ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД ПІСЛЯ ВІДКРИТОЇ ТА ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ АЛОГЕРНІОПЛАСТИК ПАХВИННИХ ГРИЖ В ОСІБ СТАРЕЧОГО ТА ПОХИЛОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.1.15177Ключові слова:
пахвинна грижа, TAPP, спосіб Lichtenstein, периопераційний період, особи похилого та старечого вікуАнотація
Мета роботи: оцінити ефективність та порівняти результати післяопераційного періоду після виконання відкритих та лапароскопічних алогерніопластик пахвинних гриж у пацієнтів похилого та старечого віку.
Матеріали і методи. У дослідження було включено 96 пацієнтів із первинними пахвинними грижами (К40 за МКХ-10). Перша група – 39 осіб, яким виконано лапароскопічну трансабдомінальну преперитонеальну пластику (ТАРР) із застосуванням фіксаційних та безфіксаційних методів. Середній вік пацієнтів даної групи склав (68,3±5,78) року. В даній групі хворих використовували два типи сітчастих імплантів: 28 (71,79 %) пацієнтів поліпропіленові сітки розміром 6×11 см з фіксацією 3–5 такерами; 11 (28,21 %) осіб – поліпропіленові сітки з нітиноловим каркасом. Метод знеболювання – інгаляційний наркоз, штучна вентиляція легень у всіх пацієнтів. Друга група – 57 хворих, яким виконали відкриту алогерніопластику (спосіб Lichtenstein). Середній вік пацієнтів становив (66,8±6,91) року. Для закриття грижового дефекту використовували поліпропіленову сітку розміром 6×11 см. Метод знеболювання – місцева анестезія (розчин лонгокаїну 2,5 мг/мл) – 12 (21,05 %) хворих, спінальна анестезія – 21 (36,84 %) пацієнт, загальний наркоз без інтубації – 24 (42,10 %) хворих.
Результати. При виконанні лапароскопічної алогерніопластики кровотечі з черевної стінки спостерігали у 2 (5,1 %) (1 – при постановці троакара, 1 – при виділенні грижового мішка). У 2 (5,1%) виникла серома, що самостійно зникла протягом місяця. Хронічний біль, парестезії виникли лише в 1 (2,56 %) пацієнта, що зникли протягом 2-х місяців. Аналізуючи відкриті методи герніопластики, то тривалість цієї операції була практично такою ж, як і при лапароскопічній ((42,56±12,45) хв проти (47,81±14,87) хв). У 10 (17,5 %) пацієнтів відмічали виражені післяопераційний біль і парестезії, що не зникали до 6 місяців. У 4 (7 %) хворих виникли сероми, що самостійно зникли протягом місяця, в 1 (1,75 %) випадку виникло нагноєння післяопераційного рубця. В 2 (3,5 %) пацієнтів з’явився післяопераційний набряк калитки з боку герніопластики.
Висновки. При порівнянні двох рандомізованих груп пацієнтів, яким виконали лапароскопічну та відкриту операції з приводу первинних гриж, виявлено все ж переваги лапароскопічних операцій: майже у два рази нижчий рівень ускладнень, зменшена більш як вдвічі середня тривалість стаціонарного лікування, знижена інтенсивність раннього та віддаленого післяопераційного болю.
Посилання
Agarwal PK. Study of demographics, clinical profile and risk factors of inguinal hernia: a public health problem in elderly males. Cureus. 2023; 15(4).
Al Ahmed A, Albasri HH, Ahmed TJ. Hiatal Hernia in an Elderly Patient Complicated by Upper Gastroesophageal Bleeding, Pulmonary Embolism, and Respiratory Failure: A Case Report. Cureus. 2024; 16(12).
Balentine CJ, Meier J, Berger M, Reisch J, Cullum M, Lee SC, Brown CJ. Using local anesthesia for inguinal hernia repair reduces complications in older patients. Journal of Surgical Research. 2021; 258:64-72.
Chen CW, Lin CC, Chen KB, Kuo YC, Li CY, Chung CJ. Increased risk of dementia in people with previous exposure to general anesthesia: a nationwide population-based case–control study. Alzheimer's & Dementia. 2014; 10(2):196-204.
Dhankhar DS, Sharma N, Mishra T, Kaur N, Singh S, Gupta S. Totally extraperitoneal repair under general anesthesia versus Lichtenstein repair under local anesthesia for unilateral inguinal hernia: a prospective randomized controlled trial. Surg Endosc. 2014; 28(3):996-1002.
Fernandez-Alberti J, Iriarte F, Croceri RE, Medina P, Porto EA, Pirchi DE. Laparoscopic treatment (reTAPP) for recurrence after laparoscopic inguinal hernia repair. Hernia. 2021; 1-7.
Matthews RD, Neumayer L. Inguinal hernia in the 21st century: an evidence-based review. Current problems in surgery. 2008; 45(4):261-312.
McCormack K, Scott NW, Go PM, Ross S, Grant AM, EU Hernia Trialists Collaboration. Laparoscopic techniques versus open techniques for inguinal hernia repair. Cochrane Database Syst Rev. 2003; 1:CD001785.
Meier J, Stevens A, Berger M, Makris KI, Bramos A, Reisch J, Balentine CJ. Comparison of postoperative outcomes of laparoscopic vs open inguinal hernia repair. JAMA surgery. 2023; 158(2):172-180.
Mongelli F, Ferrario di Tor Vajana A, FitzGerald M, et al. Open and laparoscopic inguinal hernia surgery: a cost analysis. J Laparoendosc Adv Surg Tech A. 2019; 29(5):608-13.
Muschalla F, Schwarz J, Bittner R. Effectivity of laparoscopic inguinal hernia repair (TAPP) in daily clinical practice: early and long-term result. Surgical endoscopy. 2016; 30:4985-994.
Patel VH, Wright AS. Controversies in inguinal hernia. Surgical Clinics. 2021; 101(6):1067-079.
Perez AJ, Campbell S. Inguinal hernia repair in older persons. Journal of the American Medical Directors Associationю 2022; 23(4):563-67.
Lim BG, Lee IO. Anesthetic management of geriatric patients. Korean journal of anesthesiology. 2020; 73(1):8-29.
Scheuermann U, Niebisch S, Lyros O, Jansen-Winkeln B, Gockel I. Transabdominal Preperitoneal (TAPP) versus Lichtenstein operation for primary inguinal hernia repair – A systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. BMC surgery. 2017; 17:1-10.
Xi S, Chen Z, Lu Q, Liu C, Xu L, Lu C, Cheng R. Comparison of laparoscopic and open inguinal–hernia repair in elderly patients: the experience of two comprehensive medical centers over 10 years. Hernia. 2024; 28(4):1195-1203.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 І. Ю. ЛАВРЕНЮК
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
