ГРИЖІ СТРАВОХІДНОГО ОТВОРУ ДІАФРАГМИ: АНАЛІЗ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2024.2.14853Ключові слова:
грижа стравохідного отвору діафрагми, ускладнення, діагностика, лікуванняАнотація
Мета роботи: ретроспективний аналіз результатів лікування хворих з грижами стравохідного отвору діафрагми.
Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 322 пацієнтів із грижами стравохідного отвору діафрагми (ГСОД) та гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ), які отримували лікування на базі кафедри хірургії, пластичної хірургії та ендоскопії ФПДО Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького у Центрі хірургії та онкохірургії 1 ТМО м. Львів з 2021 по 2023 р. Жінок було 182, чоловіків – 140, середній вік пацієнтів становив (54,7±3,2) року, середній індекс маси тіла – 33,5 кг/м2. Аналізували скарги та анамнез пацієнтів, тривалість симптомів, передопераційні інструментальні дослідження, різні способи та техніки операцій, час операції, тривалість перебування в стаціонарі, інтра- та ранні постопераційні ускладнення.
Результати. У 131 (71,6 %) пацієнта виконали лапароскопічну фундоплікацію за Ніссеном. У 37 (20,2 %) пацієнтів виконали лапароскопічну фундоплікацію за Ніссеном – Розетті; у 3 (1,6 %) – фундоплікацію за Tупе, у 1 (0,5 %) – фундоплікацію за Дором, у 6 (3,4 %) – роботичну фундоплікацію за Ніссеном. Операційне втручання відкритим способом виконано у 5 (2,7 %) пацієнтів. Ускладнення, пов’язані з ГСОД та ГЕРХ, діагностовано у 73 (24,1 %) випадках: анемію – у 21 (6,9 %), виразку Камерона з кровотечею – у 27 (8,9 %), стриктуру стравоходу – у 16 (5,3 %); CLE і стравохід Барета – у 8 (2,6 %), рак стравоходу – в 1 (0,3 %). Серед інтраопераційних ускладнень були ушкодження селезінки з кровотечею у 1 (0,5 %) пацієнта; у 1 випадку (0,5 %) – перфорація стравоходу; пневмоторакс – у 9 (4,9 %) хворих. Звуження стравохідного отвору діафрагми на рівні фундоплікаційної манжети в післяопераційному періоді – у 11 (6 %) випадках; релапароскопія – в 1 (0,5 %) випадку. 3 (1,6 %) пацієнти повторно госпіталізовані через 1 місяць після операції з рецидивом ГСОД і ГЕРХ.
Посилання
Matviychuk BO, Guraievskyi AA, Stasyshyn AR. Experience in performing laparoscopic operations in patients with hiatal hernias and gastroesophageal reflux disease. Clinical Surgery: Scientific and Practical Journal 2018; 85 (12): 23-25.
Stasyshyn AR, Bochar VT, Pater YaZ, Fedchyshyn NR. Surgical methods of treating hiatal hernias. Clinical Surgery: Scientific and Practical Journal 2020; 87(11/12): 80-83.
Stepko VA. Gender-specific features of gastroesophageal zone cancer, its association with diaphragmatic hernia, issues of angiogenesis, and treatment: Author's abstract of the thesis for the degree of Candidate of Medical Sciences in Oncology (14.01.07) Donetsk National Medical University named after M. Gorky. Lyman: [n. p.], 2016. 20 p.
Tyvonchuk OS, Tereshkevich IS, Vynohradov RI, Zhytnik DYu. Diagnosis and treatment of gas-bloat syndrome after antireflux surgery. Zaporizhzhia Medical Journal. 2022; 24,3(132): 370-374.
Usenko OYu, Tyvonchuk OS, Dmytrenko OP, Tereshkevych IS, Babii IV. Modern aspects of treatment of hiatal hernia and its main complications. Zaporizhzhia Medical Journal. 2021; 23(2):207-213.
Adarkwah CC, Hirsch O, Menzel M, Labenz J. Endoscopic measurement of hiatal hernias: is it reliable and does it have a clinical impact? Results from a large prospective database. Postgrad Med. 2023; 135(6):615-622.
Choi AY, Dbouk M, Greenberg J, Zarnegar R, Murray M, Janu P, Thosani N, Abu Dayyeh BK, Diehl D, Nguyen NT, Chang KJ, Canto MI, Sharaiha R. Transoral incisionless fundoplication for recurrent symptoms after laparoscopic fundoplication Gaurav Ghosh. Surg Endosc. 2023; 37(5):3701-3709.
Castillo-Larios R, Gunturu NS, Cornejo J, Trooboff SW, Giri AR, Bowers SP, Elli EF. Redo fundoplication vs. Roux-en-Y gastric bypass conversion for failed anti-reflux surgery: which is better? Surg Endosc. 2023; 37(8):6429-6437.
Ceccarelli G, Valeri M, Amato L, De Rosa M, Rondelli F, Cappuccio M, Gambale FE, Fantozzi M, Sciaudone G, Avella P, Rocca A. Robotic revision surgery after failed Nissen anti-reflux surgery: a single center experience and a literature review. Journal of Robotic Surgery, 2023, 17(4):1517-1524
Song EJ, Yadlapati R, Chen JW, Parish A, Whitson MJ, Ravi K, Patel A, Carlson DA, Khan A, Niedzwiecki D, Leiman DA. Variability in endoscopic assessment of Nissen fundoplication wrap integrity and hiatus herniation. Dis Esophagus. 2022; 10; 35(5):doab078.
Lee CM, Park JM, Lee HH, Jun KH, Kim S, Seo KW, Park S, Kim JH, Kim JJ, Han SU. Nationwide survey of partial fundoplication in Korea: comparison with total fundoplication. Korean Anti-Reflux Surgery (KARS) study group. Ann Surg Treat Res. 2018; 94(6):298-305.
Kellokumpu I, Voutilainen M, Haglund C, Färkkilä M, Roberts PJ, Kautiainen H. World J. Quality of life following laparoscopic Nissen fundoplication: assessing short-term and long-term outcomes. Gastroenterol 2013; 19(24):3810-8.
Koo E, Clarke JO, Yang B, Pasricha PJ, Zhang N. Quantitative assessment of multichannel intraluminal impedance pH and its clinical implications. Physiol Rep. 2022; 10(4):e15199.
O'Connor SC, Mallard M, Desai SS, Couto F, Gottlieb M, Ewing A, Cobb WS, Carbonell AM, Warren JA. Robotic versus laparoscopic approach to hiatal hernia repair: results after 7 years of robotic experience. Am Surg. 2020; 86(9):1083-1087.
Ouyang W, Dass C, Zhao H, Kim C, Criner G. Multiplanar MDCT measurement of esophageal hiatus surface area: association with hiatal hernia and GERD. COPDGene Investigators. Surg Endosc. 2016; 30(6):2465-72. 16. Roks DJ, Broeders JA, Baigrie RJ. Long-term symptom control of gastro-oesophageal reflux disease 12 years after laparoscopic Nissen or 180° anterior partial fundoplication in a randomized clinical trial. Br J Surg. 2017; 104(7):852-856
Sidhwa F, Moore A, Alligood E, Fisichella PM. Diagnosis and treatment of the extraesophageal manifestations of gastroesophageal reflux disease. Ann Surg. 2017; 265(1):63-67.
Siegal SR, Dolan JP, Hunter JG. Modern diagnosis and treatment of hiatal hernias. Langenbecks Arch Surg. 2017; 402(8):1145-1151. DOI: 10.1007/s00423-017-1606-5. Epub 2017 Aug 21. PMID: 2882868519. Sobrino-Cossío S, Soto-Pérez J C, Coss-Adame E, Mateos-Pérez G, Teramoto Matsubara O, Tawil J, Vallejo-Soto M, Sáez-Ríos A, Vargas-Romero J A, Zárate-Guzmán A M, Galvis-García E S, Morales-Arámbula M, Quiroz-Castro O, Carrasco-Rojas A, Remes-Troche J M. Post-fundoplication symptoms and complications: Diagnostic approach and treatment. Revista de Gastroenterología de México. 2017; 82(3): 234-247.
Su F, Zhang C, Ke L, Wang Z, Li Y, Li H, Du Z. Efficacy comparison of laparoscopic Nissen, Toupet and Dor fundoplication in the treatment of hiatal hernia complicated with gastroesophageal reflux disease. Zhonghua Wei Chang Wai Ke Za Zhi. 2016; 19(9):1014-1020.21. Suppiah A, Sirimanna P, Vivian SJ, O’Donnell H, Lee G, Falk GL. Temporal patterns of hiatus hernia recurrence and hiatal failure: quality of life and recurrence after revision surgery. Dis Esophagus 2017; 30(4):1–8. 22. Tolboom RC, Draaisma WA, Broeders IA. Evaluation of conventional laparoscopic versus robot-assisted laparoscopic redo hiatal hernia and antireflux surgery: a cohort study. J Robot Surg. 2016; 10(1):33–39 23. Velanovich V. Practice-changing milestones in anti-reflux and hiatal hernia surgery: a single surgeon perspective over 27 years and 1200 operations. J Gastrointest Surg. 2021; 25(11):2757-2769. 24. Zhou T, Harnsberger C, Broderick R, Fuchs H, Talamini M, Jacobsen G, Horgan S, Chang D, Sandler B. Reoperation rates after laparoscopic fundoplication. Surg Endosc. 2015; 29(3):510-4.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 А. Р. СТАСИШИН, О. В. РОМАНЧУК
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
