ОСОБЛИВОСТІ УРАЖЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ВУХА ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ МІННО-ВИБУХОВОЇ ТРАВМИ ВІЙСЬКОВОГО ЧАСУ ТА ТАКТИКА НАДАННЯ ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2024.2.14635Ключові слова:
мінно-вибухова травма, перфорація барабанної перетинки, слухові кісточки, приглухуватість, тимпанопластикаАнотація
Мета роботи: покращити ефективність діагностики та лікування пацієнтів з травматичними перфораціями барабанної перетинки після впливу мінно-вибухової травми військового часу шляхом вивчення характеру ураження, клініко-діагностичних особливостей перебігу, розробки показань та оцінки результатів хірургічних утручань.
Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети використано комплекс теоретичних (аналіз, порівняння та систематизація наукової медичної літератури), емпіричних (узагальнення досвіду інших дослідників у хірургічній реабілітації слуху; опитування пацієнтів для встановлення характеру отриманих мінно-вибухових травм; аналіз історій хвороби пацієнтів; проведення отомікроскопічного, отоендоскопічного та аудіометричного досліджень, а також об’єктивного обстеження функції слухової труби з вивченням еквіпресорної функції за допомогою аналізатора середнього вуха Interacoustics AT235h; спостереження в динаміці за процесом післяопераційного приживлення неотимпанальної мембрани та відновлення слухової функції у пацієнтів) та статистичних методів (математична обробка результатів проведеного дослідження).
У процесі дослідницької роботи проведено аналіз клініко-функціональних результатів обстеження 72 пацієнтів чоловічої статі віком від 19 до 54 років із набутою перфорацією барабанної перетинки після отримання акустичної та МВТ голови в зоні проведення активних бойових дій, які проходили лікування у відділі мікрохірургії вуха та отонейрохірургії ДУ “Інститут оториноларингології імені проф. О. С. Коломійченка НАМН України”.
Результати. Встановлено, що ураження середнього та внутрішнього вуха є поширеним явищем серед військовослужбовців, які постраждали внаслідок вибуху під час ведення активних бойових дій по захисту Батьківщини в періоді з березня по вересень 2022 року під час російсько-української війни. Як свідчать результати обстеження в динаміці післяопераційного періоду, в терміни 3–6 місяців негативний вплив реконструктивно-відновлювальної операції на внутрішнє вухо відсутній (пороги КП звуків на досліджуваних частотах після тимпанопластики залишилися без змін); відмічається достовірне покращення тонального слуху в досліджуваних пацієнтів із приростом слуху (22,6±2,7) дБ та зменшенням кістково-повітряного інтервалу.
Зважаючи на поліорганний характер МВТ військового часу сучасні методи діагностики та ранні хірургічні втручання з одноетапним виконанням септо- та тимпанопластики з реконструкцією осикулярного апарату сприятимуть скороченню термінів відновлення втраченої функції слухового аналізатора, підвищенню рівня надання своєчасної кваліфікованої допомоги постраждалим після отримання ураження військового часу, відновленню боєздатності прооперованих пацієнтів.
Посилання
Roberto M, Hamernik RP, Turrentine GA. Damage of the auditory system associated with acute blast trauma. Ann Otol Rhinol Amp Laryngol. 1989; 98(5):23-34. DOI:10.1177/00034894890980S506
Wolf SJ, Bebarta VS, Bonnett CJ, Pons PT, Cantrill SV. Blast injuries. Lancet. 2009; 374(9687):405-15. DOI: 10.1016/S0140-6736(09)60257-9
Leibovici D, Gofrit ON, Shapira SC. Eardrum perforation in explosion survivors: is it a marker of pulmonary blast injury? Ann Emerg Med. 1999; 34(2):168-72. DOI: 10.1016/s0196-0644(99)70225-8
Sprem N, Branica S, Dawidowsky K. Tympanoplasty after war blast lesions of the eardrum: retrospective study. Croatian Med J. 2001; 42(6):642-645.
Remenschneider AK, Lookabaugh S, Aliphas A, Brodsky JR, Devaiah AK, Dagher W, Grundfast KM, Heman-Ackah SE, Rubin S, Sillman J, Tsai AC, Vecchiotti M, Kujawa SG, Lee DJ, Quesnel AM. Otologic outcomes after blast injury. Otol Amp Neurotol. 2014; 35(10):1825-34. DOI: 10.1097/mao.0000000000000616
Shah A, Ayala M, Capra G, Fox D, Hoffer M. Otologic assessment of blast and nonblast injury in returning middle east-deployed service members. Laryngoscope. 2013; 124(1):272-7. DOI: 10.1002/lary.24169
Chait RH, Casler J, Zajtchuk JT. Blast injury of the ear: historical perspective. Ann Otol Rhinol Amp Laryngol. 1989; 98(5):9-12. DOI: 10.1177/00034894890980s503
DePalma RG, Burris DG, Champion HR, Hodgson MJ. Blast injuries. New Engl J Med. 2005; 352(13):1335-42. DOI: 10.1056/nejmra042083
Kerr AG, Byrne JE. Concussive effects of bomb blast on the ear. J Laryngol Amp Otol. 1975; 89(2):131-44. DOI: 10.1017/s002221510008018x
Pahor AL. The ENT problems following the Birmingham bombings. J Laryngol Amp Otol. 1981 Apr;95(4):399-406. DOI: 10.1017/s0022215100090873
Sheiko VD. Khirurhiia ushkodzhen pry politravmi myrnoho ta viiskovoho chasu: navchalnyi posibnyk [dlia likariv-interniv ta likariv-slukhachiv fakultetu pisliadyplomnoi pidhotovky, khirurhiv]. Poltava: ASMІ Ltd; 2015. 557 p.
Halford JB, Anderson SD. Anxiety and depression in tinnitus sufferers. J Psychosom Res. 1991; 35(4-5):383-90. DOI: 10.1016/0022-3999(91)90033-k
Lew HL. Auditory dysfunction in traumatic brain injury. J Rehabil Res Dev. 2007; 44(7):921-8. DOI: 10.1682/jrrd.2007.09.0140
Langguth B. A review of tinnitus symptoms beyond ‘ringing in the ears’: a call to action. Curr Med Res Opin. 2011; 27(8):1635-43. DOI: 10.1185/03007995.2011.595781
Gutierrez de Ceballos JP, Fuentes FT, Diaz DP, Sanchez MS, Llorente CM, Guerrero Sanz JE. Casualties treated at the closest hospital in the Madrid, March 11, terrorist bombings. Crit Care Med. 2005; 33(Supplement):S107—S112. DOI: 10.1097/01.ccm.0000151072.17826.72
Owens BD, Kragh JF, Wenke JC, Macaitis J, Wade CE, Holcomb JB. Combat wounds in operation iraqi freedom and operation enduring freedom. J Trauma. 2008; 64(2):295-9. DOI: 10.1097/ta.0b013e318163b875
Sudderth ME. Tympanoplasty in blast-induced perforation. Arch Otolaryngol Head Neck Surg. 1974; 99(3):157-9. DOI: 10.1001/archotol.1974.00780030165001
Roth Y, Kronenberg J, Lotem S, Leventon G. Blast injury of the ear. Harefuah. 1989; 117(10):297-301.
Singh D, Ahluwalia† KJ. Blast injuries of the ear. J Laryngol Amp Otol. 1968; 82(11):1017-28. DOI: 10.1017/s0022215100069802
Makki HT. An evaluation of myringoplasty in war injured people. J Laryngol Amp Otol. 1989; 103(10):945-6. DOI: 10.1017/s0022215100110564
Ruggles RL, Votypka R. Blast injuries of the ear. Laryngoscope. 1973; 83(6):974-6. DOI: 10.1288/00005537-197306000-00017
Wolf M, Kronenberg J, Ben-Shoshan J, Roth Y. Blast injury of the ear. Mil Med. 1991; 156(12):651-3.
Schuman TA, Labadie RF. Concurrent nasal surgery and tympanoplasty in adults. Ear Nose Amp Throat J. 2010; 89(10):E28—E32. DOI: 10.1177/014556131008901006
Lou ZC, Lou ZH, Zhang QP. Traumatic tympanic membrane perforations: a study of etiology and factors affecting outcome. Am J Otolaryngol. 2012; 33(5):549-55. DOI: 10.1016/j.amjoto.2012.01.010
Chandler DW, Edmond CV. Effects of blast overpressure on the ear: case reports. J Am Acad Audiol. 1997; 8(2):81-8.
Sridhara SK, Rivera A, Littlefield P. Tympanoplasty for blast-induced perforations. Otolaryngol Head Neck Surg. 2012; 148(1):103-7. DOI: 10.1177/0194599812459326
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 І. А. СРЕБНЯК, А. К. ТАРАСЕНКО
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
