РІВЕНЬ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНОГО ТИСКУ ЯК ПРЕДИКТОР ТЯЖКОСТІ МІКРОЦИРКУЛЯТОРНИХ РОЗЛАДІВ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРОЮ СПАЙКОВОЮ КИШКОВОЮ НЕПРОХІДНІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.3.15624Ключові слова:
гостра спайкова кишкова непрохідність, внутрішньочеревний тиск, внутрішньочеревна гіпертензія, абдомінальний компартмент-синдром, мікроциркуляція, лазерна доплерівська флоуметрія, вейвлет-аналізАнотація
Мета роботи: встановити кореляційний зв'язок між рівнем внутрішньочеревного тиску та параметрами системної мікроциркуляції у пацієнтів із гострою спайковою кишковою непрохідністю на різних стадіях захворювання.
Матеріали і методи. Обстежено 86 хворих із гострою спайковою кишковою непрохідністю (ГСКН), яких поділили на 3 групи: стадія компенсації (n=31), субкомпенсації (n=41) та декомпенсації (n=14). Внутрішньочеревний тиск (ВЧТ) вимірювали трансвезикальним методом. Стан системної мікроциркуляції оцінювали за допомогою лазерної доплерівської флоуметрії (ЛДФ) з вейвлет-аналізом регуляторних механізмів. Для порівняння використовували дисперсійний аналіз (ANOVA) або його непараметричний аналог – критерій Краскела – Уолліса, залежно від характеру розподілу даних. Для встановлення зв'язку між рівнем ВЧТ та параметрами мікроциркуляції застосовували кореляційний аналіз із розрахунком коефіцієнта кореляції Пірсона (r). Статистично значущими вважали відмінності при рівні р<0,05.
Результати. Встановлено сильний прямий кореляційний зв'язок між зростанням ВЧТ та прогресуючим пригніченням активних механізмів вазомоторної регуляції (міогенного: r=-0,78; нейрогенного: r=-0,71) та посиленням венозного застою (дихального: r=0,82; p<0,001). Прогресування стадій ГСКН від компенсації до декомпенсації супроводжувалося зростанням середнього ВЧТ від (13,8±1,1) до (24,1±1,5) мм рт. ст. та поступове виснаженням регуляторних резервів мікрокровотоку. Така зміна стану мікроциркуляції на різних стадіях ГСКН, яку ми дослідили, повністю узгоджується з сучасними уявленнями про патофізіологію ВЧГ та абдомінальним компартмент-синдромом (АКС). Початкове зниження перфузії та активація нейрогенного тонусу в стадії компенсації є класичною стресовою реакцією «централізації кровообігу», спрямованою на підтримку життєво важливих органів. Організм намагається адаптуватися до зростаючого тиску, мобілізуючи свої регуляторні резерви.
Висновки. Рівень ВЧТ є надійним, об'єктивним предиктором тяжкості системних мікроциркуляторних розладів при ГСКН. Моніторинг ВЧТ необхідно включити до протоколу ведення пацієнтів для ранньої стратифікації ризиків та оптимізації лікувальної тактики.
Посилання
Ten Broek RP, Krielen P, Di Saverio S, et al. Bologna guidelines for diagnosis and management of adhesive small bowel obstruction (ASBO): 2017 update of the evidence-based guidelines from the world society of emergency surgery ASBO working group. World J Emerg Surg. 2018; 13:24. DOI: 10.1186/s13017-018-0185-2. DOI: https://doi.org/10.1186/s13017-018-0185-2
Bukata V, Chornomydz A. Prevention of peritoneal adhesions: from surgery to pharmacology. Norwegian Journal of development of the International Science. 2019; 29:34-40.
Stommel MWJ, van Goor H, Ten Broek RPG. Personalised management of adhesive small bowel obstruction. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2017; 2(7):533-39. DOI: 10.1016/S2468-1253(17)30044-6.
Behman R, Nathens AB, Look Hong N, et al. Laparoscopic Surgery for Adhesive Small Bowel Obstruction Is Associated with a Lower Risk of Bowel Injury: A Population-Based Analysis of 85,232 Patients. Ann Surg. 2019; 269(3):523-29. DOI: 10.1097/SLA.0000000000002594. DOI: https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000002594
Deikalo IM, Bukata VV, Chornomydz AV. Zminy v mikrot︠s︡yrkuli︠a︡tornomu rusli pid chas operatyvnykh vtruchanʹ z pryvodu spadkovoi kyshkovoi neprokhidnosti [Changes in the microcirculatory bed during surgical interventions for adhesive intestinal obstruction]. Klinichna khirurhiia. 2018; 4:15-18. Ukrainian. DOI: https://doi.org/10.26779/2522-1396.2018.04.15
Catena F, Di Saverio S, Coccolini F, et al. Adhesive small bowel obstruction: evolution in diagnosis, management and prevention. World J Gastrointest Surg. 2016; 8(7):515-521. DOI: 10.4240/wjgs.v8.i7.515. DOI: https://doi.org/10.4240/wjgs.v8.i3.222
Kirkpatrick AW, Roberts DJ, De Waele J, et al. Intra-abdominal hypertension and the abdominal compartment syndrome: updated consensus definitions and clinical practice guidelines from the World Society of the Abdominal Compartment Syndrome. Intensive Care Med. 2013; 39(7):1190-206. DOI: 10.1007/s00134-013-2906-z. DOI: https://doi.org/10.1007/s00134-013-2906-z
Reintam Blaser A, Regli A, De Keulenaer B, et al. Incidence, risk factors, and outcomes of intra-abdominal hypertension in critically ill patients - a prospective multicenter study (IROI study). Crit Care Med. 2019; 47(4):535-42. DOI: 10.1097/CCM.0000000000003623. DOI: https://doi.org/10.1097/CCM.0000000000003623
Deikalo IM, Bukata VV, Chornomydz AV. Zminy amplitudno-chastotnoho spektru kolyvanʹ krovotoku pid chas operatyvnykh vtruchanʹ z pryvodu spadkovoi kyshkovoi neprokhidnosti [Changes in the amplitude-frequency spectrum of blood flow fluctuations during surgical interventions for adhesive intestinal obstruction]. Art of Medicine. 2019; 4(12):65. Ukrainian.
Pintar T, Omanovic S, Pintar D. Pathophysiology of intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome. Chirurgia (Bucur). 2016; 111(6):483-88. DOI: 10.21614/chirurgia.111.6.483.
Holodinsky JK, Roberts DJ, Ball CG, et al. Risk factors for intra-abdominal hypertension and abdominal compartment syndrome among adult intensive care unit patients: a systematic review and meta-analysis. Crit Care. 2013; 17(5):R249. DOI: 10.1186/cc13075. DOI: https://doi.org/10.1186/cc13075
Carlotti AP, Carvalho WB. Abdominal compartment syndrome: a review. Pediatr Crit Care Med. 2009; 10(1):115-20. DOI: 10.1097/PCC.0b013e3181937219. DOI: https://doi.org/10.1097/PCC.0b013e31819371b2
De Laet IE, Malbrain ML. The gut as a motor of organ failure: the role of intra-abdominal hypertension. Best Pract Res Clin Anaesthesiol. 2016; 30(2):203-15. DOI: 10.1016/j.bpa.2016.03.003.
Oda J, Ueyama M, Yamashita K, et al. Hyper-permeability of the intestinal mucosal barrier in patients with closed abdominal compartment syndrome. J Trauma. 2002; 52(4):713-19. DOI: 10.1097/00005373-200204000-00020. DOI: https://doi.org/10.1097/00005373-200204000-00020
Piparsania S, Kumar N, Singh AK, et al. Intra-abdominal pressure: a reliable predictor of outcome in patients with acute abdomen. Trop Gastroenterol. 2014; 35(4):241-45. DOI: 10.7869/tg.237. DOI: https://doi.org/10.7869/tg.237
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 І. М. ДЕЙКАЛО, В. В. БУКАТА, А. В. ЧОРНОМИДЗ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
