Внутрішні кровотечі як наслідок ускладнених форм хронічного панкреатиту
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.3.14154Ключові слова:
хронічний панкреатит, панкреатична нориця, панкреатична кровотечаАнотація
Мета роботи: проаналізувати та продемонструвати наш досвід лікування ускладнених форм хронічного панкреатиту, а саме пацієнтів із наявними внутрішніми кровотечами на фоні класичної клініки ускладненого хронічного панкреатиту.
Матеріали і методи. За період 2016-2022 р. було діагностовано та проліковано 15 пацієнтів з кровотечею, що становило 11 % від усіх 139 оперованих пацієнтів із ускладненим хронічним панкреатитом протягом вказаного часового відрізку. Серед пацієнтів було 9 (60 %) жінок та 6 (40 %) чоловіків із середнім віком 54 років (діапазон 34–70 років).
Результати досліджень та їх обговорення. У 13 (87 %) виконувалось одразу хірургічне втручання, іншим 2 (13 %) було виконано ангіографічну емболізацію, одна з яких, через рецидив, виявилась неефективною. У 2 (13 %) пацієнтів діагностовано кровотечу з ділянки пухлини головки підшлункової залози, у 3 (20 %) діагностовано вірсунго-венозну норицю, у 5 (33 %) псевдоаневризму селезінкової артерії із сполученням із вірсунговою протокою, у 4 (27 %) пацієнтів діагностовано кісту підшлункової залози з кровотечею в порожнину, що сполучалася з вірсунговою протокою, псевдоаневризма панкреатодуоденальної артерії діагностована у 1 (7 %).
За відсутності показань до хірургічного втручання, пов’язаних з панкреатитом, у пацієнтів з кровотечею при хронічному панкреатиті методом вибору може бути ангіографічна емболізація. Якщо є показання до операції, пов’язані з панкреатитом, ангіографічна емболізація може дозволити провести планову оперативну процедуру на основі структурних змін підшлункової залози для корекції ускладнень. При умові відсутності ефекту від емболізації, зазвичай потрібна резекція підшлункової залози, часто у невідкладному порядку.
Посилання
Chiang, K.C., Chen, T.H., & Hsu, J.T. (2014). Management of chronic pancreatitis complicated with a bleeding pseudoaneurysm. World J. Gastroenterol., 20 (43), 16132-16137. DOI – 10.3748/wjg.v20.i43.16132. PMID – 25473165; PMCID – PMC4239499. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v20.i43.16132
Brock, C., Nielsen, L.M., Lelic, D. & Drewes, A.M. (2013). Pathophysiology of chronic pancreatitis. World J. Gastroenterol., 19 (42), 7231-7240. DOI – 10.3748/wjg.v19.i42.7231. PMID – 24259953; PMCID – PMC3831204.
Budipramana, V.S., Witarto, A.P., Witarto, B.S., Pramudito, S.L., Ratri, L.C., Wairooy, N.A.P & Er Putra, A.J. (2022). Risk factors for exocrine pancreatic insufficiency after pancreatic surgery – a systematic review and meta-analysis. Can. J. Surg., 65 (6), E770-E781. DOI – 10.1503/cjs.010621. PMID – 36384688; PMCID – PMC9671296. DOI: https://doi.org/10.1503/cjs.010621
Dugic, A., Hagström, H., Dahlman, I., Rutkowski, W., Daou, D., Kulinski, P., Löhr, J.M., & Vujasinovic, M. (2023). Post-pancreatitis diabetes mellitus is common in chronic pancreatitis and is associated with adverse outcomes. United European Gastroenterol J., 11 (1), 79-91. DOI – 10.1002/ueg2.12344. Epub 2022 Dec 1. PMID – 36454055; PMCID – PMC9892477. DOI: https://doi.org/10.1002/ueg2.12344
Kopchak, V.M., Pylypchuk, V.I., Andronik, S.V., Pererva, L.O. (2014). Suchasni pohliady na problem khirurhichnoho likuvannia khronichnoho pankreatytu [Modern views on the problem of surgical treatment of chronic pancreatitis]. Clinichna khirurhiia – Clinical Surgery, (9), 28-30 [in Ukrainian].
Vujasinovic, M., Dugic, A., Maisonneuve, P., Aljic, A., Berggren, R., Panic, N., ... & Löhr, J. M. (2020). Risk of developing pancreatic cancer in patients with chronic pancreatitis. Journal of Clinical Medicine, 9 (11), 3720. DOI – 10.3390/jcm9113720. PMID – 33228173; PMCID – PMC7699479. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm9113720
Alhobayb, T., Peravali, R., & Ashkar, M. (2021). The Relationship between Acute and Chronic Pancreatitis with Pancreatic Adenocarcinoma – Review. Diseases., 9(4), 93. DOI – 10.3390/diseases9040093. PMID – 34940031; PMCID – PMC8700754. DOI: https://doi.org/10.3390/diseases9040093
Raksha, N.G., Halenova, T.I., Vovk, T.B., Sukhodolia, S.A., Beregova, T.V., & Ostapchenko, L.I. (2019). Proteolitic imbalance as a key factor of the development of chronic pancreatitis with and without type 1 diabetes mellitus. Visnik problem biologii i medicine – Herald of Probl. of Biol. and Med. 3 (152), 186-191. DOI – 10, 2077-4214. DOI: https://doi.org/10.29254/2077-4214-2019-3-152-186-191
Raksha, N., Halenova, T., Vovk, T., Savchuk, O., Berehovyi, S., Beregova, T., & Ostapchenko, L. (2020). Disturbances of extracellular protein metabolism in ceruleininduced pancreatitis. Current Issues in Pharmacy and Medical Sciences, 33 (3), 121-4. DOI: https://doi.org/10.2478/cipms-2020-0022
Synelnyk, T.B., Kravchenko, O.O., Kostiuk, O.S., Sukhodolia, S.A., & Ostapchenko, L.I. (2022). Distribution of serine proteases in blood plasma and pancreas in chronic pancreatitis and oncopathology. Fiziologichnyi Zhurnalt., 68(6), 31-43. DOI: https://doi.org/10.15407/fz68.06.031
Sukhodolia, A.I., Sukhodolia, S.A., Mosiychuk, V.P., & Makohonskyi, M.V. (2019). Chronic pancreatitis and diabetes mellitus – predictors of development of pancreatic cancer. Klinicheskaia Khirurgiia – Clin. Surg., 86 (4), 67-71. https –//doi.org/10.26779/2522-1396.2019.04.67 DOI: https://doi.org/10.26779/2522-1396.2019.04.67
Dronov, O.I., Kryuchyna, Ye.A., Khomenko, D.I., Skomarovsky, O.A., Gorlach, A.I., Zemskov S.V., et al (2013). Chronic pancreatitis as a risk factor of pancreatic cancer development. Khirurhiia Ukrainy – Surgery of Ukraine, 47 (3), 112-6 [in Ukrainian].
Vujasinovic, M., Dugic, A., Nouri, A., Brismar, T. B., Baldaque-Silva, F., Asplund, E., ... & Löhr, J. M. (2021). Vascular complications in patients with chronic pancreatitis. Journal of Clinical Medicine, 10 (16), 3720. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm10163720
Brock, C., Nielsen, L.M., Lelic, D., & Drewes. A.M. (2013). Pathophysiology of chronic pancreatitis. World J. Gastroenterol., 19 (42), 7231-7240. DOI – 10.3748/wjg.v19.i42.7231. PMID – 24259953; PMCID – PMC3831204. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v19.i42.7231
Gambiez, L.P., Ernst, O.J., Merlier, O.A., Porte, H.L., Chambon, J.P., & Quandalle, P.A. (1997). Arterial embolization for bleeding pseudocysts complicating chronic pancreatitis. Arch. Surg., 132 (9), 1016-1021. DOI – 10.1001/archsurg.1997.01430330082014. PMID – 9301616. DOI: https://doi.org/10.1001/archsurg.1997.01430330082014
Ugonabo, O.S., Elghezewi, A., Ezeh, E., Reynolds, J., Sherif, A., & Frandah, W. (2022). The Tale of a Bleeding Tree – A Rare Case of Peripancreatic Variceal Hemorrhage Causing Hemosuccus Pancreaticus. Cureus., 14 (7), e27106. DOI – 10.7759/cureus.27106. PMID – 36004022; PMCID – PMC9392470. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.27106
Dhali, A., Ray, S., Sarkar, A., Khamrui, S., Das, S., Mandal, T.S., Biswas D.N., & Dhali, G.K. (2022). Peripancreatic arterial pseudoaneurysm in the background of chronic pancreatitis – clinical profile, management, and outcome. Updates Surg., 74(4), 1367-1373. DOI – 10.1007/s13304-021-01208-y. Epub 2021 Nov 23. PMID – 34816352. DOI: https://doi.org/10.1007/s13304-021-01208-y
LOWER, W. E., & FARRELL, J. I. (1931). Aneurysm of the splenic artery: report of a case and review of the literature. Archives of Surgery, 23(2), 182-190. DOI: https://doi.org/10.1001/archsurg.1931.01160080010002
Sandblom, P. (1970). Gastrointestinal hemorrhage through the pancreatic duct. Annals of surgery, 171(1), 61. DOI: https://doi.org/10.1097/00000658-197001000-00009
Udd, M., Leppäniemi, A.K., Bidel, S., Keto, P., Roth, W.D., & Haapiainen, R.K. (2007). Treatment of bleeding pseudoaneurysms in patients with chronic pancreatitis. World J Surg., 31(3), 504-10. DOI – 10.1007/s00268-006-0209-z. PMID – 17322972. DOI: https://doi.org/10.1007/s00268-006-0209-z
Usenko, О.Y., Sukhodolya, А.І., Sukhodolya, S.А., LobodaІ, V., Моnastyrskyi, V.М., & Prosvitlyuk, P.V. (2017). Pancreatic fistulas as a complication of chronic pancreatitis. Diagnosis and treatment. Klinicheskaia Khirurgiia – Clin. Surg., (9) –10-3. https –//doi.org/10.26779/2522-1396.2017.09.10 DOI: https://doi.org/10.26779/2522-1396.2017.09.10
Kempeneers, M.A., Issa, Y., Ali, U.A., Baron, R.D., Besselink, M.G., Büchler, M., ... & Boermeester, M. A. (2020). Working group for the International (IAP–APA–JPS–EPC) Consensus Guidelines for Chronic Pancreatitis. International consensus guidelines for surgery and the timing of intervention in chronic pancreatitis. Pancreatology, 20 (2), 149-157. DOI – 10.1016/j.pan.2019.12.005. Epub 2019 Dec 17. PMID – 31870802. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pan.2019.12.005
Synelnyk T.B., Kravchenko O.O., Kostiuk O.S., Sukhodolia S.A., & Ostapchenko L.I. (2022). The trigger components of the proteolytic system and their modulators contents under pancreatic pathologies development. Fiziologichnyi Zhurnal., 68 (5), 33-44. DOI: https://doi.org/10.15407/fz68.05.033
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 О. Ю. УСЕНКО, А. І. СУХОДОЛЯ, С. А. СУХОДОЛЯ, О. М. САВЧУК
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
