ПОКРАЩАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОЮ ТА РЕЦИДИВНОЮ ГРИЖЕЮ ПОПЕРЕКОВОЇ ДІЛЯНКИ ЖИВОТА

В. І. П’ЯТНОЧКА; А. А. ЯРОШ

doi:10.11603/2414-4533.2025.4.15746

Автор(и)

В. І. П’ЯТНОЧКА Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0002-7417-4797
А. А. ЯРОШ Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна https://orcid.org/0009-0004-3817-2817

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.4.15746

Ключові слова:

герніопластика, післяопераційні грижі поперекової ділянки живота, ускладнення, рецидив

Анотація

Мета роботи: покращити результати хірургічного лікування хворих із післяопераційною та рецидивною грижею поперекової ділянки живота шляхом розпрацювання технічних передумов підвищення безпеки виконання операційних втручань, зменшення частоти рецидивувань та поліпшення якості життя оперованих пацієнтів.

Матеріали і методи. Проведено поглиблене комплексне обстеження 63 пацієнтів із післяопераційною та рецидивною грижею поперекової ділянки живота. Основну групу склали 29 (46,03 %) хворих, яким виконано алогерніопластику за запропонованою методикою двома сітками в двох варіантах. Групу порівняння представили 34 (53,97 %) пацієнти, яким проведено традиційну власнетканинну та алогерніопластику з різними варіантами розміщення сітки. За типами виконаних операційних втручань в обох групах вивчали кількість та характер післяопераційних ускладнень.

Результати. Оцінку результатів в обох групах спостереження проводили з урахуванням частоти місцевих ранових ускладнень та рецидивів у ранньому та віддаленому післяопераційному періодах. З усіх 63 оперованих пацієнтів місцеві ранні післяопераційні ускладнення діагностовано в 18 (28,57 %) осіб. У групі порівняння місцеві ускладнення мали місце в 11 (32,34 %) хворих, а в основній групі – у 7 (24,13 %) пацієнтів. Рецидивування грижі спостерігалось у 14 (41,18 %) та у 1 (3,45 %) випадках відповідно. При аналізі розподілу ускладнень залежно від виконаних типів герніопластик виявлено, що гематома була у 4 (11,76 %) оперованих, утворення інфільтрату в ділянці післяопераційної рани – в 1 (2,94 %) пацієнта, нагноєння післяопераційної рани відмічено в 1 (2,94 %) хворого. Тривалий післяопераційний біль був у 4 (11,76 %), а таке післяопераційне ускладнення як скручування сітки з утворенням кісти виникло лише в 1 (2,94%) оперованого. В основній групі спостереження гематома була у 2 (6,89 %) хворих, тривалий післяопераційний біль виник в 1 (3,45 %) пацієнта. Натомість, в основній групі спостерігали наявність сероми – у 4 (13,79 %) осіб, що не було відмічено в оперованих із групи порівняння. У пацієнтів, котрим першу сітку розміщували інтраперитонеально (IPOM), даного ускладнення не відмічали.

Висновки. Застосування розпрацьованих технік операційних втручань, направлених на попередження післяопераційних ускладнень і підвищення безпеки виконання алогерніопластики післяопераційних та рецидивних гриж поперекової ділянки живота, дозволило знизити частоту ранніх місцевих післяопераційних ускладнень із 32,34 до 24,13 % (р<0,05). Рецидивування гриж зменшилося з 41,18 до 3,45 % (р˂0,05).

Біографії авторів

В. І. П’ЯТНОЧКА, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна

доктор медичних наук, професор кафедри хірургії факультету післядипломної освіти закладу вищої освіти

А. А. ЯРОШ, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна

лікар-інтерн, хірург кафедри хірургії факультету післядипломної освіти закладу вищої освіти

Посилання

Li B, J Yu, C Qin, D Gong, X Nie, G Li. Retroperitoneal totally endoscopic prosthetic repair of primary lumbar hernia. Hernia. 2021 Dec.; 25(6):1629-34. DOI: 10.1007/s10029-020-02334-z.

Walgamage TB, Ramesh BS, Alsawafi Y. Case report and review of lumbar hernia. Int. J. Surg. Case Rep. 2015; 6:230-32. DOI: 10.1016/j.ijscr.2014.07.022.

Lassandro F, Iasiello F, Pizza NL, Valente T, Stefano ML, Grassi R, Muto R.. Abdominal hernias: Radiological features. World J. Gastrointest. Endosc. 2011; 3:110-17. DOI: 10.4253/wjge.v3.i6.110.

Sundaramurthy S, Suresh HB, Anirudh AV, Prakash RA. Primary lumbar hernia: A rarely encountered hernia. Int. J. Surg. Case Rep. 2016; 20:53-6. DOI: 10.1016/j.ijscr.2015.09.041.

Garg CP, Sharma P, Patel G, Malik P. Sutureless mesh plasty in lumbar hernia. Surg. Innov. 2011; 18(3):285-88. DOI: 10.1177/1553350610397214.

Moreno-Egea A, Baena EG, Calle MC, Martinez JAT, Albasini JLA. Controversies in the current management of Lumbar Hernias. Arch. Surg. 2007; 142:82-8. DOI: 10.1001/archsurg.142.1.82.

Sun J, Chen X, Li J, Zhang Y, Dong F, Zheng M.. Implementation of the trans-abdominal partial extra-peritoneal (TAPE) technique in laparoscopic lumbar hernia repair. BMC Surg. 2015; 10:118-22. DOI: 10.1186/s12893-015-0104-3.

Muysoms FE, Miserez M, Berrevoet F, Campanelli G, Champault GG, Chelala E, Dietz UA, Eker HH, Nakadi IEl, Hauters P, Hidalgo Pascual M, Hoeferlin A, Klinge U, Montgomery A, Simmermacher RKJ, Simons MP, Smietański M, Sommeling C, Tollens T, Vierendeels T, Kingsnorth A. Classification of primary and incisional abdominal wall hernias. Hernia. 2009; 13:407-14. DOI: 10.1007/s10029-009-0518-x.

Suarez S, Hernandez JD. Laparoscopic repair of a lumbar hernia: Report of a case and extensive review of the literature. Surg. Endosc. 2013; 27:3421-429. DOI: 10.1007/s00464-013-2884-9.

Henriksen NA, Kaufmann R, Simons MP, Berrevoet F, East B, Fischer J, Hope W, Klassen D, Lorenz R, Renard Y, Garcia Urena M A, Montgomery A. EHS and AHS guidelines for treatment of primary ventral hernias in rare locations or special circumstances. BJS Open 2020; 4:342-53. DOI: 10.1002/bjs5.50252.

Sarwal A, Sharma A, Khullar R, Soni V, Baijal M, Chowbey P. Primary lumbar hernia: A rare case report and a review of the literature. Asian J. Endosc. Surg. 2019; 12:197-200. DOI: 10.1111/ases.12603.

Shekarriz B, Graziottin TM, Gholami S, Lu HF, Yamada H, Duh QY, Stoller ML. Transperitoneal preperitoneal laparoscopic lumbar incisional herniorrhaphy. J. Urol. 200; 166:1267-69.

Cobb WS, Burns JM, Peindl RD, Carbonell AM, Matthews BD, Kercher KW, Heniford BT. Textile analysis of heavy weight, mid-weight, and light weight polypropylene mesh in a porcine ventral hernia model. J. Surg. Res. 2006; 136:1-7. DOI: 10.1016/j.jss.2006.05.022.

Yang HW, Kang SH, Jung SY, Min BW, Lee SI. Efficacy and safety of a novel partially absorbable mesh in totally extraperitoneal hernia repair. Ann. Surg. Treat. Res. 2017; 93:316-21. DOI: 10.4174/astr.2017.93.6.316.

Moreno-Egea A, Alcaraz AC, Cuervo MC. Surgical options in lumbar hernia: Laparoscopic versus open repair. A long-term prospective study. Surg. Innov. 2013; 20:331-44. DOI: 10.1177/1553350612458726.