ОСОБЛИВОСТІ ПАТОМОРФОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ПАЦІЄНТІВ ЗІ ЗЛОЯКІСНИМИ НОВОУТВОРЕННЯМИ ОРГАНІВ ПАНКРЕАТОДУОДЕНАЛЬНОЇ ЗОНИ, ЩО УСКЛАДНЕНІ СИНДРОМОМ МЕХАНІЧНОЇ ЖОВТЯНИЦІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.2.15379Ключові слова:
діагностика, гістологічний метод, імуногістохімічний метод, підшлункова залоза, аденокарцинома, панкреатодуоденальна резекція, краї резекції, механічна жовтяницяАнотація
Мета роботи: проаналізувати можливості сучасного морфологічного методу дослідження у верифікації та прогнозуванні перебігу злоякісних новоутворень органів панкреатодуоденальної зони.
Матеріали і методи. В основу дослідження покладено аналіз результатів хірургічного лікування 101 пацієнта із злоякісними новоутвореннями панкреатобіліарної зони, ускладнені синдромом механічної жовтяниці, яким виконано радикальне операційне втручання в обсязі панкреатодуоденальної резекції.
Результати. Морфологічний метод дослідження поєднував гістологічні та імуногістохімічні дослідження. Початковим етапом морфологічного дослідження була правильна орієнтація резеційованого і ще не фіксованого в розчині формаліну панкреатодуоденального комплексу з визначенням усіх поверхонь підшлункової залози (ПЗ). Стінку дванадцятипалої кишки (ДПК) розкривали уздовж через антипанкреатичне ребро. Оцінювали стан великого сосочка і слизової оболонки ДПК. Краї хірургічної резекції загальної печінкової протоки і кукси ПЗ забирали для мікроскопічного дослідження; маркували задню, медіальну і передню поверхні залози, що допомагало оцінити R-статус при гістологічному дослідженні. Показано, що морфологічна верифікація типу і підтипу пухлини, а також попередників протокової аденокарциноми здійснюється із застосуванням рутинного гістологічного дослідження.
Висновки. Обов’язковим для дослідження є край резекції. Мікроскопічне дослідження має включати описову частину із зазначенням типу, характеру росту та структури пухлини для подальшого визначення ступеня диференціювання. Діагноз також має бути виставлений з урахуванням експресії Кі67 за результатами імуногістохімічного дослідження.
Посилання
Haeberle L, Esposito I. Pathology of pancreatic cancer. Translational Gastroenterology and Hepatology. 2019; 4(50):50. DOI: 10.21037/tgh.2019.06.02. DOI: https://doi.org/10.21037/tgh.2019.06.02
Partyka O, Pajewska M, Kwaśniewska D, Czerw A, Deptała A, Budzik M, et al. Overview of Pancreatic Cancer Epidemiology in Europe and Recommendations for Screening in High-Risk Populations. Cancers. 2023; 15(14):3634. 1. DOI: 10.3390/cancers15143634. DOI: https://doi.org/10.3390/cancers15143634
Distler M, Rückert F, Hunger M, Kersting S, Pilarsky C, Saeger HD, et al. Evaluation of survival in patients after pancreatic head resection for ductal adenocarcinoma. BMC Surgery. 2013; 13(1). Available from: http://www.biomedcentral.com/1471-2482/13/12. DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2482-13-12
Nagakawa Y, Nakagawa N, Takishita C, Uyama I, Kozono S, Osakabe H et al. Reconsideration of the Appropriate Dissection Range Based on Japanese Anatomical Classification for Resectable Pancreatic Head Cancer in the Era of Multimodal Treatment. Cancers. 2021; 13(14):3605. DOI: 10.3390/cancers13143605. DOI: https://doi.org/10.3390/cancers13143605
Lin Q, Zheng S, Yu X, Chen M, Zhou Y, Zhou Q, et al. Standard pancreatoduodenectomy versus extended pancreatoduodenectomy with modified retroperitoneal nerve resection in patients with pancreatic head cancer: a multicenter randomized controlled trial. Cancer Communications. 2022; 43(2):257-75. DOI: 10.1002/cac2.12399. DOI: https://doi.org/10.1002/cac2.12399
Pu N, Chen Q, Gan W, Shen Y, Gao S, Habib JR, et al. Lymph Node Metastatic Patterns and Survival Predictors Based on Tumor Size in Pancreatic Ductal Adenocarcinoma. Advances in Therapy. 2021; 38(8):4258-70. DOI: 10.1007/s12325-021-01819-2. DOI: https://doi.org/10.1007/s12325-021-01819-2
Xu Z, Hu K, Bailey P, Springfeld C, Roth S, Kurilov R, et al. Clinical Impact of Molecular Subtyping of Pancreatic Cancer. Frontiers in Cell and Developmental Biology. 2021; 9. DOI 10.3389/fcell.2021.743908. DOI: https://doi.org/10.3389/fcell.2021.743908
Wood LD, Canto MI, Jaffee EM, Simeone DM. Pancreatic Cancer: Pathogenesis, Screening, Diagnosis and Treatment. Gastroenterology. 20227; 163(2). DOI: 10.1053/j.gastro.2022.03.056. DOI: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2022.03.056
Lee JE, Lee S, Park HJ, Hwang JA, Choi SY, Lee J. Imaging classification of pancreatic ductal adenocarcinoma with histological large duct pattern. European radiology. 2024; 34:7015-24. DOI: 10.1007/s00330-024-10810-8. DOI: https://doi.org/10.1007/s00330-024-10810-8
O’Shea AE, Bohan PMK, Carpenter EL, McCarthy PM, Adams AM, Chick RC, et al. Downstaging of Pancreatic Adenocarcinoma With Either Neoadjuvant Chemotherapy or Chemoradiotherapy Improves Survival. Annals of Surgical Oncology. 2022; 29(9):6015-28. DOI: 10.1245/s10434-022-11800-0. DOI: https://doi.org/10.1245/s10434-022-11800-0
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 П. Т. МУРАВЙОВ, С. М. БАРБАРИГА, Ф. Т. МУРАВЙОВ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
