекту, так і співвідношення його із завитком, протизавитком, раковиною та часткою. Особливу увагу приділяли стану навколишніх тканин. У всіх випадках виконували доопераційні прицільні фотографії вушної раковини. Фотографування, крім юридичного та наукового аспектів, дозволяло більш вдумливо оцінювати наявну патологію та складати план її усунення.
Висновки. Вухо схильне до травм через розташування збоку голови і найчастіше уражається його верхня третина. Більшість реконструктивних операцій при травмі вуха потребували аутотрансплантата реберного хряща і завушного клаптя для його покриття. Використання аутотрансплантата хряща та покриття скронево-тім’янної фасції і трансплантації шкіри є нашим реконструктивним методом для відновлення дефектів у верхній і середній третинах вушної раковини.
Отримано: 01.10.2025 | Переглянуто: 09.01.2026 | Прийнято: 19.02.2026
Посилання
Mykychak IV. Travmy shchelepno-lytsevoi dilianky klinichna nastanova, zasnovana na dokazakh [Maxillofacial trauma: a clinical guideline based on evidence]. 2023; 166. Ukrainian.
Kyrmizakis DE, Karatzanis AD, Bourolias CA, Hadjiioannou J, Velegrakis GA. Nonmicrosurgical reconstruction of the auricle after traumatic amputation due to human bite. Head & Face Medicine. 2006; 2:45. DOI: 10.1186/1746-160X-2-45.
Gailey AD, Farquhar D, Clark JM, Shockley W. Auricular avulsion injuries and reattachment techniques: A systematic review. Laryngoscope Investigative Otolaryngology. 2020; 5:381-89. DOI:10.1002/lio2.372.
Helal HA, Mahmoud NA, Abd-Al-Aziz AH. Reconstruction of post-traumatic full-thickness defects of the upper one-third of the auricle. Plast Surg. 2014; 22(1):44-57. DOI: 10.1177/229 255031402200110.
Ingvaldsen CA, Tønseth KA. Auricular haematoma. Tidsskr Nor Legeforen. 2017; 137:105-08. DOI: 10.4045/tidsskr.15.1279.
Erdmann D, Bruno AD, Follmar KE, Stokes TH, Gonyon DL, Marcus JR. The helical arcade: Anatomic basis for survival in near-total ear avulsion. J Craniofac Surg. 2009; 20:245-8. DOI:10.1097/SCS.0b013e318184343a.
Li D, Xu F, Zhang R, Zhang Q, Xu Z, Li Y. Surgical reconstruction of traumatic partial ear defects based on a novel classification of defect sizes and surrounding skin conditions. Plast Reconstr Surg. 2016; 138:307-16. DOI: 10.1097/PRS.0000000000002408.
Ozзelik D, Unveren T, Toplu G. Subtotal ear amputation with a very narrow pedicle: A case report and review of the literature. Ulus Travma Acil Cerrahi Derg. 2009; 15:306-10. PMID: 19562558.
Zhang C, Teng L, Xu JJ, Lu JJ, Xie F, Yang LY, et al. Incomplete ear amputation. J Craniofac Surg. 2018; 29:2231-3. DOI: 10.1097/SCS.0000000000005054.
Salem IL. Sectorial reconstruction of auricular helical and lobular defects in a single stage: A clinical experience and appraisal of available techniques. Egypt J Plast Reconstr Surg. 2004; 28:9-14.
Steffen A, Katzbach R, Klaiber S. A comparison of ear reattachment methods: a review of 25 years since Pennington. Plast Reconstr Surg. 2006; 118:1358-64. DOI: 10.1097/01.prs. 0000239539.98956.b0.
Storck K, Staudenmaier R, Buchberger M, Strenger T, Kreutzer K, von Bomhard A, Stark T. Total Reconstruction of the Auricle: Our Experiences on Indications and Recent Techniques. 2014; ID386:15 DOI: 10.1155/2014/373286.
Manoli T, Jaminet P, Kraus A, Schaller HE, Werdin F. One-Stage Ear Reconstruction After Avulsion Injury, Using the Amputated Cartilage and a Retroauricular Transposition Flap. 2010; 18:10-24. PMCID: PMC2808055. PMID: 20090861.
Ebrahimi A, Kazemi A, Rasouli HR, Motamedi MHK. Reconstructive Surgery of Auricular Defects: An Overview. Trauma Mon. 2015; 20(4):28202. DOI: 10.5812/traumamon.28202.
Al Ali MA., Abu Zidan FM. Auricular avulsion injuries: Literature review and management algorithm. 2022 Turkish Journal of Emergency Medicine. 2022; 22:59-66. DOI: 10.4103/2452-2473.342811.
Kolodzynski MN, Kon M, Egger S, Breugem CC. Mechanisms of ear trauma and reconstructive techniques in 105 consecutive patients. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2017; 274:723-28. DOI: 10.1007/s00405-016-4299.
D’Arcangelo M, Al-Ali MA, Abu-Zidan FM. Primary re-attachment of near-complete ear amputation: A successful outcome. Ear Nose Throat J. 2020; 15(10):23-34. DOI: 10.1177/0145561320982170.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 В. С. САВЧИН, Н. В. ТУЗЮК, Д. В. АНДРЮЩЕНКО, С. Р. БОХОНКО

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).







