МІОТЕНОГЕННА ПЛАСТИКА КВАДРИЦЕПСА СТЕГНА ПРИ АРТРОГРИПОЗІ КОЛІННОГО СУГЛОБА
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.1.15175Ключові слова:
артрогрипоз, фіброз, пластика сухожилків, аутоалотрансплантат, колінний суглобАнотація
Мета роботи: продемонструвати успішний випадок лікування тотального фіброзу сухожилка чотириголового м’яза стегна комбінованим аутоалотрансплантатом при артрогрипозі колінного суглоба.
Матеріали і методи. Серед вроджених вад розвитку опорно-рухового апарату артрогрипоз є одним із найтяжчих захворювань з багатьма ураженнями, розвитком больового синдрому на тлі множинних вроджених контрактур, вираженої деформації, м’язової гіпотонії, гіпорефлексії, вегето-вісцеральних розладів тощо. Виявити дану хворобу можна ще під час пренатальної діагностики у ІІ–ІІІ триместрах вагітності за допомогою УЗД у поєднанні з підрахунком рухів плода. Сонографічно – досліджують тотальний фіброз та відсутність сухожилка чотириголового м’яза (сумарний дефект близько 15 см). А потім виконують пластику сухожилкової частини чотириголового м’яза за допомогою трупного алотрансплантата ахіллового сухожилка та частини власного іліотібіального тракту.
Результати. Наведено клінічний випадок 21-річної пацієнтки з артрогрипозом, яку неодноразово прооперовано у провідних клініках із приводу деформації нижніх кінцівок та контрактур. Проте близько року тому хвора відмітила поступову втрату активної розгинальної функції у колінному суглобі. Виявлено тотальний фіброз та відсутність сухожилка чотириголового м’яза. Проведено міотеногенну пластику квадрицепса. Післяопераційний період перебігав без ускладнень, пацієнтку виписано на амбулаторне лікування на 3-ю добу після оперативного лікування в задовільному стані. Рана загоїлась первинним натягом, шви знято на 14-ту добу після операції. Іммобілізація тутором становила 4 тижні. Відновились активні розгинальні рухи у гомілці та згинання стегна, ходить без сторонньої допомоги.
Висновки. Методика аутоалопластики дефектів сухожилків при артрогрипозі є ефективною за умови дотримання пацієнтом рекомендацій у післяопераційному періоді, а також тривалого реабілітаційного лікування.
Посилання
Darin N, Kimber E, Kroksmark A, et al. Multiple congenital contractures: Birth prevalence, etiology, and outcome. J. Pediatr. 2002; 140:61-7.
Kalampokas E, Kalampokas T, Sofoudis C, Deligeoroglou E, Botsis D. Diagnosing arthrogryposis multiplex congenita: a review. ISRN Obstet. Gynecol. 2012; 2012:264 918. DOI: 10.5402/2012/264918.
Kowalczyk B, Feluś J. Arthrogryposis: an update on clinical aspects, etiology, and treatment strategies. Archives of Medical Science. 2016; 12(1):10-24.
Navti OB, Kinning E, Vasudevan P, et al. Review of perinatal management of arthrogryposis at a large UK teaching hospital serving a multiethnic population. Prenatal Diagnosis. 2010; 30(1):49-56.
Hamdy RC, Bosse H, Altiok H, Abu-Dalu K, Kotlarsky P, Fafara A, et al. Treatment and outcomes of arthrogryposis in the lower extremity. American Journal of Medical Genetics Part C: Seminars in Medical Genetics. 2019; 181(3):372-84.
Langston S, Chu A. Arthrogryposis Multiplex Congenita. Pediatric Annals. 2020; 49(7):e299-е304.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Ю. Р. ТУГАРОВ, І. Р. КОПИТЧАК, Т. О. ЛІВАР, Д.-М. Р. МАЙКА
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
