АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ АНТИБІОТИКОТЕРАПІЇ ОПІКОВОГО СЕПСИСУ В ДОРОСЛИХ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2024.4.15073Ключові слова:
сепсис, антибіотикотерапія, ESCAPEАнотація
Мета роботи: провести аналіз частоти опікового сепсису та ефективності стартової антибіотикотерапії у дорослих пацієнтів.
Матеріали і методи. Проаналізовано карти стаціонарного хворого у пацієнтів відділення комбустіології КНП «Хмельницька обласна лікарня» протягом 2023–2024 рр., а також визначено збудники, час призначення та ефективність антибіотикотерапії.
Результати. Стартовим антибіотиком при госпіталізації пацієнтів у відділення були цефалоспорини ІV покоління, які комбінували із аміноглікозидами. Надалі після отримання попередніх результатів бактеріологічного дослідження проведено корекцію режимів антибактеріальної терапії та контроль за рівнями прокальцитоніну. Всього було виділено 48 ізолятів, з яких 22 склали Acinetobacter baumanii, 9 – Klebsiela pneumoniae, 6 – Pseudomonas aeruginosa, 6 – Streptococcus spp., 4 – Corinebacterium spp., 1 – Enterococcus faecalis. Чутливість зазначених патогенів суттєво змінилася протягом років, оскільки відбувається селекція стійких штамів. У 14 випадках пацієнтам призначено комбінацію препаратів «Меропенем» та «Ванкоміцин», 8-м хворим – «Піперацилін»/«Тазобактам» та «Тобраміцин», 6-м – «Азтреонам» та «Тобраміцин» і 2-м – заміну антибіотикотерапії не проводили: «Цефтазидим» та «Амікацин» і «Цефоперазон»/«Сульбактам» та «Амікацин». Переглядами схему антибіотикотерапії через 48 год та в подальшому після стабілізації стану проводили деескалацію. В результаті лікування летальність у групах становила: «Меропенем» та «Ванкоміцин» – 3 пацієнти (10 %), «Піперацилін»/«Тазобактам» і «Тобраміцин» – 3 хворих (10 %), «Азтреонам» та «Тобраміцин» – 1 пацієнт (3,3 %) при загальній летальності в описаних групах (23,33 %).
Висновки. Моніторинг «мікробного пейзажу» у відділеннях комбустіології вказує на значну наявність мікроорганізмів групи ESCAPE в 77,1 % та зниження чутливості ізолятів до основних груп антибактеріальних препаратів протягом 2021–2023 рр. високим представленням полірезистентних штамів Acinetobacter baumanii – у 18,48 %, Klebsiela pneumoniae – в 11,5 %, Pseudomonas aeruginosa – у 9,6 % випадків.
Посилання
Pro zatverdzhennia Standartu medychnoi dopomohy «Opiky» [About the approval of the Medical Care Standard "Care]. Nakaz MOZ Ukrainy vid 09.10.2023 № 1767. Available from: https://moz.gov.ua/uploads/10/50393-dn_1767_09102023_dod.pdf. Ukrainian.
Kovalenko OM. Suchasni mozhlyvosti likuvannia opikovoho shoku [Modern opportunities for the burn shock]. Surgery of Ukraine. 2019; (1): 84-90. DOI: 10.30978/su2019-1-84. Ukrainian.
Kovalenko ОM, Kovalenko AO, Osadcha OI, Boyarska AM. Alhorytm diahnostyky i likuvannia opikovoho sepsysu[Аlgoritm of diagnostic and treatment of burn sepsis]. Hospital surgery. 2013; 3:65-67. Available from: https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/surgery/article/view/1803. Ukrainian.
Sorokina OYu, Koval MG. Skryninh i diahnostyka sepsysu pry vazhkykh ozhohakh [Screening and diagnosis of sepsis in severe burns]. Emergency medicine. 2021; 16(1):16-23. DOI: 10.22141/2224-0586.16.1.2020.196925. Ukrainian.
Granholm A, Munch MW, Meier N, Sjövall F, Helleberg M, Hertz FB, et al. Empirical meropenem versus piperacillin/tazobactam for adult patients with sepsis EMPRESS trial: Protocol. Acta Anaesthesiologica Scandinavica. 2024; 68(8):1107-19. DOI: 10.1111/aas.14441.
Helset E, Cheng V, Sporsem H, Thorstensen C, Nordøy I, Gammelsrud KW, et al. Meropenem pharmacokinetic/pharmacodynamic target attainment and clinical response in ICU patients: A prospective observational study. Acta Anaesthesiologica Scandinavica. 2024; 68(4):502-11. DOI: 10.1111/aas.14376.
Sartelli M, Kluger Y, Ansaloni L, Carlet J, Brink A, et al. A Global Declaration on Appropriate Use of Antimicrobial Agents across the Surgical Pathway. Surgical Infections. 2017; 18(8):846–53. DOI: 10.1089/sur.2017.219.
De Waele JJ, Lipman J, Akova M, Bassetti M, Dimopoulos G, Kaukonen M, et al. Risk factors for target non-attainment during empirical treatment with β-lactam antibiotics in critically ill patients. Intensive Care Medicine. 2014; 40(9):1340-51. DOI: 10.1007/s00134-014-3403-8.
Boehm D, Menke H. Sepsis in Burns–Lessons Learnt from Developments in the Management of Septic Shock. Medicina. 2021; 58(1):26. DOI: 10.3390/medicina58010026.
D’Abbondanza JA, Shahrokhi S. Burn Infection and Burn Sepsis. Surgical Infections. 2021; 22(1):58–64. DOI: 10.1089/sur.2020.102.
Kanoore Edul VS, Ince C, Dubin A. What is microcirculatory shock? Current Opinion in Critical Care. 2015; 21(3):245-52. DOI: 10.1097/mcc.0000000000000196.
Kara A, Akin S, Ince C. Monitoring microcirculation in critical illness. Current Opinion in Critical Care. 2016; 22(5):444-52. DOI: 10.1097/mcc.0000000000000335.
Li AT, Moussa A, Gus E, Paul E, Yii E, Romero L, et al. Biomarkers for the Early Diagnosis of Sepsis in Burns. Annals of Surgery. 2021; 275(4):654-62. DOI: 10.1097/sla.0000000000005198
Meza-Escobar LE, Rehou S, Jeschke MG. Sepsis Definitions in Burns. Surgical Infections. 2021; 22(1):28-36. DOI: 10.1089/sur.2020.297.
Lübbert C, Rodloff AC, Laudi S, Simon P, Busch T, Mössner J, et al. Lessons learned from excess mortality associated with Klebsiella pneumonia carbapenemase 2-producing pneumonia in liver transplant recipients. Liver Transplantation. 2014; 20(6): 736-8.DOI: 10.1002/lt.23858.
Guarino M, Perna B, Cesaro AE, Maritati M, Spampinato MD, Contini C, et al. 2023 Update on Sepsis and Septic Shock in Adult Patients: Management in the Emergency Department. Journal of Clinical Medicine. 2023; 12(9):3188. DOI: 10.3390/jcm12093188.
Mahmoud S, Shen C. Augmented Renal Clearance in Critical Illness: An Important Consideration in Drug Dosing. Pharmaceutics. 2017; 9(3):36. DOI: 10.3390/pharmaceutics9030036.
Montravers P, Tubach F, Lescot T, Veber B, Esposito-Farèse M, et al. Short-course antibiotic therapy for critically ill patients treated for postoperative intra-abdominal infection: the DURAPOP randomised clinical trial. Intensive Care Medicine. 2018; 44(3):300-10. DOI: 10.1007/s00134-018-5088-x.
Morrissey I, Hackel M, Badal R, Bouchillon S, Hawser S, Biedenbach DA. Review of Ten Years of the Study for Monitoring Antimicrobial Resistance Trends (SMART) from 2002 to 2011. Pharmaceuticals. 2013; 6(11):1335-46. DOI: 10.3390/ph6111335.
Nordmann P, Cuzon G, Naas T. The real threat of Klebsiella pneumoniae carbapenemase-producing bacteria. The Lancet Infectious Diseases. 2009; 9(4):228-36. DOI: 10.1016/s1473-3099(09)70054-4.
Noskin GA. Vancomycin-resistant enterococci: Clinical, microbiologic, and epidemiologic features. Journal of Laboratory and Clinical Medicine. 1997; 130(1):14-20. DOI: 10.1016/s0022-2143(97)90054-8.
Pezzilli R, Zerbi A, Campra D, Capurso G, Golfieri R, Arcidiacono PG, et al. Consensus guidelines on severe acute pancreatitis. Digestive and Liver Disease. 2015; 47(7):532-43. DOI: 10.1016/j.dld.2015.03.022.
Packialakshmi B, Stewart IJ, Burmeister DM, Chung KK, Zhou X. Large animal models for translational research in acute kidney injury. Renal Failure. 2020; 42(1):1042-58. DOI: 10.1080/0886022x.2020.1830108.
Pandompatam G, Kashani K, Vallabhajosyula S. The role of natriuretic peptides in the management, outcomes and prognosis of sepsis and septic shock. Revista Brasileira de Terapia Intensiva. 2019; 31(3). DOI: 10.5935/0103-507x.20190060.
Piccioni A, Saviano A, Cicchinelli S, Valletta F, Santoro MC, de Cunzo T, et al. Proadrenomedullin in Sepsis and Septic Shock: A Role in the Emergency Department. Medicina. 2021; 57(9):920. DOI: 10.3390/medicina57090920.
Sartelli M, Catena F, Ansaloni L, Coccolini F, Di Saverio S, Griffiths EA. Duration of Antimicrobial Therapy in Treating Complicated Intra-Abdominal Infections: A Comprehensive Review. Surgical Infections. 2016; 17(1):9-12. DOI: 10.1089/sur.2015.130.
Sartelli M, Weber DG, Ruppé E, Bassetti M, Wright BJ, Ansaloni L, et al. Antimicrobials: a global alliance for optimizing their rational use in intra-abdominal infections (AGORA). World Journal of Emergency Surgery. 2016;11(1). DOI: 10.1186/s13017-016-0089-y.
Sartelli M, Coccolini F, Kluger Y, Agastra E, Abu-Zidan FM, Abbas AES, et al. WSES/GAIS/SIS-E/WSIS/AAST global clinical pathways for patients with intra-abdominal infections. World Journal of Emergency Surgery]. 2021; 16(1). DOI: 10.1186/s13017-021-00387-8.
Yin Z, Beiwen W, Zhenzhu M, Erzhen C, Qin Z, Yi D. Characteristics of bloodstream infection and initial antibiotic use in critically ill burn patients and their impact on patient prognosis. Scientific Reports. 2022; 12(1). DOI: 10.1038/s41598-022-24492-z.
Zhou Y, Wang G, Zhao Y, Chen W, Chen X, Qiu Y, et al. Efficacy and safety of different polymyxin-containing regimens for the treatment of pneumonia caused by multidrug-resistant gram-negative bacteria: a systematic review and network meta-analysis. Critical Care. 2024; 28(1). DOI: 10.1186/s13054-024-05031-w.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 А. І. СУХОДОЛЯ, К. Ю. КРЕНЬОВ, О. П. ГРИНЧУК, В. В. ТЕРЕЩУК
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
