ВИКОРИСТАННЯ ПЕРІОПЕРАЦІЙНОЇ ЕПІДУРАЛЬНОЇ АНАЛГЕЗІЇ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПІСЛЯ ПАНКРЕАТОДУОДЕНЕКТОМІЇ: КЛІНІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2024.2.14840Ключові слова:
панкреатодуоденектомія, епідуральна аналгезія, загальна анестезія, післяопераційна панкреатична нориця, гемодинамічна стабільність, ускладненняАнотація
Мета роботи: оцінка клінічної ефективності періопераційної епідуральної аналгезії та її впливу на короткострокові післяопераційні ускладнення після панкреатодуоденектомії (ПД), враховуючи при цьому інші значущі коваріанти.
Матеріали і методи. Ретроспективний огляд було проведено з використанням проспективно зібраної бази даних послідовних пацієнтів, які перенесли ПД з січня 2022 по листопад 2023 року. Група пацієнтів складалася з 234 осіб (150 чоловіків та 84 жінки) з середнім віком 68 років. Підходи до забезпечення аналгезії були різні: у 20 пацієнтів (8 %) обмежилися виключно загальною анестезією, натомість в основній частині, 215 осіб (92 %), використали комбінований метод, що включав як епідуральну, так і загальну анестезію. Передопераційне біліарне дренування було виконано у 122 пацієнтів (52 %). Післяопераційна панкреатична нориця (ПОПН) розвинулась у 44 пацієнтів (18,8 %). Для порівняння передопераційних параметрів між групами епідуральної та загальної аналгезії використовували стандартну описову статистику. Додатково був використаний кореляційний аналіз Пірсона для вивчення зв’язків між застосуванням епідуральної аналгезії та ключовими післяопераційними показниками.
Результати. Застосування комбінованої епідуральної та загальної анестезії було пов’язане з покращенням кількох післяопераційних показників, порівняно з лише загальною анестезією. Зокрема, використання епідуральної аналгезії було пов’язане зі значно нижчою частотою виникнення клінічно значущої ПОПН, з більшістю пацієнтів (88,78 %), у яких не було жодних ознак цього ускладнення. Зокрема, використання епідуральної аналгезії було пов’язане зі значно коротшим часом до відновлення функції шлунково-кишкового тракту в групі епідуральної аналгезії (3,35 дня), порівняно з групою, що отримувала лише загальну анестезію (5,5 дня, p<0,00001). Середній артеріальний тиск був значно вищим у групі з епідуральною аналгезією (71 мм рт. ст.), порівняно з групою загальної анестезії (66 мм рт. ст., p=0,0002).Кореляційний аналіз Пірсона виявив значну зворотну кореляцію між епідуральною аналгезією та ризиком розвитку ПОПН (-0,635), а також позитивний вплив епідуральної аналгезії на швидкість відновлення функції кишечника і гемодинамічну стабільність.
Результати дослідження показують, що ширше застосування комбінації епідуральної аналгезії з загальною анестезією може стати стандартом для пацієнтів, яким виконують складні абдомінальні операції. Переваги включають прискорене відновлення функції ШКТ та зменшення частоти і тяжкості ПОПН. Однак необхідно враховувати потенційні ризики та проводити ретельний вибір анестезіологічної стратегії на основі індивідуальних характеристик пацієнта. Мультидисциплінарний підхід до планування та проведення ПД є ключовим для досягнення оптимальних результатів.
Посилання
Giuliani T, Perri G, Kang R, Marchegiani G. Current Perioperative Care in Pancreatoduodenectomy: A Step-by-Step Surgical Roadmap from First Visit to Discharge. Cancers (Basel) 2023 Apr 26;15(9):2499. doi: 10.3390/cancers15092499. PMID: 37173964; PMCID: PMC10177600.
Kokkinakis S, Kritsotakis EI, Maliotis N, Karageorgiou I, Chrysos E, Lasithiotakis K. Complications of modern pancreaticoduodenectomy: A systematic review and meta-analysis. Hepatobiliary Pancreat Dis Int 2022 Dec;21(6):527-537. doi: 10.1016/j.hbpd.2022.04.006. Epub 2022 Apr 25. PMID: 35513962.
Busquets J, Martín S, Secanella L, Sorribas M, Cornellà N, Altet J, Peláez N, Bajen M, Carnaval T, Videla S, Fabregat J. Delayed gastric emptying after classical Whipple or pylorus-preserving pancreatoduodenectomy: a randomized clinical trial (QUANUPAD). Langenbecks Arch Surg 2022 Sep;407(6):2247-2258. doi: 10.1007/s00423-022-02583-9. Epub 2022 Jul 4. PMID: 35786739; PMCID: PMC9468034.
Wittel UA, Makowiec F, Sick O, Seifert GJ, Keck T, Adam U, Hopt UT. Retrospective analyses of trends in pancreatic surgery: indications, operative techniques, and postoperative outcome of 1,120 pancreatic resections. World J Surg Oncol 2015 Mar 12;13:102. doi: 10.1186/s12957-015-0525-6. PMID: 25880929; PMCID: PMC4364492.
Keck T, Wellner UF, Bahra M, Klein F, Sick O, Niedergethmann M, Wilhelm TJ, Farkas SA, Börner T, Bruns C, Kleespies A, Kleeff J, Mihaljevic AL, Uhl W, Chromik A, Fendrich V, Heeger K, Padberg W, Hecker A, Neumann UP, Junge K, Kalff JC, Glowka TR, Werner J, Knebel P, Piso P, Mayr M, Izbicki J, Vashist Y, Bronsert P, Bruckner T, Limprecht R, Diener MK, Rossion I, Wegener I, Hopt UT. Pancreatogastrostomy Versus Pancreatojejunostomy for RECOnstruction After PANCreatoduodenectomy (RECOPANC, DRKS 00000767): Perioperative and Long-term Results of a Multicenter Randomized Controlled Trial. Ann Surg 2016 Mar;263(3):440-9. doi: 10.1097/SLA.0000000000001240. PMID: 26135690; PMCID: PMC4741417.
Deng S, Luo J, Ouyang Y, Xie J, He Z, Huang B, Bai F, Xiao K, Yin B, Wang J, Xu B, Zuo C. Application analysis of omental flap isolation and modified pancreaticojejunostomy in pancreaticoduodenectomy (175 cases). BMC Surg 2022 Apr 2;22(1):127. doi: 10.1186/s12893-022-01552-9. PMID: 35366868; PMCID: PMC8976960.
Jabłońska B, Mrowiec S. Pancreatectomy and Pancreatic Surgery. Life (Basel) 2023 Jun 16;13(6):1400. doi: 10.3390/life13061400. PMID: 37374182; PMCID: PMC10326818.
Kumar V, Prasad J. Postoperative morbidity following Whipple’s procedure for periampullary carcinoma: a retrospective study spanning 5 years. International Journal of Research in Medical Sciences 2019; 7(11): 4314–4319. doi: 10.18203/2320-6012.ijrms20195008.
Alemanno G, Bergamini C, Martellucci J, Somigli R, Prosperi P, Bruscino A, et al. Surgical outcome of pancreaticoduodenectomy: high volume center or multidisciplinary management? Minerva Chir 2016;71(1):8–14.
Guay J, Kopp, S. Epidural analgesia for adults undergoing cardiac surgery with or without cardiopulmonary bypass. The Cochrane database of systematic reviews 2019; 3:CD006715. https://doi.org/10.1002/14651858.CD006715.pub3.
Axelrod TM, Mendez BM, Abood GJ, Sinacore JM, Aranha GV, Shoup M. Peri-operative epidural may not be the preferred form of analgesia in select patients undergoing pancreaticoduodenectomy. J Surg Oncol 2015 Mar;111(3):306-10. doi: 10.1002/jso.23815. Epub 2014 Oct 31. PMID: 25363211.
Balkan B, Demirayak G, Çetingök H, Comba C, Yener Y, Hergünsel G, & Özdemir İ. Comparison of epidural and intravenous route for acute and chronic postoperative pain control in patients with gynecological malignancy. The journal of the Turkish Society of Algology 2020; 32(2): 91-98. doi: 10.14744/agri.2019.26986.
Bassi C, Marchegiani G, Dervenis C, Sarr M, Abu Hilal M, Adham M, et al. The 2016 update of the International Study Group (ISGPS) definition and grading of postoperative pancreatic fistula: 11 years after. Surgery 2016; 161:584–591. doi: 10.1016/j.surg.2016.11.014.
Kooij FO, Schlack WS, Preckel B, Hollmann MW. Does regional analgesia for major surgery improve outcome? Focus on epidural analgesia. Anesth Analg 2014; 119(3):740–4.
Rawal N. Epidural technique for postoperative pain: gold standard no more? Reg Anesth Pain Med 2012; 37(3):310–7.
Andrianello S, Marchegiani G, Bannone E, Masini G, Malleo G, Montemezzi GL, et al. Clinical implications of intraoperative fluid therapy in pancreatic surgery. J Gastrointest Surg 2018; 22(12):2072–9.
Myles PS, Bellomo R, Corcoran T, Forbes A, Peyton P, Story D, et al. Restrictive versus liberal fluid therapy for major abdominal surgery. N Engl J Med 2018; 378(24):2263–74.
III K, Zimmerman N, Maheshwari K, Cooper G, Cummings L. Epidural compared with non-epidural analgesia and cardiopulmonary complications after colectomy: A retrospective cohort study of 20,880 patients using a national quality database. Journal of clinical anesthesia 2018; 47:12-18. https://doi.org/10.1016/j.jclinane.2018.03.005.
Guay J, Suresh S, Kopp S, Johnson R. Postoperative epidural analgesia versus systemic analgesia for thoraco-lumbar spine surgery in children. The Cochrane database of systematic reviews 2017; 1:CD012819. doi: 10.1002/14651858.CD012819.pub2.
Téoule P, Bartel F, Birgin E, Rückert F, Wilhelm TJ. The Clavien–Dindo classification in pancreatic surgery: a clinical and economic validation. J Invest Surg 2019; 32(4):314–20.
Kambakamba P, Slankamenac K, Tschuor C, Kron P, Wirsching A, Maurer K, Petrowsky H, Clavien P, Lesurtel M. Epidural analgesia and perioperative kidney function after major liver resection. British Journal of Surgery 2015; doi: 10.1002/bjs.9810.
Pratt WB, Maithel SK, Vanounou T, Huang ZS, Callery MP, Vollmer Jr CM. Clinical and economic validation of the International Study Group of Pancreatic Fistula (ISGPF) classification scheme. Ann Surg 2007; 245(3):443–51.
Kagedan DJ, Ahmed M, Devitt KS, Wei AC. Enhanced recovery after pancreatic surgery: a systematic review of the evidence. HPB (Oxford) 2015; 17(1):11–6.
Simpson R, Simpson R, Fennerty M, Colgate C, Kilbane E, Ceppa E, Ceppa E, House M, Zyromski N, Nakeeb A, Schmidt C. Post-Pancreaticoduodenectomy Outcomes and Epidural Analgesia: A 5-year Single-Institution Experience. Journal of the American College of Surgeons 2019; 228(4): 453-462. doi: 10.1016/j.jamcollsurg.2018.12.038.
Zang H, Zhu L, Yan W. Relationship between Pleth Variability Index and the Occurrence of Hypotension during Epidural Anesthesia for Cesarean Section. J Coll Physicians Surg Pak 2021 Jun;31(6):619-622. doi: 10.29271/jcpsp.2021.06.619. PMID: 34102769.
Sugiura T, Uesaka K, Ohmagari N, Kanemoto H, Mizuno T. Risk factor of surgical site infection after pancreaticoduodenectomy. World J Surg 2012; 36:2888-94. doi: 10.1007/s00268-012-1742-6.
Wang BW, Mok KT, Chang HT, et al. APACHE II score: a useful tool for risk assessment and an aid to decision-making in emergency operation for bleeding gastric ulcer. J Am Coll Surg 1998; 187:287-94.
Markus PM, Martell J, Leister I, et al. Predicting postoperative morbidity by clinical assessment. Br J Surg 2005; 92:101-6.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 О. Ю. УСЕНКО, О. М. СИМОНОВ, П. В. ГУРІН
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
