ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ

Автор(и)

  • А. Д. БЕДЕНЮК Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0003-1649-7886
  • О. І. ДЗЮБАНОВСЬКИЙ Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0003-4343-2797
  • М. М. ГАЛЕЙ Волинський національний університет імені Лесі Українки МОН України, Луцьк, Україна https://orcid.org/0000-0002-5102-8527
  • М.-І. Р. ВАРВАРУК Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0002-0093-7122

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.2.15394

Ключові слова:

гострий холецистит, технічні особливості лапароскопічної холецистектомії, прогноз післяопераційних ускладнень

Анотація

Мета роботи: вивчити переваги лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів із гострим холециститом залежно від конституційної тілобудови та проаналізувати частоту післяопераційних ускладнень.

Матеріали і методи. Досліджено особливості та переваги виконання лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) у 215 хворих на гострий холецистит (ГХ) із різними конституційними типами тіла, серед яких переважали жінки (72 %). Типи конституційної тілобудови оцінювали за допомогою антропометричних методів. У дослідженні використовували інсуфлятор Aesculap Flow 40 з подачею СО2 із тиском 0,6 МПа. Відеопорт розташовували за загальноприйнятою методикою. Пневмоперитонеум встановлювали на рівні 5 мм рт. ст. із подальшим поступовим збільшенням до досягнення достатнього рівня. Результати тиску СО2 вносили у журнал обліку для обчислення середніх статистичних значень. Провели однофакторний та багатофакторний аналізи для визначення чинників, повʼязаних зі складною ЛХЕ і розрахували відношення шансів (ВШ) та їх 95 % довірчі інтервали (ДІ). Для статистичного аналізу використали програмне забезпечення SAS (SAS Institute, NC. USA).

Результати. Розпрацьовано мінімальний рівень пневмоперитонеуму для візуалізації зони операційного впливу при встановленні портів для інструментів залежно від розвитку підшкірної клітковини, вибір точного місця та кута введення відеопорту залежно від тілобудови. При індексі маси тіла (ІМТ) 19–25 кг/м2 мінімальний рівень пневмоперитонеуму склав 6,9–10 мм рт. ст., при ІМТ 25–35 кг/м2 – 7,4–10 мм рт. ст., при ІМТ 35–40 кг/м2 – 8,3–10 мм рт. ст. Проаналізовано частоту післяопераційних ускладнень у хворих з різними типами тілобудови. Стверджено, що гіперстенічна тілобудова є найвищим фактором ризику серед усіх ускладнень після ЛХЕ в пацієнтів із ГХ, а саме: найбільший ризик троакарної грижі (ВШ=6,91); статистично значущо підвищений ризик інфікування ран (ВШ=3,89), інфільтрат (ВШ=5,58), серома (ВШ=4,18); загальний ризик ускладнень у 5,51 рази вищий порівняно з астено-нормостенічними типами.

Висновки. Результати післяопераційних ускладнень, пов’язаних із ЛХЕ, дозволили оптимізувати технічні аспекти операції у хворих на гострий холецистит з урахуванням конституційної тілобудови.

Посилання

Di Saverio S, Podda M, De Simone B, et al. WSES guidelines for the diagnosis and treatment of acute calculous cholecystitis. World Journal of Emergency Surgery. 2020; 15(1):61. DOI: 10.1186/s13017-020-00336-x. DOI: https://doi.org/10.1186/s13017-020-00336-x

El Nakeeb A, El Hemaly M, Youssef T, et al. Early versus delayed laparoscopic cholecystectomy in acute cholecystitis: a prospective study. World Journal of Surgery. 2021; 45(5):1332-40. DOI: 10.1007/s00268-021-05967-0.

Janik MR, Stanek M, Cichoń S. Outcomes of laparoscopic cholecystectomy in elderly patients with acute cholecystitis. Medicina. 2021; 57(3):230. DOI: 10.3390/medicina57030230. DOI: https://doi.org/10.3390/medicina57030230

Perrakis A, Velimezis G, Vezakis A, et al. Meta-analysis of early vs delayed laparoscopic cholecystectomy for acute cholecystitis. World Journal of Emergency Surgery. 2021; 16(1):45. DOI: 10.1186/s13017-021-00360-5. DOI: https://doi.org/10.1186/s13017-021-00360-5

Gomi H, Solomkin JS, Takada T, et al. Tokyo Guidelines 2018: diagnostic criteria and severity grading of acute cholecystitis. Journal of Hepato-Biliary-Pancreatic Sciences. 2018; 25(1):41-54. DOI: 10.1002/jhbp.512. DOI: https://doi.org/10.1002/jhbp.560

Nowak M, Pawłowski W, Kołodziejczak M, et al. Early versus delayed laparoscopic cholecystectomy for acute cholecystitis: a Polish guideline-based approach. Polish Journal of Surgery. 2023; 95(2):85-92. DOI: 10.5604/01.3001.0016.0736. DOI: https://doi.org/10.5604/01.3001.0016.0736

Chang YR, Ahn Y, Jang JY, et al. Optimal timing of laparoscopic cholecystectomy for acute cholecystitis: a retrospective cohort study. Annals of Surgery. 2023; 278(2): e154-e161. DOI: 10.1097/SLA.0000000000005770. DOI: https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000005770

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-28

Як цитувати

БЕДЕНЮК, А. Д., ДЗЮБАНОВСЬКИЙ, О. І., ГАЛЕЙ, М. М., & ВАРВАРУК, М.-І. Р. (2025). ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (2), 61–68. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.2.15394

Номер

Розділ

З ДОСВІДУ РОБОТИ