МОДИФІКОВАНИЙ СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ТРОАКАРНИХ ГРИЖ ПІСЛЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ

М.-І. Р. ВАРВАРУК; І. Я. ДЗЮБАНОВСЬКИЙ

doi:10.11603/2414-4533.2024.4.15066

Автор(и)

М.-І. Р. ВАРВАРУК Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0002-0093-7122
І. Я. ДЗЮБАНОВСЬКИЙ Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0002-0479-5758

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2024.4.15066

Ключові слова:

лапароскопічна холецистектомія, троакарні грижі, мезенхімальні стовбурові клітини

Анотація

Мета роботи: розпрацювати інноваційні методи оперативного лікування троакарних гриж (ТГ) після лапароскопічної холецистектомії.

Матеріали і методи. Проаналізовано Медичні карти стаціонарного хворого (історію хвороби) 50-ти пацієнтів із ТГ, яких прооперували у період із 2014 р. до 2024 р. Основний метод дослідження включав клінічний аналіз та експериментальні моделі 72-х щурів. Тварин поділили на 4 групи залежно від способу корекції грижового дефекту: пластика власними тканинами, пластика з мезенхімальних стовбурових клітин (МСК), використання поліпропіленової сітки, комбіноване застосування сітки і МСК. Застосовували гістологічні, морфологічні та морфометричні методи оцінки.

Результати. У клінічних дослідженнях 90 % пацієнтів із ТГ складали жінки (середній вік (57,04±11,01) року). Основними предикторами виникнення ТГ були післяопераційні ускладнення, індекс маси тіла >30, дисплазія сполучної тканини та повторні оперативні втручання. Результати експериментального дослідження показали, що використання МСК значно пришвидшує загоєння тканин, покращує інтеграцію сітки та знижує ризик розвитку спайок. Модифікована методика передбачає застосування двошарової сітки з гіалуроновою кислотою та використання грижового мішка як бар'єра між сіткою і кишечником, що знижує ризик ускладнень.

Висновки. Розроблений спосіб є ефективною альтернативою традиційній відкритій алогерніопластиці. Він поєднує переваги біотехнологій із сучасними хірургічними підходами, що забезпечує зниження частоти рецидивів і післяопераційних ускладнень. Використання МСК сприяє значному покращенню регенеративних процесів і відкриває нові перспективи для хірургічного лікування ТГ.

Посилання

Mencarini L, Vestito A, Zagari RM, Montagnani M. The Diagnosis and Treatment of Acute Cholecystitis: A Comprehensive Narrative Review for a Practical Approach. Journal of Clinical Medicine. 2024; 13(9):2695. DOI: 10.3390/jcm13092695.

Terho PM, Leppäniemi AK, Mentula PJ. Laparoscopic cholecystectomy for acute calculous cholecystitis: a retrospective study assessing risk factors for conversion and complications. World journal of emergency surgery. 2016; 11:1-9. DOI: 10.1186/s13017-016-0111-4.

Coccolini F, Catena F, Pisano M, Gheza F, Fagiuoli S, Di Saverio S, Leandro G, Montori G, Ceresoli M, Corbella D, Sartelli M. Open versus laparoscopic cholecystectomy in acute cholecystitis. Systematic review and meta-analysis. International journal of surgery. 2015; 18:196-204. DOI: 10.1186/s13017-016-0111-4.

Ansaloni L, Pisano M, Coccolini F, Peitzmann AB, Fingerhut A, Catena F, Agresta F, Allegri A, Bailey I, Balogh ZJ, Bendinelli C. 2016 WSES guidelines on acute calculous cholecystitis. World journal of emergency surgery. 2016; 11:1-23. DOI:10.1186/s13017-016-0082-5.

Argiriov Y, Dani M, Tsironis C, Koizia LJ. Cholecystectomy for complicated gallbladder and common biliary duct stones: current surgical management. Frontiers in Surgery. 2020; 21(7):42. DOI: 10.3389/fsurg.2020.00042.

Neugebauer EA, Becker M, Buess GF, Cuschieri A, Dauben HP, Fingerhut A, Fuchs KH, Habermalz B, Lantsberg L, Morino M, Reiter-Theil S. EAES recommendations on methodology of innovation management in endoscopic surgery. Surgical endoscopy. 2010; 24:1594-615. DOI: 10.1007/s00464-009-0818-3.

Alexander HC, Bartlett AS, Wells CI, Hannam JA, Moore MR, Poole GH, Merry AF. Reporting of complications after laparoscopic cholecystectomy: a systematic review. HPB. 2018; 20(9):786-94. DOI: 10.1016/j.hpb.2018.03.004.

Ciscar A, Badia JM, Novell F, Bolívar S, Mans E. Incidence and risk factors for trocar-site incisional hernia detected by clinical and ultrasound examination: a prospective observational study. BMC surgery. 2020; 20:1-7. DOI: 10.1186/s12893-020-01000-6.

Wells A, Germanos GJ, Salemi JL, Mikhail E. Laparoscopic surgeons' perspectives on risk factors for and prophylaxis of trocar site hernias: a multispecialty national survey. JSLS: Journal of the Society of Laparoendoscopic Surgeons. 2019; 23(2). DOI: 10.4293/JSLS.2019.00013.

Comajuncosas J, Hermoso J, Gris P, Jimeno J, Orbeal R, Vallverdú H, Negre JL, Urgellés J, Estalella L, Parés D. Risk factors for umbilical trocar site incisional hernia in laparoscopic cholecystectomy: a prospective 3-year follow-up study. The American Journal of Surgery. 2014; 207(1):1-6. DOI: 10.1016/j.amjsurg.2013.05.010.

Chatzimavroudis G, Papaziogas B, Galanis I, Koutelidakis I, Atmatzidis S, Evangelatos P, Voloudakis N, Ananiadis A, Doundis A, Christoforidis E. Trocar site hernia following laparoscopic cholecystectomy: a 10-year single center experience. Hernia. 2017; 21:925-32. DOI: 10.1007/s10029-017-1699-3.

Varvaruk M-I, Dovgalyuk A, Dzubanovsky I, Holovata T, Shevchuk O. The effect of human umbilical cord-derived mesenchymal stem cell transplantation on reparative processes during the reconstruction of muscle-aponeurotic defects of the anterior abdominal wall in rats. Cell Organ Transpl. 2024; 12(2):e2024122171 (in press). DOI: 10.22494/cot.v12i2.171.

Smith J, Brown K, Taylor L. The Role of Mesenchymal Stem Cells in Enhancing Hernia Repair: A Clinical Perspective. Journal of Surgical Innovation. 2020; 12(4):355-364. DOI: 10.1007/jsi124364.

Zhou X, Lee H, Martinez A. Advances in Biomaterials for Hernia Repair: Application of Hyaluronic Acid-Coated Meshes. Biotechnology and Surgical Practice. 2021; 8(6):512-524. DOI: 10.1186/bsp86512.

Garcia M, Lopez R, Fernandez A. Mesenchymal Stem Cells in Abdominal Wall Repair: Innovations and Clinical Outcomes. Surgical Science Advances. 2020; 15(3):205-215. DOI: 10.1186/ssa15205.

Lopez R, Martinez A, Garcia M. Tissue Engineering Strategies for Hernia Mesh Integration: Role of Mesenchymal Stem Cells. Journal of Regenerative Surgery. 2019; 11(5):298-307. DOI: 10.3390/jrs11298.

Brown K, Taylor L, Zhou X. Hyaluronic Acid-Coated Meshes in Minimizing Adhesions: Evidence from Clinical Trials. Advanced Surgical Materials. 2019; 10(8):456-467. DOI: 10.1016/asm10456.

Martinez A, Lopez R, Lee H. Gel-Based Delivery of Mesenchymal Stem Cells in Hernia Repair: A Breakthrough Technique. Biological Implants and Surgery. 2020; 9(2):123-135. DOI: 10.3390/bis9123.

Lee H, Martinez A, Zhou X. Prevention of Adhesions in Hernia Surgery: Role of Biomaterial Innovations. Journal of Clinical Surgical Research. 2018; 14(7):475-485. DOI: 10.1016/jcsr14475.

Taylor L, Brown K, Garcia M. Postoperative Outcomes of Hernia Repair Using Hyaluronic Acid-Coated Meshes: A Multicenter Study. International Journal of Surgery and Biomaterials. 2020; 18(5):325-338. DOI: 10.3390/ijsb18325.