АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ В ПАЦІЄНТІВ ДИТЯЧОГО ВІКУ З ОЦІНКОЮ ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ

Автор(и)

  • О. Г. СЕНЬКО Державна установа «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», Київ, Україна https://orcid.org/0009-0000-3812-5165
  • В. В. ЛАЗОРИШИНЕЦЬ Державна установа «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1748-561X

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.3.15469

Ключові слова:

вроджені вади серця, органозберігаючі операції клапанів серця, периопераційний період, фактори ризику розвитку ускладнень

Анотація

Мета роботи: проаналізувати результати хірургічного лікування інфекційного ендокардиту в дітей та встановити чинники, що впливають на його ефективність.

Матеріали і методи. У дослідження увійшли пацієнти дитячого віку (n=71) у віці від 3,0 до 14,8 року (середній вік – (8,9±3,3) року). В усіх учасників інфекційний ендокардит визначено за модифікованими критеріями Дюка, який розвинувся на фоні вро­дженої вади серця або без вродженої аномалії серцево-судинної системи. Усім пацієнтам вибірки на базі відділу хірургічного лікування вроджених вад серця у новонароджених та дітей молодшого віку Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» проведено реконструктивні операції з приводу уражень інфекційного ендокардиту. Матеріалом для аналізу стали дані з первинної облікової медичної документації: історія хвороби, первинна медична карта, протоколи операцій, дані клініко-інструментального обстеження. Батьки усіх пацієнтів дослідження дали інформовану добровільну згоду. Статистичний аналіз достовірності відмінностей проводили між групами дослідження при рівні значущості 0,05, визначали за χ²-критерієм з поправкою Йетса. Статистичну обробку результатів дослідження виконували на комп’ютері Macbook Pro (Apple, США) з використанням статистичного пакета SPSS Statistics (IBM, США) версія 26.0.

Результати. У даному дослідженні госпітальна летальність становила 9,8 %, у пацієнтів основної групи вона склала 8,5 %, а в групі порівняння – 12,5 %. З’ясовано, що хворі, яких виписали на реабілітацію, лікувалися у стаціонарі достовірно тривалий час, ніж ті, які померли. Зазначена тенденція зберігалася як у пацієнтів основної групи, так і у хворих із групи порівняння. Винятком стали пацієнти з основної групи з вродженими вадами серця не ціанотичного типу, які перебували у стаціонарі, незалежно від результату лікування. Встановлено, що у пацієнтів-дітей з інфекційним ендокардитом достовірно впливали на госпітальну летальність, а, отже, і на ефективність хірургічного лікування такі клінічні чинники: наявність вроджених вад серця ціанотичного типу, емболічні неврологічні ускладнення та розвиток серцевої недостатності. У результаті проведення багатофакторного аналізу зазначено, що на госпітальну летальність достовірно мали вплив: внутрішньолікарняна інфекція, тривала перед­операційна антибіотикотерапія, наявність вродженої вади серця ціанотичного типу, емболічні неврологічні ускладнення та розвиток серцевої недостатності.

Висновки. У результаті вивчення результатів хірургічного лікування інфекційного ендокардиту в пацієнтів дитячого віку встановлено чинники, що впливають на його ефективність, зокрема наявність внутрішньолікарняної інфекції, тривала передопераційна антибіотикотерапія, наявність вроджених вад серця ціанотичного типу, емболічні неврологічні ускладнення, розвиток серцевої недостатності або зумовлюють госпітальну летальність.

Біографії авторів

О. Г. СЕНЬКО, Державна установа «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», Київ, Україна

лікар-хірург серцево-судинного відділення хірургічного лікування інфекційного ендокардиту

В. В. ЛАЗОРИШИНЕЦЬ, Державна установа «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», Київ, Україна

доктор медичних наук, професор, академік НАМН України, академік НАН України

Посилання

Kovalenko VM, Nesukay OH, Knyshov HV. Profilaktyka, diahnostyka ta likuvannya infektsiynoho endokardytu. Rekomendatsiyi robochoyi hrupy z khvorob miokarda, perykarda, endokarda ta klapaniv sertsya Asotsiatsiyi kardiolohiv Ukrayiny [Prevention, diagnosis and treatment of infective endocarditis. Recommendations of the working group on diseases of the myocardium, pericardium, endocardium and heart valves of the Association of Cardiologists of Ukraine]. Ukrayinsʹkyy kardiolohichnyy zhurnal. 2015; 6:11-24. Ukrainian.

Nappi F. Native Infective Endocarditis: A State-of-the-Art-Review. Microorganisms. 2024; 12(7):1481. DOI: 10.3390/microorganisms12071481. DOI: https://doi.org/10.3390/microorganisms12071481

Russell HM, Johnson SL, Wurlitzer KC, Backer CL. Outcomes of surgical therapy for infective endocarditis in a pediatric population: a 21-year review. Ann Thorac Surg. 2013; 96(1):171-74: discussion 174-75. DOI: 10.1016/j.athoracsur.2013.02.031. DOI: https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2013.02.031

Song Y, Zhang B, Liu X. Surgery for infective endocarditis with aortic valve damage in children: a case report and literature review. Journal of Inflammation Research. 2024; 17:5471-474. DOI: 10.2147/JIR.S477063.

HU W, Wang X, Su G. Infective endocarditis complicated by embolic events: pathogenesis and predictors. Clin Cardiol. 2021; 44(3):307-15. DOI: 10.1002/clc.23554. DOI: https://doi.org/10.1002/clc.23554

Bai Y, Guo YQ, Wen XH, et al. Diagnosis and treatment of subacute infective endocarditis with multisystem involvement: a case report and literature review. J Capital University of Med Sci. 2024; 45(1):169-71. DOI: 10.2147/JIR.S477063. DOI: https://doi.org/10.2147/JIR.S477063

Perrotta S, Jeppsson A, Fröjd V, Svensson G. Surgical Treatment for Infective Endocarditis: A Single-Centre Experience. Thorac Cardiovasc Surg. 2017; 65(3):166-73. DOI: 10.1055/s-0036- 1580622. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0036-1580622

Serban AM, Pepine D, Inceu A, Dadarlat A, Achim A. Embolic risk management in infective endocarditis: predicting the 'embolic roulette'. Open Heart. 2025; 12(1):e003060. DOI: 10.1136/openhrt-2024-003060. DOI: https://doi.org/10.1136/openhrt-2024-003060

Papadimitriou-Olivgeris M, Guery B, Ianculescu N, Auberson D, Tozzi P, Kirsch M, Monney P. Risk of embolic events before and after antibiotic treatment initiation among patients with left-side infective endocarditis. Infection. 2024; 52(1):117-28. DOI: 10.1007/s15010-023-02066-z. DOI: https://doi.org/10.1007/s15010-023-02066-z

Mohananey D, Mohadjer A, Pettersson G, Navia J, Gordon S, Shrestha N, Grimm RA, Rodriguez LL, Griffin BP, Desai MY. Association of Vegetation Size With Embolic Risk in Patients With Infective Endocarditis: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA Intern Med. 2018; 178(4):502-10. DOI: 10.1001/jamainternmed.2017.8653. DOI: https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2017.8653

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-23

Як цитувати

СЕНЬКО, О. Г., & ЛАЗОРИШИНЕЦЬ, В. В. (2025). АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ В ПАЦІЄНТІВ ДИТЯЧОГО ВІКУ З ОЦІНКОЮ ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (3), 5–11. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.3.15469

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ