ПРОГНОЗУВАННЯ ІНТРАОПЕРАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ЗВ’ЯЗКУ З ЛАПАРОСКОПІЧНОЮ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЄЮ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРИМ ОБТУРАЦІЙНИМ КАЛЬКУЛЬОЗНИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.2.15389Ключові слова:
гострий обтураційний калькульозний холецистит, лапароскопічна холецистектомія, інтраопераційні ускладнення, прогностична модель, сонографічні критеріїАнотація
Мета роботи: розробити та валідувати комплексну прогностичну модель інтраопераційних ускладнень при лапароскопічній холецистектомії (ЛХЕ) щодо гострого обтураційного калькульозного холециститу на основі об'єктивних сонографічних та інтраопераційних критеріїв.
Матеріали і методи. У дослідженні проаналізували результати 408-ми хворих на гострий холецистит. Виділили групи пацієнтів за давністю захворювання в терміни до 3-х діб, 3–5 діб, 6–10 діб із моменту першого нападу жовчної коліки. Також оцінили стадійність гострого холециститу залежно від тривалості обтурації міхурової протоки та супутньої патології. На основі цього запропоновані терміни виконання лапароскопічної холецистектомії підтвердили морфологічні дослідження щодо видалених жовчних міхурів під час операції та з приводу чинників гострого холециститу. Статистичний аналіз результатів виконували з використанням однофакторного та багатофакторного аналізів для визначення чинників, повʼязаних зі складною лапароскопічною холецистектомією. Розраховували коефіцієнти шансів та їх 95 % довірчі інтервали. Для статистичного аналізу застосували програмне забезпечення SAS (SAS Institute, NC. USA).
Результати. Передопераційна оцінка сонографічних ознак щодо прогнозу інтраопераційних ускладнень дозволяє стратифікувати ризик із розробкою заходів попередження прогнозованих ускладнень з вибором альтернативних методів лікування. У дослідженні встановлено, що фактична частота ускладнень була нижчою, ніж прогнозована, для усіх типів ускладнень. Загальна частота інтраопераційних ускладнень склала 8,6 % порівняно з 11,0 % прогнозованих (ВШ=0,76; 95 % ДІ: 0,48–1,20). Аналіз чинників може допомогти передбачити ризик виникнення інтраопераційних ускладнень. Ці результати підкреслюють важливість ретельної передопераційної оцінки та диференційованого підходу до хірургічного лікування різних форм холециститу з урахуванням виявлених факторів ризику.
Висновки. Результати проаналізованого дослідження інтраопераційних ускладнень при лапароскопічній холецистектомії щодо гострого обтураційного калькульозного холециститу на основі об’єктивних сонографічних критеріїв дозволять оптимізувати тактику лікування, прогнозувати ризики та попередити потенційні ускладнення.
Посилання
Wadhwa V, Jobanputra Y, Garg SK, et al. Nationwide trends of hospital admissions for acute cholecystitis in the United States. Gastroenterol Rep (Oxf). 2017; 5(1):36-42. DOI: 10.1093/gastro/gow015. DOI: https://doi.org/10.1093/gastro/gow015
Wakabayashi G, Iwashita Y, Hibi T, et al. Tokyo Guidelines 2018: surgical management of acute cholecystitis: safe steps in laparoscopic cholecystectomy for acute cholecystitis. J Hepatobiliary Pancreat Sci. 2018; 25(1):73-86. DOI: 10.1002/jhbp.517. DOI: https://doi.org/10.1002/jhbp.517
Cao AM, Eslick GD, Cox MR. Early laparoscopic cholecystectomy is superior to delayed acute cholecystitis: a meta-analysis of case-control studies. Surg Endosc. 2016; 30(3):1172-82. DOI: 10.1007/s00464-015-4325-4. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-015-4325-4
Hu ASY, Menon R, Gunnarsson R, et al. Risk factors for conversion of laparoscopic cholecystectomy to open surgery - A systematic literature review of 30 studies. Am J Surg. 2017; 214(5):920-30. DOI: 10.1016/j.amjsurg.2017.07.029. DOI: https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2017.07.029
Živadinovic A, Jeremić N, Milosavljević A, et al. Risk Factors for Intraoperative Blood Loss During Laparoscopic Cholecystectomy. Medicina (Kaunas). 2023; 59(5):893. DOI: 10.3390/medicina59050893. DOI: https://doi.org/10.3390/medicina59050893
Pucher PH, Brunt LM, Davies N, et al. Outcome trends and safety measures after 30 years of laparoscopic cholecystectomy: a systematic review and pooled data analysis. Surg Endosc. 2018; 32(5):2175-2183. DOI: 10.1007/s00464-017-5974-2. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-017-5974-2
Tornqvist B, Waage A, Zheng Z, et al. Severity of Acute Cholecystitis and Risk of Iatrogenic Bile Duct Injury During Cholecystectomy, a Population-Based Case-Control Study. World J Surg. 2016; 40(5):1060-67. DOI: 10.1007/s00268-015-3365-1. DOI: https://doi.org/10.1007/s00268-015-3365-1
Ansaloni L, Pisano M, Coccolini F, et al. 2016 WSES guidelines on acute calculous cholecystitis. World J Emerg Surg. 2016; 11:25. DOI: 10.1186/s13017-016-0082-5. DOI: https://doi.org/10.1186/s13017-016-0082-5
Okamoto K, Suzuki K, Takada T, et al. Tokyo Guidelines 2018: flowchart for the management of acute cholecystitis. J Hepatobiliary Pancreat Sci. 2018; 25(1):55-72. DOI: 10.1002/jhbp.516. DOI: https://doi.org/10.1002/jhbp.516
Iwashita Y, Hibi T, Ohyama T, et al. Delphi consensus on bile duct injuries during laparoscopic cholecystectomy: an evolutionary cul-de-sac or the birth pangs of a new technical framework? J Hepatobiliary Pancreat Sci. 2017; 24(11):591-02. DOI: 10.1002/jhbp.503. DOI: https://doi.org/10.1002/jhbp.503
Wang P, Li Z, Liu F, et al. Risk Factors for Conversion to Open Surgery in Patients Undergoing Laparoscopic Cholecystectomy for Acute Cholecystitis: A Systematic Review and Meta-Analysis. World J Surg. 2019; 43(11):2884-94. DOI: 10.1007/s00268-019-05058-z DOI: https://doi.org/10.1007/s00268-019-05058-z
Zenobii MF, Accogli E, Domanico A, Arienti V. Update on bedside ultrasound (US) diagnosis of acute cholecystitis (AC). Intern Emerg Med. 2016; 11(2):261-64. DOI: 10.1007/s11739-015-1343-0. DOI: https://doi.org/10.1007/s11739-015-1342-1
Ambe PC, Christ H, Wassenberg D. Does the Tokyo guidelines predict the extent of gallbladder inflammation in patients with acute cholecystitis? A single center retrospective analysis. BMC Gastroenterol. 2015; 15:142. DOI: 10.1186/s12876-015-0365-4. DOI: https://doi.org/10.1186/s12876-015-0365-4
Asai K, Watanabe M, Kusachi S, et al. Risk factors for conversion of laparoscopic cholecystectomy to open surgery associated with the severity characteristics according to the Tokyo guidelines. Surg Today. 2014; 44(12):2300-04. DOI: 10.1007/s00595-014-0838-z. DOI: https://doi.org/10.1007/s00595-014-0838-z
Agresta F, Campanile FC, Podda M, et al. Laparoscopic cholecystectomy: consensus conference-based guidelines. Langenbecks Arch Surg. 2022; 407(4):1621-37. DOI: 10.1007/s00423-022-02440-9. DOI: https://doi.org/10.1007/s00423-022-02440-9
Goyal S, Singla S, Bhatia P, et al. Sonographic predictors of difficult laparoscopic cholecystectomy: a systematic review and meta-analysis. HPB (Oxford). 2023; 25(1):14-24. DOI: 10.1016/j.hpb.2022.08.005. DOI: https://doi.org/10.1016/j.hpb.2022.08.005
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 І. Я. ДЗЮБАНОВСЬКИЙ, М. О. ОНИСЬКІВ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
