ПРОГНОСТИЧНА ЗНАЧИМІСТЬ КТ-ПЛАНІМЕТРИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ У РОЗВИТКУ ПАНКРЕАТИЧНОЇ НОРИЦІ ПІСЛЯ ПАНКРЕАТОДУОДЕНЕКТОМІЇ

О. Ю. УСЕНКО; О. М. СИМОНОВ; Р. С. ПАВЛЮК

doi:10.11603/2414-4533.2024.3.14917

Автор(и)

О. Ю. УСЕНКО Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-8074-1666
О. М. СИМОНОВ Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1558-9260
Р. С. ПАВЛЮК Діагностичний центр “Lifescan”, Київ, Україна https://orcid.org/0009-0001-2834-2227

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2024.3.14917

Ключові слова:

панкреатодуоденектомія, післяопераційна панкреатична нориця, комп'ютерна томографія, щільність підшлункової залози, діаметр панкреатичної протоки, співвідношення діаметра протоки до паренхіми, фактори ризику

Анотація

Мета роботи: дослідити прогностичну значимість КТ-планіметричних характеристик підшлункової залози, таких як щільність паренхіми та співвідношення діаметра протоки до товщини паренхіми (Д/П-співвідношення), для розвитку клінічно значимої післяопераційної панкреатичної нориці (ПОПН) після панкреатодуоденектомії (ПД).

Матеріали і методи. Проспективне дослідження включало 234 пацієнтів, яким було виконано ПД у період з січня 2022 по листопад 2023 року в Національному науковому центрі хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова. Основними показаннями до операції були рак підшлункової залози (n=119; 50,9 %), дистальна холангіокарцинома (n=30; 12,8 %), рак ампули Фатера (n=26; 11,1 %), інтрадуктальна папілярна муцинозна неоплазія (n=17; 7,3 %), рак дванадцятипалої кишки (n=12; 5,1 %) та хронічний панкреатит (n=30; 12,8 %).

На передопераційних КТ-зображеннях в аксіальній площині на рівні очікуваної лінії резекції над верхньою брижовою веною вимірювали щільність паренхіми підшлункової залози в одиницях Хаунсфілда (HU). Для визначення Д/П-співвідношення вимірювали максимальний діаметр головної панкреатичної протоки та товщину підшлункової залози у двох перпендикулярних напрямках: вентродорсальному та краніокаудальному. Товщину паренхіми визначали як відстань від зовнішнього краю залози до стінки протоки. ПОПН визначали за критеріями ISGPS. Логістичну регресію та ROC-аналіз використовували для оцінки прогностичної значимості КТ-критеріїв.

Результати. Частота клінічно значимої ПОПН (тип В/С) становила 18,8 % (n=44). Медіана щільності паренхіми була значно нижчою в групі ПОПН, порівняно з групою без ПОПН (22 vs. 39,65 HU, p<0,001). Медіани Д/П-співвідношення також були нижчими при ПОПН як у вентродорсальній (0,14 vs. 0,33, p<0,001), так і в краніокаудальній площинах (0,12 vs. 0,255, p<0,001).

Багатофакторна модель із включенням щільності паренхіми та Д/П-співвідношення мала найвищу прогностичну точність (AUC 0,92; 95 % ДІ 0,87–0,96). Порогові значення ≤26,6 HU для щільності та ≤0,2 для Д/П-співвідношення забезпечували чутливість 81,8 %, специфічність 91,7 %, позитивну прогностичну цінність 62,5 % та негативну прогностичну цінність 98,2 % для ПОПН. Між щільністю паренхіми та Д/П-співвідношенням виявлено помірну позитивну кореляцію (r=0,29, p<0,001). Підвищення Д/П-співвідношення у вентродорсальній та краніокаудальній площинах на 0,1 супроводжувалося зниженням відношення шансів ПОПН на 86,4 % (ВШ 0,136; 95 % ДІ 0,058–0,318; p<0,001) та 72,6 % (ВШ 0,274; 95 % ДІ 0,117–0,639; p=0,003) відповідно.

Висновки. Низька щільність паренхіми підшлункової залози (≤26,6 HU) та Д/П-співвідношення ≤0,2, визначені шляхом КТ-планіметрії площини резекції, є незалежними предикторами клінічно значимої ПОПН після ПД. Прогностична модель на основі цих критеріїв дозволяє точно стратифікувати пацієнтів за ризиком ПОПН до операції. Виявлений взаємозв'язок між щільністю паренхіми та Д/П-співвідношенням свідчить про спільні патофізіологічні механізми, що визначають цілісність панкреатоєюноанастомозу. Результати дослідження відкривають перспективи для впровадження персоналізованих профілактичних стратегій при ПД на основі передопераційної КТ-планіметрії.

Посилання

Akamatsu N, Sugawara Y, Komagome M, Shin N, Cho N, Ishida T, et al. Risk factors for postoperative pancreatic fistula after pancreaticoduodenectomy: the significance of the ratio of the main pancreatic duct to the pancreas body as a predictor of leakage. Journal of Hepato-Biliary-Pancreatic Sciences. 2010;17(3):322-8.

Busquets J, Martín S, Secanella L, Sorribas M, Cornellà N, Altet J, et al. Delayed gastric emptying after classical Whipple or pylorus-preserving pancreatoduodenectomy: a randomized clinical trial (QUANUPAD). Langenbecks Arch Surg. 2022;407(6):2247-58.

Callery MP, Pratt WB, Kent TS, Chaikof EL, Vollmer CM Jr. A prospectively validated clinical risk score accurately predicts pancreatic fistula after pancreatoduodenectomy. J Am Coll Surg. 2013;216(1):1-14.

Deng S, Luo J, Ouyang Y, Xie J, He Z, Huang B, et al. Application analysis of omental flap isolation and modified pancreaticojejunostomy in pancreaticoduodenectomy (175 cases). BMC Surg. 2022;22(1):127.

Giuliani T, Perri G, Kang R, Marchegiani G. Current Perioperative Care in Pancreatoduodenectomy: A Step-by-Step Surgical Roadmap from First Visit to Discharge. Cancers (Basel). 2023;15(9):2499.

Jabłońska B, Mrowiec S. Pancreatectomy and Pancreatic Surgery. Life (Basel). 2023;13(6):1400.

Keck T, Wellner UF, Bahra M, Klein F, Sick O, Niedergethmann M, et al. Pancreatogastrostomy Versus Pancreatojejunostomy for RECOnstruction After PANCreatoduodenectomy (RECOPANC DRKS 00000767): Perioperative and Long-term Results of a Multicenter Randomized Controlled Trial. Ann Surg. 2016;263(3):440-9.

Maehira H, Iida H, Mori H, Kitamura N, Miyake T, Shimizu T, et al. Computed Tomography Enhancement Pattern of the Pancreatic Parenchyma Predicts Postoperative Pancreatic Fistula After Pancreaticoduodenectomy. Pancreas. 2019;48(2): 209-15.

Ohgi K, Okamura Y, Sugiura T, Ito T, Yamamoto Y, Ashida R, et al. Pancreatic attenuation on computed tomography predicts pancreatic fistula after pancreaticoduodenectomy. HPB (Oxford). 2019;22(1):67-74.

Sugiura T, Uesaka K, Ohmagari N, Kanemoto H, Mizuno T. Risk factor of surgical site infection after pancreaticoduodenectomy. World J Surg. 2012;36(12):2888-94.

Welsch T, Müssle B, Korn S, Sturm D, Bork U, Distler M, et al. Pancreatoduodenectomy with or without prophylactic falciform ligament wrap around the hepatic artery for prevention of postpancreatectomy haemorrhage: randomized clinical trial (PANDA trial). Br J Surg. 2021;109(1):37-45.

Wittel UA, Makowiec F, Sick O, Seifert GJ, Keck T, Adam U, et al. Retrospective analyses of trends in pancreatic surgery: indications operative techniques and postoperative outcome of 1120 pancreatic resections. World J Surg Oncol. 2015;13:102.

Bassi C, Marchegiani G, Dervenis C, Sarr M, Abu Hilal M, Adham M, et al. The 2016 update of the International Study Group (ISGPS) definition and grading of postoperative pancreatic fistula: 11 years after. Surgery. 2016;161(3):584-91.

Riediger H, Schulz-Malinowski A, Krueger CM, Makowiec F, Adam U. [Pancreatojejunostomy in pancreatic head resection using a resorbable monofilament for internal drainage of the anastomosis – clinical experience and perioperative results]. Zentralbl Chir. 2012;137(6):575-9. In German.