ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ СУПУТНЬОЇ ПАТОЛОГІЇ НА ІНТЕРВЕНЦІЙНЕ ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2024.4.15067Ключові слова:
черезшкірні втручання, коронарне шунтування, вірус SARS-CoV-2, ангіографія, групи ризикуАнотація
Мета роботи: вивчити частоту супутньої патології у пацієнтів із гострим коронарним синдромом та її вплив на інтервенційне лікування під час пандемії COVID-19.
Матеріали і методи. У дослідження увійшли пацієнти з гострим коронарним синдромом та маніфестацією COVID-19 (n=100), середній вік учасників дослідження становив (63,5±4,8) року. Всім пацієнтам даної вибірки проведено процедури з реваскуляризації міокарда: черезшкірні ендоваскулярні втручання (n=78) та коронарне шунтування (n=22). Матеріалом для аналізу стали дані з історії хвороби, дані методів медичної візуалізації: ехокардіографії та ангіографії коронарних артерій, протоколи черезшкірних втручань та операцій коронарного шунтування.
Результати. У ході дослідження було встановлено частоту найпоширенішої супутньої патології, що патогенетично пов’язана з тромбоутроренням та підвищує ризик тяжкого перебігу, розвитку ускладнень як при гострому коронарному синдромі, так і під час маніфестації COVID-19. З’ясовано, що частота цукрового діабету 2 типу (ЦД 2) (р=0,002, χ2=9,84) і порушень ритму серця (р=0,02, χ2=5,23) була достовірно вищою серед пацієнтів основної групи, а ожиріння, навпаки, достовірно більше представлено серед осіб групи порівняння (р=0,001, χ2=10,17). При кількісному аналізі уражених коронарних артерій з’ясовано, що односудинні та двосудинні їх ураження достовірно превалювали у пацієнтів основної групи (р=0,0001, χ2=21,10) та (р=0,03, χ2=4,73) відповідно, а частота багатосудинних уражень була достовірно вищою в групі порівняння (р=0,0001, χ2=129,29). Встановлено, що наявність ЦД 2, артеріальної гіпертензії (АГ), порушень ритму серця (ПРС) та інфаркту міокарда (ІМ) достовірно підвищували ризик односудинних та двосудинних уражень коронарних артерій у пацієнтів основної групи, про що свідчили розраховані коефіцієнти OR.
Висновки. На підставі визначення достовірних відмінностей у частотах найпоширенішої супутньої патології, яка могла ініціювати розвиток гострого коронарного синдрому під час маніфестації COVID-19 з’ясовано ризики, які корелювали з кількістю ураження коронарних артерій. Встановлено, що наявність ЦД 2, АГ, ПРС та ІМ достовірно підвищували ризик односудинних уражень коронарних артерій у пацієнтів основної групи. Разом з тим визначені коефіцієнти OR для ЦД 2, ПРС та ІМ вказували на підвищений ризик розвитку гострого коронарного синдрому на тлі COVID-19 з двосудинними ураженнями коронарних артерій.
Посилання
Lasica R, Djukanovic L, Mrdovic I, Savic L, Ristic A, Zdravkovic M, Simic D, Krljanac G, Popovic D, Simeunovic D, Rajic D, Asanin M. Acute Coronary Syndrome in the COVID-19 Era-Differences and Dilemmas Compared to the Pre-COVID-19 Era. J Clin Med. 2022; 11(11):3024. DOI: 10.3390/jcm11113024.
Gupta S, Hayek SS, Wang W, et al. Factors Associated With Death in Critically Ill Patients With Coronavirus Disease 2019 in the US. JAMA Intern Med. 2020; 180(11):1555. DOI: 10.1001/jamainternmed.2020.4568.
Varga Z, Flammer AJ, Steiger P. Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. Lancet. 2020; 395(10234):1417-18. DOI: 10.1016/S0140-6736(20)30937-5.
Panigada M, Bottino N, Tagliabue P, et al. Hypercoagulability of COVID-19 patients in intensive care unit: a report of thromboelastography findings and other parameters of hemostasis. J Thromb Haemost. 2020; 18(7):1738-42. DOI: 10.1111/jth.14850.
Tang N, Bai H, Chen X, Gong J, Li D, Sun Z. Anticoagulant treatment is associated with decreased mortality in severe coronavirus disease 2019 patients with coagulopathy. J Thromb Haemost. 2020; 18(5):1094-99. DOI: 10.1111/jth.14817.
Pillai B, Trikkur S, Farooque U, et al. Type II Myocardial Infarction: Predisposing Factors, Precipitating Elements, and Outcomes. Cureus. 2020;12(7):e9254. DOI: 10.7759/cureus.9254.
Januzzi JL, Sandoval Y. The Many Faces of Type 2 Myocardial Infarction. J Am Coll Cardiol. 2017; 70(13):1569-72. DOI: 10.1016/j.jacc.2017.07.784.
Yang LC, Zhang RT, Guo LJ, et al. Hypoxia and inflammation are risk factors for acute myocardial injury in patients with coronavirus disease 2019. Beijing Da Xue Xue Bao Yi Xue Ban. 2020; 53(1):159-166. DOI: 10.19723/j.issn.1671-167X.2021.01.024.
Shibata T, Kawakami S, Noguchi T, et al. Prevalence, Clinical Features, and Prognosis of Acute Myocardial Infarction Attributable to Coronary Artery Embolism. Circulation. 2015; 132(4):241-50. DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA.114.015134.
Romiti S, Totaro M, Laderchi A, Peruzzi M, Vinciguerra M, Greco E. Case Report: Emergency CABG Following Failure of PTCA in a COVID-19 Patient. Front Cardiovasc Med. 2021; 7:620610. DOI: 10.3389/fcvm.2020.620610.
Courand PY, Harbaoui B, Bonnet M, Lantelme P. Spontaneous Coronary Artery Dissection in a Patient With COVID-19. JACC Cardiovasc Interv. 2020; 13(12):e107-e108. DOI: 10.1016/j.jcin.2020.04.006.
Albiero R, Seresini G. Atherosclerotic spontaneous coronary artery dissection (A-SCAD) in a patient with COVID-19: case report and possible mechanisms. Eur Heart J Case Rep. 2020; 4(FI1):1-6. DOI: 10.1093/ehjcr/ytaa133.
Hinterseer M, Zens M, Wimmer RJ, et al. Acute myocardial infarction due to coronary stent thrombosis in a symptomatic COVID-19 patient. Clin Res Cardiol. 2021; 110(2):302-06. DOI: 10.1007/s00392-020-01663-4.
Gebhard C, Regitz-Zagrosek V, Neuhauser HK, Morgan R, Klein SL. Impact of sex and gender on COVID-19 outcomes in Europe. Biol Sex Differ. 2020; 11(1):29. DOI: 10.1186/s13293-020-00304-9.
Henkens MTHM, Raafs AG, Verdonschot JAJ. Age is the main determinant of COVID-19 related in-hospital mortality with minimal impact of pre-existing comorbidities, a retrospective cohort study. BMC Geriatr. 2022; 22(1):184. DOI: 10.1186/s12877-021-02673-1.
Barron E, Bakhai C, Kar P, et al. Associations of type 1 and type 2 diabetes with COVID-19-related mortality in England: a whole-population study. Lancet Diabetes Endocrinol. 2020; 8(10):813-822. DOI: 10.1016/S2213-8587(20)30272-2.
Richardson S, Hirsch JS, Narasimhan M, et al. Presenting Characteristics, Comorbidities, and Outcomes Among 5700 Patients Hospitalized With COVID-19 in the New York City Area. JAMA. 2020; 323(20):2052-59. DOI: 10.1001/jama.2020.6775.
Docherty AB, Harrison EM, Green CA, et al. Features of 20 133 UK patients in hospital with covid-19 using the ISARIC WHO Clinical Characterisation Protocol: prospective observational cohort study. BMJ. 2020; 369:m1985. DOI: 10.1136/bmj.m1985.
Fried MW, Crawford JM, Mospan AR, et al. Patient Characteristics and Outcomes of 11721 Patients With Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) Hospitalized Across the United States. Clin Infect Dis. 2021; 72(10):e558-e65. DOI: 10.1093/cid/ciaa1268.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Д. В. БОНДАРЕЦЬ, К. В. РУДЕНКО
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
