УДОСКОНАЛЕНА ТРАНСАБДОМІНАЛЬНА ПЕРЕДОЧЕРЕВИННА ПЛАСТИКА (TAPP) У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЗАЩЕМЛЕНИМИ ПАХВИННИМИ ГРИЖАМИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.1.15179Ключові слова:
пахвинна грижа, защемлена грижа, лапароскопія, трансабдомінальна передочеревинна пластика (TAPP), хірургічна сітка, післяопераційні ускладнення, серома, ранова інфекціяАнотація
Мета роботи: підвищити ефективність хірургічного лікування защемлених пахвинних гриж шляхом удосконаленої трансабдомінальної передочеревинної пластики (TAPP) із фіксацією сітки та перитонізацією антисептичною клейовою композицією.
Матеріали і методи. За період із 2019 р. до 2024 р. у клініці кафедри хірургії та проктології Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика проведено хірургічне лікування 85-х пацієнтів із защемленими пахвинними грижами віком від 20 до 75 років, середній вік склав (42±1,3) року. Залежно від методики TAPP, хворих поділили на дві групи. В першій групі (n=43) виконували удосконалену TAPP із преперитонеальною фіксацією поліпропіленової сітки та закриттям очеревини клейовою композицією, що містить поліуретановий клей і антисептик «Декаметоксин». У другій групі (n=42) проводили традиційну TAPP із використанням герніостеплера з титановими фіксаторами зашивання очеревини. Пацієнтів із флегмоною грижового мішка та некрозом петлі кишечника не включили у дослідження. Результати оцінювали за частотою ранніх та віддалених ускладнень, зокрема, сером, інфекцій сітки, хронічного післяопераційного болю та рецидивів гриж.
Результати. У пацієнтів із першої групи, яким виконували удосконалену TAPP, серома була в 1 (2,3 %) хворого, інфікування сітки не спостерігали, хронічний післяопераційний біль – у 1 (2,3 %) пацієнта та рецидив пахвинної грижі – теж в 1 (2,3 %). У хворих із другої групи, яким проводили TAPP за традиційною методикою, серома була в 12 (28,5 %), інфікування сітки – у 7 (4,7 %), хронічний післяопераційний біль – в 6 (14,2 %), рецидив – у 5 (11,9 %) пацієнтів. Використання клейової перитонізації мінімізувало утворення «мертвого простору» над сіткою, що сприяло зменшенню частоти ускладнень.
Висновки. Удосконалена TAPP із клейовою перитонізацією ефективно знижує частоту післяопераційних ускладнень та рецидивів гриж порівняно з традиційною технікою TAPP. Ця методика забезпечує більш безпечний варіант для лікування защемлених пахвинних гриж.
Посилання
Jensen KK, Henriksen NA, Jorgensen LN. Inguinal Hernia Epidemiology. In: Hope WW, Cobb WS, Adrales GL, editors. Textbook of hernia. Cham: Springer International Publishing; 2017; 23-7. DOI: 10.1007/978-3-319-43045-4_4.
Primatesta P., Goldacre M. J. Inguinal Hernia Repair: Incidence of Elective and Emergency Surgery, Readmission and Mortality. Int J Epidemiol. 1996; 25:835-9. DOI: 10.1093/ije/25.4.835.
Sæter AH, Fonnes S, Rosenberg J, Andresen K. High complication and mortality rates after emergency groin hernia repair: a nationwide register-based cohort study. Hernia. 2022; 26:1131-41. DOI: 10.1007/s10029-022-02597-8.
Sæter AH, Fonnes S, Rosenberg J, Andresen K. Mortality after emergency versus elective groin hernia repair: a systematic review and meta-analysis. Surg Endosc. 2022; 36:7961-73. DOI: 10.1007/s00464-022-09327-2.
Sartori A, Balla A, Botteri E, Scolari F, Podda M, Lepiane P, et al. Laparoscopic approach in emergency for the treatment of acute incarcerated groin hernia: a systematic review and meta-analysis. Hernia. 2023; 27:485-501. DOI: 10.1007/s10029-022-02631-9.
Morito A, Kosumi K, Kubota T, Yumoto S, Matsumoto T, Mima K, et al. Investigation of risk factors for postoperative seroma/hematoma after TAPP. Surg Endosc. 2022; 36:4741-7. DOI: 10.1007/s00464-021-08814-2.
Am C, Ws C. Safety of prosthetic mesh hernia repair in contaminated fields. Surg Clin North Am. 2013; 93. DOI: 10.1016/j.suc.2013.06.012.
Herman TF, Bordoni B. Wound Classification. StatPearls, Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. 2024.
Mancini R, Pattaro G, Spaziani E. Laparoscopic trans-abdominal pre-peritoneal (TAPP) surgery for incarcerated inguinal hernia repair. Hernia. 2019; 23:261-6. DOI: 10.1007/s10029-018-1828-7.
Matsuda A, Miyashita M, Matsumoto S, Sakurazawa N, Kawano Y, Kuriyama S, et al. Laparoscopic transabdominal preperitoneal repair for strangulated inguinal hernia. Asian J Endosc Surg. 2018; 11:155-9. DOI: 10.1111/ases.12438.
Correia de Sá T, Jácome F, Basto T, Costa M, Gonçalves Á, Teixeira N, et al. Transabdominal preperitoneal (TAPP) repair for emergency groin hernia: a systematic review. Hernia. 2024. DOI: 10.1007/s10029-024-03018-8.
Bryski MG, Frenzel Sulyok LG, Kaplan L, Singhal S, Keating JJ. Techniques for intraoperative evaluation of bowel viability in mesenteric ischemia: A review. Am J Surg. 2020; 309-15. DOI: 10.1016/j.amjsurg.2020.01.042.
Feleshtynskyi Y, Onyshko M, Vatamaniuk V. Peculiarities of mesh fixation during tapp in patients with incarcerated inguinal hernia. Br J Surg. 2024; 111. DOI: 10.1093/bjs/znae122.295.
Massey LH, Pathak S, Bhargava A, Smart NJ, Daniels IR. The use of adjuncts to reduce seroma in open incisional hernia repair: a systematic review. Hernia. 2018; 22:273-83. DOI: 10.1007/s10029-017-1690-z.
D’Orazio B, Fama F, Sciume C, Cudia B, Corbo G, Terranova G, et al. Effect of Fibrin Sealant on Seroma Formation Post-Incisional Hernia Repair. Chirurgia (Bucur). 2020; 115:767. DOI: 10.21614/chirurgia.115.6.767.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Я. П. ФЕЛЕШТИНСЬКИЙ, М. В. ОНИШКО
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
