ОСНОВНІ АСПЕКТИ МЕНЕДЖМЕНТУ ГЕМОДИНАМІЧНИХ ПОРУШЕНЬ АРТЕРІОВЕНОЗНИХ ФІСТУЛ У ПАЦІЄНТІВ НА ГЕМОДІАЛІЗІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.3.15627Ключові слова:
артеріовенозний анастомоз (фістула), дезагрегантна терапія, тромбоз, стеноз, гемодинамічні показники, судинний доступАнотація
Мета роботи: вивчити доцільність застосування дезагрегантної терапії для попередження виникнення тромботичних, оклюзійних і стенотичних уражень ділянки артеріовенозних анастомозів.
Матеріали і методи. Пацієнтам формували радіоцефалічну артеріовенозну фістулу (АВФ) на передпліччі з подальшим контрольним оглядом через 10 діб, 3, 6 та 12 місяців після операційного втручання. Пацієнти з 1-ї (контрольної) групи у післяопераційному періоді не отримували жодних антитромбоцитарних засобів, із 2-ї (основної) – щоденно приймали дезагрегантну терапію протягом 12-ти місяців спостереження. Залежно від виду фармакологічного засобу, виділяли такі дослідні підгрупи: 2.1 – пацієнти в післяопераційному періоді приймали ацетилсаліцилову кислоту (АСК, 100 мг щоденно, per os), 2.2 – інгібітор Р2Y12-рецепторів тромбоцитів клопідогрель (75 мг щоденно, per os).
Результати. Виявлено вірогідне збільшення показника первинної прохідності АВФ у пацієнтів із 2-ї групи через 6 та 12 місяців після операційного втручання на 13,4 та 25,4 % відповідно до контрольної групи. При детальному аналізі типу антитромбоцитарної терапії встановлено найефективніше застосування клопідогрелю, що підтверджено зростанням показників первинної прохідності судинного доступу на 14,1 та 29,0 % порівняно з даними у пацієнтів із 1-ї групи. Упродовж 12-ти місяців спостереження тромботичні ураження АВФ виявили у 33,8 % обстежених без дазагрегантної терапії, на тлі АСК – 24,3 %, клопідогрелю – 17,8 %. При ультразвуковому дослідженні встановлено позитивний ефект від застосування клопідогрелю, що відображає вірогідне збільшення приросту діаметра виносної вени через 12 місяців після операційного втручання на 22,5 % щодо значень у пацієнтів без дезагрегантної терапії.
Висновки. Отримані результати свідчать про доцільність тривалого застосування антитромбоцитарних засобів (особливо клопідогрелю) з метою покращення швидкості дозрівання АВФ і попередження виникнення ускладнень для поліпшення якості та тривалості життя пацієнтів на замісній нирковій терапії.
Посилання
Ramírez IL, Del Moral LR, Villanueva RS, Kiuri SS, García LÁ, Carrillo RE et al. Efecto de un equipo multidisciplinar en el manejo del acceso vascular para hemodiálisis. Nefrología. 2023; 44(3):450-2. DOI: 10.1016/j.nefro.2023.06.003. DOI: https://doi.org/10.1016/j.nefro.2023.06.003
Sahasrabudhe P, Bindu A. Nuances of arteriovenous fistula creation for vascular access in hemodialysis. Indian Journal of Plastic Surgery. 2021; 54(03):257-63. DOI: 10.1055/s-0041-1734576. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0041-1734576
Almasri J, Alsawas M, Mainou M, Mustafa RA, Wang Z, Woo K et al. Outcomes of vascular access for hemodialysis: A systematic review and meta-analysis. J Vasc Surg. 2016; 64(1):236-43. DOI: 10.1016/j.jvs.2016.01.053. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jvs.2016.01.053
Harduin L, Barroso TA, Guerra JB, Filippo MG, Almeida LC, De Castro-Santos, G et al. Guidelines on vascular access for hemodialysis from the Brazilian Society of Angiology and Vascular Surgery. Jornal Vascular Brasileiro. 2023; 22. DOI: 10.1590/1677-5449.202300522. DOI: https://doi.org/10.1590/1677-5449.202300522
Napoli M, Guzzi F, Morale W, Lomonte C, Galli F, Lodi M et al. Vascular access for hemodialysis in Italy: What a national survey reveals. The Journal of Vascular Access.2024; 26(2). DOI: 10.1177/11297298231217318. DOI: https://doi.org/10.1177/11297298231217318
Peralta R, Sousa L, Cristovão AF. Cannulation Technique of Vascular Access in hemodialysis and the Impact on the arteriovenous fistula Survival: Systematic Review and Meta-Analysis. Journal of Clinical Medicine. 2023; 12(18):5946. DOI: 10.3390/jcm12185946. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm12185946
Lyman M, Nguyen DB, Shugart A, Gruhler H, Lines C, Patel PR. Risk of vascular access infection associated with buttonhole cannulation of fistulas: data from the National Healthcare Safety Network. American Journal of Kidney Diseases. 2020; 76(1):82-9. DOI: 10.1053/j.ajkd.2019.11.006. DOI: https://doi.org/10.1053/j.ajkd.2019.11.006
Arasu R, Jegatheesan D, Sivakumaran Y. Overview of hemodialysis access and assessment. Canadian Family Physician. 2022; 68(8):577-82. DOI: 10.46747/cfp.6808577. DOI: https://doi.org/10.46747/cfp.6808577
Santoro D, Benedetto F, Mondello P, Spinelli F, Ricciardi C, Cernaro et al. Vascular access for hemodialysis: current perspectives. International Journal of Nephrology and Renovascular Disease. 2014; 7:281-94. DOI: 10.2147/ijnrd.s46643. DOI: https://doi.org/10.2147/IJNRD.S46643
Wong CS, McNicholas N, Healy D, Clarke-Moloney M, Coffey JC, Grace PA et al. A systematic review of preoperative duplex ultrasonography and arteriovenous fistula formation. J Vasc Surg. 2013; 57(4):1129-33. DOI: 10.1016/j.jvs.2012.11.094. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jvs.2012.11.094
Shetty K, Kumar A, Pararajasingham R. Primary and Assisted patency of vascular access in end stage renal disease patients at one year: An audit of all vascular access procedures. EJVES Vascular Forum. 2022; 54:e21-e22. DOI: 10.1016/j.ejvsvf.2021.12.028. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejvsvf.2021.12.028
Roetker NS, Guo H, Ramey DR, McMullan CJ, Atkinsm GB, Wetmore JB. Hemodialysis Access Type and Access patency Loss: an Observational cohort study. Kidney Medicine. 2022; 5(1):100567. DOI: 10.1016/j.xkme.2022.100567. DOI: https://doi.org/10.1016/j.xkme.2022.100567
Drouven JW, de Bruin C, van Roon AM, et al. Vascular access creation in octogenarians: the effect of age on outcomes. J Vasc Surg. 2020; 72(1):171-79. DOI: 10.1016/j.jvs.2019.09.047. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jvs.2019.09.047
Allon M, Zhang Y, Thamer M, Crews DC, Lee T. Trends in vascular access among patients initiating hemodialysis in the US. JAMA Network Open. 2023; 6(8): e2326458. DOI: 10.1001/jamanetworkopen.2023.26458. DOI: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2023.26458
Allon M, Litovsky S, Young CJ, Deierhoi MH, Goodman J, Hanaway M et al. Medial fibrosis, vascular calcification, intimal hyperplasia, and arteriovenous fistula maturation. American Journal of Kidney Diseases. 2011; 58(3):437-43. DOI: 10.1053/j.ajkd.2011.04.018. DOI: https://doi.org/10.1053/j.ajkd.2011.04.018
Lok CE, Huber TS, Lee T, Shenoy S, Yevzlin AS, Abreoet K et al. KDOQI clinical practice guideline for vascular access: 2019 update. American Journal of Kidney Diseases. 2020; 75(4)(suppl 2):S1-S164. DOI: 10.1053/j.ajkd.2019.12.001. DOI: https://doi.org/10.1053/j.ajkd.2019.12.001
Schmidli J, Widmer MK, Basile C, Donato G, Gallieni M, Gibbons CP et al. Editor's Choice – Vascular Access: 2018 Clinical Practice Guidelines of the European Society for Vascular Surgery (ESVS). European Journal of Vascular and Endovascular Surgery. 2018; 55(6): 753–63. DOI: 10.1016/j.ejvs.2018.02.001. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejvs.2018.02.001
Jeon JW, Kim HR, Lee E, Lee JI, Ham YR, Na KR et al. Effect of cilostazol on arteriovenous fistula in hemodialysis patients. Nefrología (English Edition). 2021; 41(6):625-31. DOI: 10.1016/j.nefroe.2022.01.006. DOI: https://doi.org/10.1016/j.nefroe.2022.01.006
Misskey J, Faulds J, Sidhu R, et al. An age-based comparison of fistula location, patency, and maturation for elderly renal failure patients. J Vasc Surg. 2018; 67(5):1491-500. 15 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jvs.2017.08.080
Lok CE, Yuo T, Lee, T. Hemodialysis vascular Access: Core Curriculum 2025. American Journal of Kidney Diseases. 2024; 85(2):236-52. DOI: 10.1053/j.ajkd.2024.05.021. DOI: https://doi.org/10.1053/j.ajkd.2024.05.021
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 В. А. СЕМЧЕНКО, О. Я. ПОПАДЮК
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
