ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИКИ DOUBLE-GUIDEWIRE TECHNIQUE У СКЛАДНІЙ КАНЮЛЯЦІЇ ЖОВЧНИХ ШЛЯХІВ: РОЛЬ СТЕНТУВАННЯ ПАНКРЕАТИЧНОЇ ПРОТОКИ В ПРОФІЛАКТИЦІ ПОСТ-ЕРХПГ-ПАНКРЕАТИТУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.2.15398Ключові слова:
ЕРХПГ, пост-ЕРХПГ-панкреатит, double-guidewire technique, стентування, канюляція жовчної протокиАнотація
Мета роботи: оцінити ефективність профілактичного стентування панкреатичної протоки (ПСПП) у пацієнтів із високим ризиком пост-ЕРХПГ-панкреатиту (ПЕП) при складній канюляції жовчної протоки з використанням методики double-guidewire technique (DGT).
Матеріали і методи. Розглянуто 510 випадків ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії (ЕРХПГ), які спостерігали в КНП «Тернопільська міська клінічна лікарня № 2» упродовж 2015–2024 рр. З них у дослідження включено результати 435 пацієнтів, яких поділили на три групи за нозологією. У випадках складної канюляції застосовували методику DGT, при необхідності – профілактичне стентування. ПЕП визначали за клініко-лабораторними та інструментальними критеріями. Статистичну обробку провели з використанням χ²-критерію Пірсона. Безперервні змінні (вік, рівень амілази) оцінювали за допомогою критерію Стьюдента. Однофакторний дисперсійний аналіз ANOVA використовували для порівняння трьох груп. Для аналізу факторів ризику розвитку ПЕП провели логістичну регресію з урахуванням певних незалежних змінних.
Результати. Проаналізовано результати 435-ти випадків ЕРХПГ, що відповідали критеріям включення. Частота ПЕП у групі пацієнтів із холедохолітіазом склала 8,2 %. В групі хворих з високим ризиком при застосуванні методики DGT плюс ПСПП частота ПЕП становила 7,8 %, тоді як при канюляції за допомогою single-guidewire technique (SGT) без стентування – 19,7 % (p=0,03). Усі випадки ПЕП після використання методики DGT плюс ПСПП мали легкий перебіг. В групі пацієнтів із злоякісними стенозами ризик ПЕП траплявся рідше (1,6 %), у групі стриктур – не зареєстровано. Процедури виконували під загальною анестезією з інтубацією та штучною вентиляцією легень (ШВЛ). Профілактично усім пацієнтам вводили ректальний супозиторій «Диклофенак» (100 мг) безпосередньо перед операційним втручанням.
Висновки. Методика DGT у поєднанні з ПСПП дозволяє ефективно знижувати частоту ПЕП у пацієнтів із високим ризиком. Впровадження її у клінічну практики суттєво покращує результати ендоскопічних втручань.
Посилання
Wang P. ERCP: Indications, technique, and complications. Best Pract Res Clin Gastroenterol. 2022; 58-9. 101794.
Elmunzer BJ. Endoscopic retrograde cholangiopancreatography and pancreatitis. N Engl J Med. 2023; 388(2):144-53.
Parvin S, Islam MS, Majumdar TK, Azam MG, Islam MS, Begum MR, Hossain MA, Imam I, Ahmed F. Post-ERCP pancreatitis: Frequency and risk stratification from four tertiary care referral hospitals in South East Asia. Medicine (Baltimore). 2022 Aug 26; 101(34):e30216. DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000030271
Gromski MA, Fogel EL, Sherman S, Lehman GA. Risk factors for post-ERCP pancreatitis: recent evidence. Curr Treat Options Gastroenterol. 2019; 17(3):321-36.
Issa Y, Kempeneers MA, van Santvoort HC, Bollen TL, van Goor H, Bruno MJ, et al. Predictors of post-ERCP pancreatitis: a systematic review. Gastrointest Endosc. 2020; 91(2):250-64.
Mariani A, Giussani A, Di Leo M, Testoni PA. Prospective evaluation of early precut technique in difficult biliary cannulation. Endoscopy. 2016; 48(7):630-36. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0042-102250
Park CH, Lee WS, Joo YE, Kim HS. Comparison between transpancreatic precut sphincterotomy and double-guidewire technique in difficult biliary cannulation. Surg Endosc. 2020; 34(2):758-65.
Testoni PA, Mariani A, Aabakken L, et al. Papillary cannulation and sphincterotomy techniques at ERCP: European Society of Gastrointestinal Endoscopy (ESGE) Clinical Guideline. Endoscopy. 2016; 48:657-83. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0042-108641
Lyu Y, Li T, Cheng Y, Hu Y, Luo L. Double-guidewire technique increases risk of post-ERCP pancreatitis: a systematic review and meta-analysis. BMC Gastroenterol. 2022; 22:12.
Dumonceau JM, Andriulli A, Elmunzer BJ, Mariani A, Meister T, Deviere J, et al. Prophylaxis of post-ERCP pancreatitis: European Society of Gastrointestinal Endoscopy (ESGE) guideline. Endoscopy. 2020; 52(7):543-58.
Buxbaum JL, Freeman M, Amateau SK, Chalhoub JM, Coelho-Prabhu N, et al. American Society for Gastrointestinal Endoscopy guideline on post-ERCP pancreatitis prevention strategies: summary and recommendations. Gastrointestinal Endoscopy. 2023; 97(2):153-62. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gie.2022.10.005
Mazaki T, Mado K, Masuda H. Prophylactic pancreatic stent placement and post-ERCP pancreatitis: updated systematic review and meta-analysis. Scand J Gastroenterol. 2018; 53(4):447-54.
Okuno M, Katanuma A, Maguchi H, Yane K, Kin T, Imai H, et al. International survey of prophylactic pancreatic stenting practice for prevention of post-ERCP pancreatitis. Gut Liver. 2020; 14(5):604-10.
Lempinen M, Laukkarinen J, Sand J. Variability in post-ERCP pancreatitis prevention strategies across centers. Surg Endosc. 2023; 37(1):55-63.
Chandrasekhara V, Khashab MA, Muthusamy VR, Acosta RD, Agrawal D, et al. Adverse events associated with ERCP. Gastrointestinal Endoscopy. 2017; 85(1):32-47. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gie.2016.06.051
Mamontov IM, Ryabushchenko DD, Tamm TI, Kramarenko KO, Dhayli S, Nepomnyashchyy VV. Shkala stratyfikatsiyi ryzyku hostroho pankreatytu pislya endoskopichnoyi retrohradnoyi kholanhiopankreatohrafiyi u patsiyentiv z biliarnoyu obstruktsiyeyu [Stratification scale for the risk of acute pancreatitis after endoscopic retrograde cholangiopancreatography in patients with biliary obstruction]. Ukrayinsʹkyy radiolohichnyy ta onkolohichnyy zhurnal. 2025; 33(1):9-19. Ukrainian.
Zhu G., Ke K., Chen Yiyi. Pancreatic stent placement can reduce the incidence of post-ERCP pancreatitis: A novel meta-analysis according to the different areas. 2015; 22:184-89.
Shi QQ, Ning XY, Zhan LL, Tang GD, Lv XP. Placement of prophylactic pancreatic stents to prevent post-endoscopic retrograde cholangiopancreatography pancreatitis in high-risk patients: A metaanalysis. World J Gastroenterol 2014; 20:7040-48. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v20.i22.7040
Ishigaki K, Tanaka S, Toyonaga T, Shiba M, Nishino T, Iwasaki T, et al. What is the optimal pancreatic stent for post-ERCP pancreatitis prevention? J Gastroenterol Hepatol. 2021; 36(6):1631-37.
Sofi AH, Nawras A, Alaradi O. Endoscopic pancreatic duct stenting for pain palliation in selected pancreatic cancer patients: a systematic review and meta-analysis. World J Gastroenterol. 2021;27(16):1835-45.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 В. В. ПАНИЧЕВ, І. Я. ДЗЮБАНОВСЬКИЙ, ВІК. В. ПАНИЧЕВ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
