Аналіз вихідних клінічних даних та етіологічних факторів розширення кореня та висхідного відділу аорти в пацієнтів після операцій Бенталла та клапан-зберігаючих операцій Девіда

І. О. СТЕЦЮК; Б. М. ТОДУРОВ

doi:10.11603/2414-4533.2023.4.14341

Автор(и)

І. О. СТЕЦЮК Інститут Серця, Київ
Б. М. ТОДУРОВ Інститут Серця, Київ

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.4.14341

Ключові слова:

аневризма аорти, операція Девіда, операція Бенталла, корінь аорти

Анотація

Мета роботи: покращення результатів хірургічного лікування пацієнтів з аневризмою кореня та висхідної аорти завдяки аналізу вихідних клінічних даних та етіологічних факторів у пацієнтів, яким виконано операції Девіда та Бенталла.

Матеріали і методи. В дослідження включено 107 пацієнтів, яким у плановому та ургентному порядку проведено операційне лікування в Інституті Серця МОЗ України з 2015 до 2023 р.

Пацієнти були розділені на дві групи залежно від виду операційного втручання: в групі А пацієнтам проводили процедуру Девіда, у групі Б – операцію Бенталла.

З дослідження виключили пацієнтів з інфекційним ендокардитом на момент госпіталізації; пацієнтів із повторними операціями на серці та з гострим розшаруванням аорти типу А, а також пацієнтів, яким, крім основних операцій, додатково проводили другу операцію на серці.

Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведеного аналізу свідчать, що клінічні характеристики та етіологічні фактори процедур Девіда і Бенталла мають статистично значущі відмінності. Аневризма кореня та висхідного відділу аорти виникають частіше у чоловіків віком 51–60 років. Артеріальна гіпертензія, дисплазія сполучної тканини та атеросклероз найчастіше є причинами виникнення аневризм аорти. Дисплазія більш поширений фактор у пацієнтів із клапан-зберігаючими операціями. Вихідна легенева гіпертензія в передопераційному періоді частіше простежується у пацієнтів із операцією Бенталла. Пацієнти із операцією Бенталла частіше мали двостулковий аортальний клапан, Девіда – тристулковий. Об’ємні показники лівого шлуночка статистично більші у пацієнтів із операцією Бенталла у передопераційному періоді.

Тема аневризм кореня та висхідного відділу аорти недостатньо вивчена та потребує подальшого уточнення показників інтра- та постопераційного періоду, детального аналізу, оцінки ускладнень, виживання та порівняння якості життя у віддаленому періоді.

Посилання

Erbel, R., Aboyans, V., Boileau, C., Bossone, E., Bartolomeo, R. D., Eggebrecht, H., Evangelista, A., Falk, et al., … ESC Committee for Practice Guidelines (2014). 2014 ESC Guidelines on the diagnosis and treatment of aortic diseases: Document covering acute and chronic aortic diseases of the thoracic and abdominal aorta of the adult. The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Aortic Diseases of the European Society of Cardiology (ESC). European heart journal, 35(41), 2873–2926.

Hiratzka, L.F., Bakris, G.L., Beckman, J.A., Bersin, R.M., Carr, V.F., Casey, D.E., Jr, Eagle, K.A., et al., American College of Cardiology Foundation/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines, American Association for Thoracic Surgery, … Society for Vascular Medicine (2010). 2010 ACCF/AHA/AATS/ACR/ASA/SCA/SCAI/SIR/STS/SVM guidelines for the diagnosis and management of patients with Thoracic Aortic Disease: a report of the American College of Cardiology Foundation/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines, American Association for Thoracic Surgery, American College of Radiology, American Stroke Association, Society of Cardiovascular Anesthesiologists, Society for Cardiovascular Angiography and Interventions, Society of Interventional Radiology, Society of Thoracic Surgeons, and Society for Vascular Medicine. Circulation, 121(13), 266–369.

Lee, C.C., Lee, M.G., Hsieh, R., Porta, L., Lee, W.C., Lee, S.H., & Chang, S.S. (2018). Oral Fluoroquinolone and the Risk of Aortic Dissection. Journal of the American College of Cardiology, 72(12), 1369–1378.

David T. E. (2015). Aortic valve repair and aortic valve-sparing operations. The Journal of thoracic and cardiovascular surgery, 149(1), 9–11.

Sievers, H. H., & Schmidtke, C. (2007). A classification system for the bicuspid aortic valve from 304 surgical specimens. The Journal of thoracic and cardiovascular surgery, 133(5), 1226–1233.

Dietz, H. C., Loeys, B., Carta, L., & Ramirez, F. (2005). Recent progress towards a molecular understanding of Marfan syndrome. American journal of medical genetics. Part C, Seminars in medical genetics, 139C(1), 4–9.

Bee, K. J., Wilkes, D., Devereux, R. B., Lerman, B. B., Dietz, H. C., & Basson, C. T. (2006). Structural and functional genetic disorders of the great vessels and outflow tracts. Annals of the New York Academy of Sciences, 1085, 256–269.

Loeys, B.L., Dietz, H.C., Braverman, A.C., Callewaert, B.L., De Backer, J., Devereux, R.B., Hilhorst-Hofstee, Y., et al. (2010). The revised Ghent nosology for the Marfan syndrome. Journal of medical genetics, 47(7), 476-485.

Loeys, B.L., Chen, J., Neptune, E.R., Judge, D.P., Podowski, M., Holm, T., Meyers, J., et al. (2005). A syndrome of altered cardiovascular, craniofacial, neurocognitive and skeletal development caused by mutations in TGFBR1 or TGFBR2. Nature genetics, 37(3), 275-281.

Wenstrup, R.J., Meyer, R.A., Lyle, J.S., Hoechstetter, L., Rose, P.S., Levy, H.P., & Francomano, C.A. (2002). Prevalence of aortic root dilation in the Ehlers-Danlos syndrome. Genetics in medicine: official journal of the American College of Medical Genetics, 4(3), 112-117.

van der Linde, D., van de Laar, I.M., Bertoli-Avella, A.M., Oldenburg, R.A., Bekkers, J.A., Mattace-Raso, F.U., van den Meiracker, A.H., et al. (2012). Aggressive cardiovascular phenotype of aneurysms-osteoarthritis syndrome caused by pathogenic SMAD3 variants. Journal of the American College of Cardiology, 60(5), 397-403.

Boileau, C., Guo, D.C., Hanna, N., Regalado, E.S., Detaint, D., Gong, L., Varret, M., et al. (2012). TGFB2 mutations cause familial thoracic aortic aneurysms and dissections associated with mild systemic features of Marfan syndrome. Nature genetics, 44(8), 916-921.

Renard, M., Holm, T., Veith, R., Callewaert, B.L., Adès, L.C., Baspinar, O., Pickart, A., et al. (2010). Altered TGFbeta signaling and cardiovascular manifestations in patients with autosomal recessive cutis laxa type I caused by fibulin-4 deficiency. European journal of human genetics : EJHG, 18(8), 895-901.

Sampson, U.K., Norman, P.E., Fowkes, F.G., Aboyans, V., Yanna Song, Harrell, F.E., Jr, Forouzanfar, M.H., Naghavi, M., et al. (2014). Global and regional burden of aortic dissection and aneurysms: mortality trends in 21 world regions, 1990 to 2010. Global heart, 9(1), 171-180.

Elefteriades J.A., Rizzo J.A. (2007). Acute Aortic Disease. Acute Aortic Disease, 5, 89-98.

Isselbacher E.M. (2005). Thoracic and abdominal aortic aneurysms. Circulation, 111, 816-828.

Lederle, F.A., Johnson, G.R., Wilson, S.E., Chute, E.P., Hye, R.J., Makaroun, M.S., Barone, G.W., et al. (2000). The aneurysm detection and management study screening program: validation cohort and final results. Aneurysm Detection and Management Veterans Affairs Cooperative Study Investigators. Archives of internal medicine, 160(10), 1425-1430.

Kuzmik, G. A., Sang, A. X., & Elefteriades, J. A. (2012). Natural history of thoracic aortic aneurysms. Journal of vascular surgery, 56(2), 565–571.

McClure R.S., Brogly S.B., Lajkosz K., Payne D., Hall S.F.,Johnson A.P. (2011). Diagnosis and management issues in thoracic aortic aneurysm. Am. Heart, 162, 38-46.

Davies, R.R., Gallo, A., Coady, M.A., Tellides, G., Botta, D.M., Burke, B., Coe, M.P., et al. (2006). Novel measurement of relative aortic size predicts rupture of thoracic aortic aneurysms. The Annals of thoracic surgery, 81(1), 169–177.

Elefteriades J.A. (2002). Natural history of thoracic aortic aneurysms: indications for surgery, and surgical versus nonsurgical risks. The Annals of thoracic surgery, 74(5), S1877–S1898.

Boczar, K.E., Cheung, K., Boodhwani, M., Beauchesne, L., Dennie, C., Nagpal, S., Chan, K., & Coutinho, T. (2019). Sex Differences in Thoracic Aortic Aneurysm Growth. Hypertension (Dallas, Tex. : 1979), 73(1), 190-196.

Cheung, K., Boodhwani, M., Chan, K. L., Beauchesne, L., Dick, A., & Coutinho, T. (2017). Thoracic Aortic Aneurysm Growth: Role of Sex and Aneurysm Etiology. Journal of the American Heart Association, 6(2), e003792.

Braverman A.C., Schermerhorn M. (2018). A Textbook of Cardiovascular Medicine, 11th edn Ch. 63, 1295–1337.

Erbel, R., Aboyans, V., Boileau, C., Bossone, E., Bartolomeo, R D., Eggebrecht, H., Evangelista, A., et al. … ESC Committee for Practice Guidelines (2014). 2014 ESC Guidelines on the diagnosis and treatment of aortic diseases: Document covering acute and chronic aortic diseases of the thoracic and abdominal aorta of the adult. The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Aortic Diseases of the European Society of Cardiology (ESC). European heart journal, 35(41), 2873-2926.

Hiratzka, L.F., Bakris, G.L., Beckman, J.A., Bersin, R.M., Carr, V.F., Casey, D.E., Jr, Eagle, K.A., et al., American College of Cardiology Foundation/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines, American Association for Thoracic Surgery, … Society for Vascular Medicine (2010). 2010 ACCF/AHA/AATS/ACR/ASA/SCA/SCAI/SIR/STS/SVM guidelines for the diagnosis and management of patients with Thoracic Aortic Disease: a report of the American College of Cardiology Foundation/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines, American Association for Thoracic Surgery, American College of Radiology, American Stroke Association, Society of Cardiovascular Anesthesiologists, Society for Cardiovascular Angiography and Interventions, Society of Interventional Radiology, Society of Thoracic Surgeons, and Society for Vascular Medicine. Circulation, 121(13), e266–e369.