Порівняльна оцінка результатів хірургічного лікування хворих із первинними вентральними грижами, поєднаними з діастазом прямих м’язів живота, за умов метаболічного синдрому
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.3.14156Ключові слова:
первинна вентральна грижа, діастаз прямих мʼязів живота, метаболічний синдром, ускладненняАнотація
Мета роботи: провести ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування хворих на вентральну грижу в поєднанні з діастазом прямих м’язів живота з визначенням основних чинників ризику виникнення ускладнень у пацієнтів із метаболічним синдромом.
Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 183 пацієнтів оперованих з приводу первинної вентральної грижі із супутнім метаболічним синдромом впродовж 2018–2022 рр. Прооперовано жінок – 141, чоловіків – 42. Вік хворих коливався від 18 до 84 років (середній вік – 53,4±5,6 року). Тривалість грижоносійства становила від 2 до 34 років. З первинними вентральними грижами прооперовано 45. Решта 138 хворих були прооперовані з первинними вентральними грижами в поєднанні з діастазом прямих м’язів живота. І ступінь діастазу прямих м’язів живота спостерігали у 9 (50,00 %) , ІІ ступінь – у 5 (27,78 %) і ІІІ ступінь у 4 (22,22 %) пацієнтів. Серед первинних вентральних гриж дефекти M1 виявлено у 5, М1-3 – у 31 та М3 – у 9 оперованих. У пацієнтів на первинну вентральну грижу в поєднанні з діастазом прямих м’язів живота діагностовано таку локалізацію та поширення дефектів передньої черевної стінки: M1 – 93, М1-3 – 23, а варіант М1-5 в цій групі у 4 осіб. Серед пацієнтів із первинною вентральною грижею було діагностовано переважання розміру W1-2 -31, а у хворих з первинною вентральною грижею в поєднані з діастазом прямих м’язів живота за розміром дефекту передньої стінки живота відмічено значно більше пацієнтів із великими грижами W3 і > – 71. Оцінку отриманих даних проводили шляхом порівняння ранніх та віддалених ускладнень після проведених різних типів операційних втручань.
Результати досліджень та їх обговорення. Серед загальних ускладнень в ранньому післяопераційному періоді спостерігали тромбоемболію легеневої артерії 1 (0,5 %), абдомінальний компартмент синдром 4 (2,19 %), і як наслідок перенесеного абдомінального компартмен синдрому післяопераційну пневмонію 4 (2,19 %). Найбільша частка рецидивувань відмічено при виконанні власнетканинної герніопластики 11 (31,43 %) та алогерніопластики за типом оnlay 4 (16,0 %), а найменше число рецидивів спостерігали при виконанні лапароскопічної герніопластики 3 (9,68 %) та за методикою E-Milos (0 %). Серед ранових ускладнень переважали сероми, гематоми та нагноєння післяопераційних ран при виконанні власнетканинної герніопластики, оnlay та герніопластики в поєднанні з дерматоліпектомією.
Посилання
Desai, K.A., Razavi, S.A., Hart, A.M., Thompson, P.W., & Losken, A. (2016). The effect of BMI on outcomes following complex abdominal wall reconstructions. Annals of Plastic Surgery, 76, S295-S297. DOI: https://doi.org/10.1097/SAP.0000000000000673
Fekkes, J.F., & Velanovich, V. (2015). Amelioration of the effects of obesity on short-term postoperative complications of laparoscopic and open ventral hernia repair. Surgical Laparoscopy, Endoscopy & Percutaneous Techniques, 25(2), 151-157. DOI: https://doi.org/10.1097/SLE.0000000000000100
Rosen, M.J., Aydogdu, K., Grafmiller, K., Petro, C.C., Faiman, G.H., & Prabhu, A. (2015). A multidisciplinary approach to medical weight loss prior to complex abdominal wall reconstruction: is it feasible? Journal of Gastrointestinal Surgery, 19, 1399-1406. DOI: https://doi.org/10.1007/s11605-015-2856-6
Sharma, G., Boules, M., Punchai, S., Strong, A., Froylich, D., Zubaidah, N.H., ... & Kroh, M. (2017). Outcomes of concomitant ventral hernia repair performed during bariatric surgery. Surgical Endoscopy, 31, 1573-1582. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-016-5143-z
Halm, J.A., Heisterkamp, J., Veen, H.F., & Weidema, W.F. (2005). Long-term follow-up after umbilical hernia repair: are there risk factors for recurrence after simple and mesh repair. Hernia, 9, 334-337. DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-005-0010-1
Moore, M., Bax, T., MacFarlane, M., & McNevin, M.S. (2008). Outcomes of the fascial component separation technique with synthetic mesh reinforcement for repair of complex ventral incisional hernias in the morbidly obese. The American Journal of Surgery, 195 (5), 575-579. DOI: https://doi.org/10.1016/j.amjsurg.2008.01.010
Piatnochka, V.І. Outcomesofsurgicaltreatmentofobesepatientswithventralandincisionalhernias. Archives of the Balkan Medical Union, 54 (1), 104-109. DOI: https://doi.org/10.31688/ABMU.2019.54.1.14
Manilich, E., Vogel, J.D., Kiran, R.P. (2013). Key factors associated with postoperative complications in patients undergoing colorectal surgery. Dis. Colon. Rectum, 56, 64-71. DOI: https://doi.org/10.1097/DCR.0b013e31827175f6
Poulose, B.K., Shelton, J., Phillips, S., Moore, D., Nealon, W., Penson, D., ... & Holzman, M.D. (2012). Epidemiology and cost of ventral hernia repair: making the case for hernia research. Hernia, 16, 179-183. DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-011-0879-9
Moreno-Egea, A., Campillo-Soto, Á., & Morales-Cuenca, G. (2016). Does abdominoplasty add morbidity to incisional hernia repair? A randomized controlled trial. Surgical innovation, 23(5), 474-480. DOI: https://doi.org/10.1177/1553350616646480
Chan, D.L., & Talbot, M.L. (2014). Synchronous ventral hernia repair in bariatric patients. Obesity Surgery, 24, 944-944. DOI: https://doi.org/10.1007/s11695-014-1241-y
Sugerman, H.J., Kellum Jr, J.M., Reines, H.D., DeMaria, E.J., Newsome, H.H., & Lowry, J.W. (1996). Greater risk of incisional hernia with morbidly obese than steroid-dependent patients and low recurrence with prefascial polypropylene mesh. The American Journal of Surgery, 171 (1), 80-84. DOI: https://doi.org/10.1016/S0002-9610(99)80078-6
Albino, F.P., Patel, KM., Nahabedian, M.Y., Sosin, M., Attinger, C.E., & Bhanot, P. (2013). Does mesh location matter in abdominal wall reconstruction? A systematic review of the literature and a summary of recommendations. Plastic and Reconstructive Surgery, 132 (5), 1295-1304. DOI: https://doi.org/10.1097/PRS.0b013e3182a4c393
Muysoms, F.E., Miserez, M., Berrevoet, F., Campanelli, G., Champault, G.G., Chelala, E., ... & Kingsnorth, A. (2009). Classification of primary and incisional abdominal wall hernias. Hernia, 13, 407-414. DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-009-0518-x
Nahas, F.X. (2001). An aesthetic classification of the abdomen based on the myoaponeurotic layer. Plastic and Reconstructive Surgery, 108 (6), 1787-1795. DOI: https://doi.org/10.1097/00006534-200111000-00058
Reinpold, W., Köckerling, F., Bittner, R., Conze, J., Fortelny, R., Koch, A., ... & Stechemesser, B. (2019). Classification of rectus diastasis – a proposal by the German Hernia Society (DHG) and the International Endohernia Society (IEHS). Frontiers in Surgery, 6, 1. DOI: https://doi.org/10.3389/fsurg.2019.00001
Reinpold, W. (2018). Minimally invasive sublay mesh repair of abdominal wall hernias with the MILOS technique (mini or less open sublay repair). Management of Abdominal Hernias, 387-392. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-63251-3_27
Doyle, S.L., Lysaght, J., & Reynolds, J.V. (2010). Obesity and post-operative complications in patients undergoing non-bariatric surgery. Obesity Reviews, 11 (12), 875-886. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-789X.2009.00700.x
Mavros, M.N., Athanasiou, S., Alexiou, V.G., Mitsikostas, P.K., Peppas, G., & Falagas, M.E. (2011). Risk factors for mesh-related infections after hernia repair surgery: a meta-analysis of cohort studies. World Journal of Surgery, 35, 2389-2398. DOI: https://doi.org/10.1007/s00268-011-1266-5
Menzo, E. L., Hinojosa, M., Carbonell, A., Krpata, D., Carter, J., & Rogers, A.M. (2018). American Society for Metabolic and Bariatric Surgery and American Hernia Society consensus guideline on bariatric surgery and hernia surgery. Surgery for Obesity and Related Diseases, 14(9), 1221-1232. DOI: https://doi.org/10.1016/j.soard.2018.07.005
Krpata, D.M., Blatnik, J.A., Novitsky, Y.W., & Rosen, M.J. (2013). Evaluation of high-risk, comorbid patients undergoing open ventral hernia repair with synthetic mesh. Surgery, 153(1), 120-125. DOI: https://doi.org/10.1016/j.surg.2012.06.003
Spaniolas, K., Kasten, K.R., Mozer, A.B., Sippey, M.E., Chapman, W.H., Pories, W.J., & Pender, J.R. (2015). Synchronous ventral hernia repair in patients undergoing bariatric surgery. Obesity Surgery, 25, 1864-1868. DOI: https://doi.org/10.1007/s11695-015-1625-7
Iljin, A., Antoszewski, B., Zieliński, T., Skulimowski, A., Szymański, D., & Strzelczyk, J. (2019). Sublay or onlay incisional hernia repair along with abdominoplasty: which is better? Long-term results. Hernia, 23, 757-765. DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-019-01914-y
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 В. І. П’ЯТНОЧКА, І. І. ДОВГА
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
