Імунний статус у хворих на гнійно-некротичні процеси стопи діабетика та сепсисі

Автор(и)

  • С. Д. ШАПОВАЛ Запорізький державний медико-фармацевтичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.4.14347

Ключові слова:

імунний статус, гнійно-некротичні процеси стопи діабетика, сепсис

Анотація

Мета роботи: встановити порушення специфічної імунної ланки організму у хворих на синдром діабетичної стопи та при ускладненні захворювання сепсисом.

Матеріали і методи. Обстежено 627 пацієнтів на ускладнений синдром діабетичної стопи, у яких у 6,7 % випадків (42 хворі) захворювання було обтяжене сепсисом. У всіх хворих був цукровий діабет 2 типу, та вони перебували на лікуванні в міському гнійно-септичному центрі з ліжками діабетичної стопи КНП “Міська лікарня № 3” м. Запоріжжя за період 2007–2022 рр. Хворі були розподілені на дві групи: група порівняння, хворі на цукровий діабет 2 типу з гнійно-некротичними ураженнями стопи діабетика – 585 хворих; основна група – хворі на цукровий діабет, що був ускладнений сепсисом – 42 особи.

Результати досліджень та їх обговорення. Стан Т-клітинної системи імунітету у хворих на ускладнений синдром діабетичної стопи при госпіталізації характеризувався зниженням СД3+ на 20 % (Р < 0,05) та зниженням кількості СД4+ на 18 % (Р < 0,05) відносно показників донорів. У хворих на сепсис зміна цих показників була більш виразною (Р<0,05). Рівень СД8+ , навпаки, був збільшений відносно показників донорів на 17 % (Р < 0,05), а рівень СД25+ – на 33 % (Р < 0,05). Така стимуляція СД8+ та СД25+ пов’язана із захисним механізмом, спрямованим проти розвитку імунної відповіді на власні тканинні структури. Стан Т-клітинної системи на підставі виведеної формули імунних розладів мав вигляд: СД3+1- СД4+1- СД8+1+ СД25+1+, що кваліфіковано як І ступінь імунологічних розладів клітинного імунітету. На 7–8 добу лікування спостерігали зниження рівня як СД3+, так і СД4+ на 24 та 30 % (Р < 0,05) відповідно показників донорів, проте порівняно з показниками у хворих при госпіталізації ці зміни були недостовірними (Р >0,05). Формула імунних розладів мала вигляд: СД3+2- СД4+2- СД8+1- СД25+1-, що свідчило про розлад імунної системи ІІ ступеня. На 12–16 добу рівні СД3+ та СД4+ були на 17 та 14 % (Р < 0,05) нижче від показників донорів, проте прослідковувалася чітка тенденція до їх збільшення порівняно з аналогічними показниками при госпіталізації та на 7–8 добу післяопераційного періоду. Імунна формула дещо змінилася: СД3+1- СД4+1- СД8+1- СД25+1+, що свідчило про перехід розладу імунної системи з ІІ ступеня до І. У хворих на синдром діабетичної стопи, захворювання яких було ускладнено сепсисом, вміст СД3+, СД4+, СД8+ при госпіталізації достовірно (Р < 0,05) був нижчим, ніж у хворих без сепсису. Вони різнилися на 40 %, 45 % та 23 % відповідно з показниками групи донорів. Наведені дані про кількість Т-лімфоцитів із хелперною та супресорною функцією дали можливість розрахувати індекс СД4+/ СД8+ та встановити його зміни відносно здорових осіб – супресія на 34 % (Р < 0,05). Ми не встановили відмінність у вмісті СД25+ у хворих на сепсис та без нього.

Отриманні результати дослідження клітинної ланки у хворих на сепсис можуть бути представлені формулою: СД3+2- СД4+2- СД8+1- СД25+2-, що свідчить про імунний розлад ІІ ступеня. Формула імунних розладів клітинної ланки у хворих на сепсис на 7–8 та 12–16 доби післяопераційного періоду свідчила про те, що пригнічення клітинної ланки відповідає ІІ ступеню імунних розладів.

Стан гуморального імунітету у хворих із гнійно-некротичними процесами стопи діабетика при госпіталізації характеризувався зниженням Ig A відносно показників донорів на 11 % (Р < 0,05), Ig M – на 16 % (Р < 0,05) та Ig G на 6 % (Р > 0,05) на тлі зниження СД22+ на 13 % (Р < 0,05), а формула імунних розладів мала такий вигляд: Ig A1- Ig M1- Ig G1- СД221-, що свідчило про І ступінь імунологічних розладів, тоді як у хворих на сепсис – Ig A-1 Ig M3+ Ig G3+ СД22+1+. Подібні зміни у останніх відповідали ІІ ступеню імунних розладів. На 7–8 добу у хворих як із гнійно-некротичними процесами синдрому діабетичної стопи, так і при сепсисі рівень Ig A знижувався та на 12–16 доби був на 29 та 34 % відповідно нижче, ніж контрольні величини. Рівень Ig M, Ig G та СД22+ на 7–8 і 12–16 доби у хворих на синдром діабетичної стопи знаходились у стані супресії, відповідно на 8 %, 23 %, 47 % нижче від показників донорів, а формула імунних розладів мала вигляд: Ig A2- Ig M1- Ig G1- СД222-, що відповідало ІІ ступеню імунних розладів. У хворих на сепсис в ті ж строки дослідження спостерігався імунний розлад ІІ ступеня, але формула мала вигляд: Ig A1- Ig M1- Ig G1+ СД22+2-.

Таким чином, стан клітинної та гуморальної ланок імунної системи у хворих як із гнійно-некротичними процесами синдрому діабетичної стопи, так і при розвитку сепсису кваліфіковано як загальну імунну депресію.

Посилання

Diabetes. Evidence-based clinical practice. Kyiv [in Ukrai­nian].

Shapoval, S.D., Savon, I.L., & Sofilkanych, M.M. (2015). Prolonged blockade of nervus ischiadicus in a system of complex treatment of patients, suffering complicated diabetic foot syndrome. Klin. Khir. 3, 52-54.

Haire-Joshu, D., & Hill-Briggs, F. (2019). The next generation of diabetes translation: a path to health equity. Annual Review of Public Health, 40, 391-410. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-publhealth-040218-044158

Kazemian, P., Shebl, F.M., McCann, N., Walensky, R.P., & Wexler, D.J. (2019). Evaluation of the cascade of diabetes care in the United States, 2005-2016. JAMA Internal. Medicine, 179(10), 1376-1385. DOI: https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2019.2396

Herkert, D., Vijayakumar, P., Luo, J., Schwartz, J.I., Rabin, T.L., DeFilippo, E., & Lipska, K.J. (2019). Cost-related insulin underuse among patients with diabetes. JAMA Internal Medicine, 179(1), 112-114. DOI: https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2018.5008

About the National Quality Strategy. Agency for Health care Research & Quality, 2017. Accessed 30 September 2020. Available from https: //www.ahrq.gov/working forquality/about/index.html.

Hill-Briggs, F., Adler, N.E., Berkowitz, S.A., Chin, M.H., Gary-Webb, T.L., Navas-Acien, A., ... & Haire-Joshu, D. (2021). Social determinants of health and diabetes: a scientific review. Diabetes care, 44(1), 258. DOI: 10.2337/doi20-0053. DOI: https://doi.org/10.2337/dci20-0053

The Secretary’s Advisory Committee on National Health Promotion and Disease Prevention Objectives for 2020. Phase I. Report: Recommendations for the Framework and Format of Healthy People 2020. Accessed 1 October 2020. Available fromhttps://www.healthypeople.gov/ 2010/hp2020/advisory/PhaseI/default.htm.

Walker, R.J., Grusnick, J., Garacci, E., Mendez, C., & Egede, L.E. (2019). Trends in food insecurity in the USA for individuals with prediabetes, undiagnosed diabetes, and diagnosed diabetes. Journal of General Internal Medicine, 34, 33-35. DOI: https://doi.org/10.1007/s11606-018-4651-z

Berkowitz, S.A., Karter, A.J., Corbie-Smith, G., Seligman, H.K., Ackroyd, S.A., Barnard, L.S., ... & Wexler, D.J. (2018). Food insecurity, food “deserts,” and glycemic control in patients with diabetes: a longitudinal analysis. Diabetes Care, 41(6), 1188-1195. DOI: https://doi.org/10.2337/dc17-1981

Schroeder, E.B., Zeng, C., Sterrett, A. T., Kimpo, T.K., Paolino, A.R., & Steiner, J.F. (2019). The longitudinal relationship between food insecurity in older adults with diabetes and emergency department visits, hospitalizations, hemoglobin A1c, and medication adherence. Journal of Diabetes and its Complications, 33(4), 289-295. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jdiacomp.2018.11.011

Baxter, A.J., Tweed, E.J., Katikireddi, S.V., & Thomson, H. (2019). Effects of Housing First approaches on health and well-being of adults who are homeless or at risk of homelessness: systematic review and meta-analysis of randomised controlled trials. J Epidemiol Community Health, 73(5), 379-387. DOI: https://doi.org/10.1136/jech-2018-210981

Williams, D.R., Lawrence, J.A., & Davis, B.A. (2019). Ra­cism and health: evidence and needed research. Annual Review of Public Health, 40, 105-125. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-publhealth-040218-043750

Community Health Workers Help Patients Manage Diabetes, 2017. The Guide to Community Preventive Services (The Community Guide). Accessed 1 October 2020. Available from https:// www.thecommunityguide.org/content/communityhealth-workers-help-patients-manage-diabetes.

Zhou, X., Siegel, K.R., Ng, B.P., Jawanda, S., Proia, K.K., Zhang, X., ... & Zhang, P. (2020). Cost-effectiveness of diabetes prevention interventions targeting high-risk individuals and whole populations: a systematic review. Diabetes Care, 43(7), 1593-1616. DOI: https://doi.org/10.2337/dci20-0018

Siegel, K.R., Ali, M.K., Zhou, X., Ng, B.P., Jawanda, S., Proia, K., ... & Zhang, P. (2020). Cost-effectiveness of interventions to manage diabetes: has the evidence changed since 2008? Diabetes Care, 43(7), 1557-1592. DOI: https://doi.org/10.2337/dci20-0017

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-28

Як цитувати

ШАПОВАЛ, С. Д. (2023). Імунний статус у хворих на гнійно-некротичні процеси стопи діабетика та сепсисі. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (4), 44–49. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.4.14347

Номер

Розділ

З ДОСВІДУ РОБОТИ