ОЦІНКА РІВНЯ КИСЛОТНО-ОСНОВНОГО СТАНУ В УМОВАХ ХРОНІЧНОЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ІШЕМІЇ ПРИ ПРОВЕДЕННІ РЕКОНСТРУКТИВНИХ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.1.15181Ключові слова:
кислотно-основний стан, атеросклероз, цукровий діабет, хронічна артеріальна ішеміяАнотація
Мета роботи: вивчити показники кислотно-основного стану (КОС) у пацієнтів із стенотично-оклюзійним атеросклеротичним процесом інфраінгвінального русла із супутнім цукровим діабетом (ЦД) та без в умовах проведення реконструктивних втручань.
Матеріали і методи. Проведено аналіз обстеження та хірургічного лікування 241 пацієнта. Хворих поділили на 2 групи. У першу (I) увійшли 144 (59,7 %) пацієнти з атеросклеротичним стенотично-оклюзійним процесом інфраінгвінального сегмента, в другу (II) – 97 (40,2 %) з атеросклеротичним стентично-оклюзійним процесом інфраінгвінального сегмента із супутнім ЦД 2 типу. За типами проведених оперативних втручань (ендоваскулярні та гібридні) хворих із кожної групи поділили на дві підгрупи: А та В. У ІА-підгрупу увійшло 98 (40,6 %) осіб із атеросклеротичним стенотично-оклюзійним процесом інфраінгвінального сегмента, яким виконано ендоваскулярну реваскуляризацію, в ІВ-підгрупу – 46 (19,0 %) пацієнтів, які перенесли гібридні методи втручання. ІІА-підгрупу склали 63 (26,1%) хворих на атеросклероз інфраінгвінального сегмента і супутній ЦД 2, яким проведено ендоваскулярні операції, ІІВ – 34 (14,1 %) хворим виконано гібридні втручання.
Результати. Визначення показників КОС проводили на декількох етапах дослідження. У пацієнтів із ІА-підгрупи до операції та в інтраопераційному періоді спостерігалося зниження рівня водневого показника (pH) на 0,4 та 1,1 % відповідно. pH-фактор у ІВ-підгрупі знаходився нижче від норми (1,1%) на доопераційному етапі та на 1,9 % в інтраопераційному періоді. Вміст бікарбонатів (HCO3–), базової надлишковості (BE–) та Cl– був знижений, а лактату – підвищений до лікування. Концентрація йонів водню в осіб із ІІА-підгрупи знаходилась нижче від меж норми на 2,7 % до проведення операції, на що впливало зменшення показників парціального тиску кисню (pO2), HCO3–, ВЕ– та підвищення рівнів парціального тиску вуглекислого газу (pCO2), лактату, кетонових тіл. Вміст кетонових тіл у пацієнтів із ІІА-підгрупи до реваскуляризації перевищував норму на 33,3 %. Рівень рН в осіб із ІІВ-підгрупи до оперативного втручання становив 7,04, і перевищував норму на 4,2 %. Після корекції даних порушень на інтраопераційному етапі, у ранньому та пізньому післяопераційних періодах показник pH був у межах норми. Зсув метаболічних показників HCO3–, ВЕ– відбувався у бік зниження, а рівні pCO2, Na+, K+, Cl–, лактату, кетонових тіл – підвищувались.
Висновки. В умовах хронічної артеріальної ішемії нижніх кінцівок відбуваються порушення КОС, найважливішими з яких є метаболічний ацидоз, гіперкаліємія та зміни у рівні рCO2. Відновлення кровотоку є важливим етапом для нормалізації КОС та покращення метаболізму в тканинах.
Посилання
Ivanyushko OV. Vplyv alʹteratsiyi homeostazu hlyukozy na vodno-elektrolitnyy balans ta kyslotno-osnovnyy stan u patsiyentiv iz tsukrovym diabetom [Influence of glucose homeostasis alteration on water-electrolyte balance and acid-base state in patients with diabetes mellitus]. Medytsyna nevidkladnykh staniv. 2016; 8:16-26. Ukrainian.
Lysenko OV. Kyslotno-osnovnyy stan orhanizmu yak diahnostychnyy, prohnostychnyy, patohenetychnyy marker formuvannya klitynnoho rezervu pry patolohichnykh stanakh [Acid-base state of the organism as a diagnostic, prognostic, pathogenetic marker of the formation of cellular reserve in pathological conditions]. Collection of scientific works of employees of the P.L. Shupyk National Academy of Medical Sciences. 2016; 25:623-29. Ukrainian.
Melʹnychuk SP, Pakhomova VA, Pakhomova OO. Metody vyznachennya kyslotno-osnovnoho stanu i metabolichnoyi systemy yoho rehulyatsiyi [Methods for determining the acid-base state and the metabolic system of its regulation]. Odesa, 2023; 58. Ukrainian.
Hopkins E, Sanvictores T, Sharma S. Physiology, acid base balance. 2018.
Patil RS, Szolovits P, Schwartz WB. Modeling knowledge of the patient in acid-base and electrolyte disorders. In: Artificial Intelligence in Medicine. Routledge, 2019;191-226.
Berend K, Duits AJ. The role of the clinical laboratory in diagnosing acid–base disorders. Critical Reviews in Clinical Laboratory Sciences. 2019, 56(3): 147-169.
Apichartpiyakul P, Shinlapawittayatorn K, Rerkasem K, Chattipakorn SC, Chattipakorn N. Mechanisms and interventions on acute lower limb ischemia/reperfusion injury: a review and insights from cell to clinical investigations. Annals of Vascular Surgery. 2022; 86:452-81.
Yusufjanovich EU, Minavarkhojayev RR, Malikov NM, Ortiqboyev FD, Mukhamedova ShYu. Management of Patients with Acute Arterial Ischemia of the Lower Limb. International Journal of Scientific Trends. 2023, 2(2): 43-8.
Kamel KS, Halperin ML. Acid-base problems in diabetic ketoacidosis. New England Journal of Medicine. 2015; 372(6):546-54.
Khan A, Naveed A, Taimoor AK, Azadi K, Sana I, Mehreen AK. Comparison of Acid Base Status and Electrolytes in Individuals with Prediabetes, Diabetes and Normoglycemia. Pakistan Armed Forces Medical Journal. 2023; 73:S344-47.
Palmer BF, Clegg DJ. Electrolyte and acid–base disturbances in patients with diabetes mellitus. New England Journal of Medicine. 2015; 373(6):548-59.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 С. Я. КОСТІВ, Н. І. ЦЮПРИК, О. І. КОСТІВ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
