ДОСВІД ЛІКУВАННЯ ГОСТРОЇ МЕЗЕНТЕРІАЛЬНОЇ ІШЕМІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.4.15288Ключові слова:
гостра мезентеріальна ішемія, реваскуляризація кишечника, поліорганна недостатністьАнотація
Мета роботи: встановити характерні особливості клінічного перебігу гострої мезентеріальної ішемії (ГМІ) залежно від етіологічних чинників, а також фактори, які б сприяли зниженню післяопераційних ускладнень та летальності при даній патології, що дозволить спрогнозувати та поліпшити результат лікування.
Матеріали і методи. Проаналізовано дані 12 пацієнтів, яких пролікували з діагнозом гострої мезентеріальної ішемії базі КНП «Тернопільська міська лікарня швидкої допомоги» за 2021–2024 рр. У 7 хворих причиною ГМІ був тромбоз мезентеріальних артерій (58 %), в 5 пацієнтів причиною ГМІ була емболія верхньої брижової артерії (42 %). Післяопераційна летальність склала 50 %. Проаналізовано фактори, що сприяли виживанню хворих, зокрема, етіологічні чинники, можливості діагностики, особливості операційного лікування та перебігу післяопераційного періоду.
Результати. Найвищою післяопераційна летальність була у групі пацієнтів, яким на фоні тромбозу діагностували коронавірусне захворювання COVID-19 або постковідний синдром, що склала 75 %, тоді як у хворих із тромбозом без коронавірусної інфекції летальність становила лише 33 %. Емболія верхньої брижової артерії спричинила близько 40 % летальності після операційного втручання. Частота реваскуляризації без резекції кишечника становила 16 %. Частота пробних лапаротомій через тотальне ураження кишечника склала 25 %.
Висновки. Успіх лікування ГМІ залежить від її ранньої діагностики. Виділення токсичних продуктів, спричинене порушенням мезентеріального кровоплину та інфарктом кишечника, призводили до розвитку поліорганної недостатності, яка була основною причиною летальності у ранньому післяопераційному періоді.
Посилання
Clair DG, Beach JM. Mesenteric ischemia. N Engl J Med. 2016; 374:959-68.
Kärkkäinen JM, Lehtimäki TT, Manninen H, Paajanen H. Acute mesenteric ischemia: a challenge for the acute care surgeon. Scand J Surg. 2021; 110(2):150-8.
Luther B, Mamopoulos A, Lehmann C, Klar E. The ongoing challenge of acute mesenteric ischemia. Visc Med. 2018; 34(3):217-23.
Tran LM, Goodney PP, Powell RJ, et al. Hospital-based delays to revascularization increase risk of postoperative mortality and short bowel syndrome in acute mesenteric ischemia. J Vasc Surg. 2022; 75(4):1323-33.
Robles-Martín ML, Reyes-Ortega JP, Rodríguez-Morata A. A rare case of ischemia-reperfusion injury after mesenteric revascularization. Vasc Endovascular Surg. 2019; 53(5):424-8.
Reintam Blaser A, Acosta S, Arabi YM. A clinical approach to acute mesenteric ischemia. Curr Opin Crit Care. 2021; 27(2):183-92. DOI: 10.1097/MCC.0000000000000802.
Gries JJ, Virk HUH, Chen B, Sakamoto T, Alam M, Krittanawong C. Advancements in revascularization strategies for acute mesenteric ischemia: a comprehensive review. J Clin Med. 2024; 13(2):570. DOI: 10.3390/jcm13020570.
Silva JTC, Fonseca Neto OCLD. Acute mesenteric ischemia and COVID-19: an integrative review of the literature. Rev Col Bras Cir. 2023; 50:e20233334. DOI: 10.1590/0100-6991e- 20233334-en.
Kostovski O, Lazarova I, Popchanovski B, Kostovska I. Association of COVID-19 infection and acute mesenteric ischemia. Prague Med Rep. 2023; 124(4):413-20. DOI: 10.14712/23362936.2023.31.
Misra DP, Krishnan N, Gochhait D, Emmanuel D, Negi VS. Takayasu arteritis (TA) first presenting with intestinal ischemia: a case report and review of gastrointestinal tract involvement. Rheumatol Int. 2017; 37(1):169-75. DOI: 10.1007/s00296-016-3600-6.
Rana R, Bhattacharya S, Bhattacharya B, Ghimire RK, Joshi N. Isolated visceral manifestation of Buerger’s disease presenting as intestinal obstruction: a case report. Ann Med Surg (Lond). 2024; 86(6):3770-5. DOI: 10.1097/MS9.0000000000002111.
Serban D, Tribus LC, Vancea G, et al. Acute mesenteric ischemia in COVID-19 patients. J Clin Med. 2021; 11(1):200. DOI: 10.3390/jcm11010200.
Kerawala AA, Das B, Solangi A. Mesenteric ischemia in COVID-19 patients: a review of current literature. World J Clin Cases. 2021; 9(18):4700-8. DOI: 10.12998/wjcc.v9.i18.4700.
Gupta A, Sharma O, Srikanth K, Mishra R, Tandon A, Rajput D. Review of mesenteric ischemia in COVID-19 patients. Indian J Surg. 2023; 85(Suppl 1):313-21. DOI: 10.1007/s12262-022-03364-w.
Mishalov VH, Kryvorchuk IH. Metody diahnostyky hostroyi mezenterialʹnoyi ishemiyi ta otsinka yikh efektyvnosti [Methods of diagnosing acute mesenteric ischemia and assessing their effectiveness]. Ukr. med. chasopys. 2013; 4(96):139-41. Ukranian.
Kühn F, Schiergens TS, Klar E. Acute mesenteric ischemia. Visc Med. 2020; 36(4):256-62.
Kunychka M, Váňa J, Žáček M, Chromčiková M. Acute mesenteric ischemia – a persistent problem. Rozhl Chir. 2023; 102(6):228-35. DOI: 10.33699/PIS.2023.102.6.228-235.
Martin J, Depietro R, Bartoli A, et al. Acute mesenteric ischemia: which predictive factors of delayed diagnosis at emergency unit? Eur J Trauma Emerg Surg. 2023; 49(5):1999-2008. DOI: 10.1007/s00068-022-02112-9.
Monita MM, Gonzalez L. Acute Mesenteric Ischemia. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2025. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK470391/.
Roussel A, Castier Y, Nuzzo A, et al. Revascularization of acute mesenteric ischemia after creation of a dedicated multidisciplinary center. J Vasc Surg. 2015; 62(5):1251-6. DOI: 10.1016/j.jvs.2015.06.204.
Sakamoto T, Kubota T, Funakoshi H, Lefor AK. Multidisciplinary management of acute mesenteric ischemia: surgery and endovascular intervention. World J Gastrointest Surg. 2021; 13(8):806-13.
De Pietro R, Martin J, Tradi F, et al. Prognostic factors after acute mesenteric ischemia: which patients require specific management? Int J Colorectal Dis. 2023; 38(1):242. DOI: 10.1007/s00384-023-04540-4.
Smith JW, Matheson PJ, Franklin GA, et al. Randomized controlled trial evaluating the efficacy of peritoneal resuscitation in the management of trauma patients undergoing damage control surgery. J Am Coll Surg. 2017; 224(4):396-404. DOI: 10.1016/j.jamcollsurg.2016.12.047.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 А. Р. ВАЙДА, О. А. ЯКИМЧУК
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
