Інтраопераційна ендотеліальна дисфункція та гемокоагулятивний стан у пацієнтів із атеросклеротичною оклюзією аорто-клубово-стегнового басейну і високим ризиком розвитку післяопераційних ускладнень
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.3.14148Ключові слова:
атеросклероз, ендотеліальна дисфункція, гемокоагуляція, реваскуляризаціяАнотація
Мета роботи: встановити вплив реваскуляризації аорто-клубово-стегнового басейну пацієнтів із високим ризиком розвитку післяопераційних ускладнень на стан ендотеліальної дисфункції та гемокоагулятивної системи хворих.
Матеріали і методи. У дослідження включено 78 пацієнтів із атеросклеротичною оклюзією аорто-клубово-стегнового басейну. У 41 з них виявлено ХАН нижніх кінцівок ІІІ ст., у 37 – ХАН ІV ст. (за класифікацією Фонтейна). У пацієнтів встановлено рівень ризику розвитку післяопераційних ускладнень за класифікацією Б. П. Сельського та співав. (2022 р.), згідно з якою у 40 хворих він був високий і дуже високий, а у 38 спостереженнях – помірний і високий ризик розвитку післяопераційних ускладнень. У всіх пацієнтів оцінювали стан ендотеліальної дисфункції та рівень показників згортальної та агрегатної систем до проведення операційого втручання і після здійснення реваскуляризаційного операційного втручання.
Результати досліджень та їх обговорення. При аналізі результатів дослідження стану ендотеліальної дисфункції у пацієнтів двох груп встановлено, що вже на доопеційному етапі виявлена суттєва різниця у показниках, які характеризують ендотеліальну дисфункцію.
У проведеному дослідженні виявлено, що у пацієнтів ІІ групи, хворі із високим і дуже високим ризиком розвитку післяопераційних ускладнень, як у доопераційному, так і після реваскуляризаційного операційного втручання, виявлено вищий рівень ендотеліальної дисфункції, ніж подібне було виявлено у І групі пацієнтів із помірним та високим ризиком розвитку післяопераційних ускладнень. Слід вказати, що рівень ендотеліальної дисфунції за окремими її показниками як на доопераційному етапі, так і після реваскуляризаційного втручання у пацієнтів ІІ групи був вищий, відповідно, 1,2 – 1,6 (р < 0,05) і 1,1 – 1,5 (р < 0,05) раза порівняно із подібним рівнем ендотеліальної дисфункції на етапах хірургічного лікування пацієнтів І групи.
При аналізі рівня коагулятивної систем виявлено, що рівень гемокоагулятивної системи крові на етапах операційного лікування патології відповідає змінам рівня ендотеліальної дисфункції в процесі реваскуляризації аорто-клубово-стегнового басейну. Хірургічне втручання на магістральних судинах сприяє формуванню гіперкоагулятивного стану крові за рахунок тканинних факторів та судинних факторів загортальної системи крові, з яких останні у значному ступені залежать від рівня ендотеліальної дисфункції. Стан коагулятивної системи крові відповідає рівню ризику розвитку післяопераційних ускладнень: у пацієнтів ІІ групи із високим та дуже високим ризиком післяопераційних ускладнень виявлено у ранньому післяопераційному періоді підвищений у 1,4 – 2,4 (p < 0,05) раза вміст в крові фібриногену, РКМФ, ФПА, ПДФ при вкороченні ЧРП у 1,5 (p < 0,05) раза, тоді як у пацієнтів І групи із помірним та високим ризиком післяопераційних ускладнень зростання наведених показників згортальної системи знаходиться на рівні 1,3–1,7 (p < 0,05) раза при вкороченні ЧРП у 1,3 (p < 0,05) раза.
Посилання
Gardubey, E.Yu., Polinchuk, І.С., Sidorko, Yu.V. (2014) Dyferentsialnyi pidkhid do likuvannia patsiientiv z aterosklerotychnym okliuziino-stenotychnym urazhenniam aorto- klubovoho sehmenta [Differential approach to the treatment of patients with atherosclerotic occlusive-stenotic lesions of the aorto-iliac segment] Sertse i sudyny – Heart and Vessels, 1, 119-123 [in Ukrainian].
Jebari-Benslaiman, S., Galicia-García, U., Larrea-Sebal, A., Olaetxea, J. R., Alloza, I., Vandenbroeck, K., & Martín, C. (2022). Pathophysiology of atherosclerosis. International Journal of Molecular Sciences, 23 (6), 3346. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms23063346
Signorelli, S.S., Vanella, L., Abraham, N.G., Scuto, S., Marino, E., & Rocic, P. (2020). Pathophysiology of chronic peripheral ischemia: new perspectives. Therapeutic Advances in Chronic Disease, 11, 2040622319894466.
Didenko S. M. (2020). Doslidzhennia hemomikrotsyrkulyatornoho rusla pry khronichniy krytychniy ishemiyi nyzhnoi kintsivky u khvorykh na tsukrovyi diabet [Study of the hemomicrocirculatory channel in chronic critical ischemia of the lower limb in patients with diabetes]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriya "Medytsyna" – Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Medicine series, 61, 1. 50-55 [in Ukrainian].
Hardman, R. L., Jazaeri, O., Yi, J., Smith, M., & Gupta, R. (2014). Overview of classification systems in peripheral artery disease. In Seminars in interventional radiology. Thieme Medical Publishers, 31, 04, 378-388. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0034-1393976
Vartanian, S.M., & Conte, M.S. (2015). Surgical intervention for peripheral arterial disease. Circulation Research, 116 (9), 1614-1628. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.116.303504
Signorelli, S.S., Vanella, L., Abraham, N.G., Scuto, S., Marino, E., & Rocic, P. (2020). Pathophysiology of chronic peripheral ischemia: new perspectives. Therapeutic Advances in Chronic Disease, 11, 2040622319894466. DOI: https://doi.org/10.1177/2040622319894466
Venher, I.K., & Kovalskyi, D.V. (2022). Tromboz sehmenta rekonstruktsii pislia revaskuliaryzatsii aorto/klubovo-stehnovoho arterialnoho baseinu [Thrombosis of the reconstruction segment after revascularization of the aortic/iliac-femoral arterial basin]. Shpytalna khirurhiia. Zhurnal imeni L.Ya. Kovalchuka Hospital surgery. Journal named after L.Ya. Kovalchuk, 1, 62-66 [in Ukrainian].
Rusyn, V.I., Korsak, V.V., & Rusyn, V.V. (2015). Patohenetychne obhruntuvannia taktyky khirurhichnoho likuvannia krytychnoi ishemii nyzhnikh kintsivok pry dystalnykh formakh aterosklerozu [Pathogenetic justification of tactics of surgical treatment of critical ischemia of the lower extremities in distal forms of atherosclerosis]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu: Seriia: Medytsyna – Scientific bulletin of Uzhhorod University: Series: Medicine, 1 (51), 163-167 [in Ukrainian].
Thijssen, D.H., Black, M.A., Pyke, K.E., Padilla, J., Atkinson, G., Harris, R.A., ... & Green, D.J. (2011). Assessment of flow-mediated dilation in humans: a methodological and physiological guideline. American Journal of Physiology-Heart and Circulatory Physiology, 300 (1), H2-H12. DOI: https://doi.org/10.1152/ajpheart.00471.2010
Selskyy, B.P., Kostiv, S.Ya., Nikulnikov, P.I., Venher, I.K., Selskyy, P.R. (2021). Prohnozuvannia ryzyku uskladnen pislia operatyvnykh vtruchan na mahistralnykh arteriyakh nyzhnikh kintsivok na osnovi zastosuvannia bahatoparametrychnoi neyromerezhevoii klasteryzatsii [Prediction of the risk of complications after surgical interventions on the main arteries of the lower extremities based on the use of multiparametric neural network clustering]. Klinichna khirurhiia – Clinical Surgery, 88, 11-12 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.26779/2522-1396.2021.11-12.40
Kryvoruchko, I.A., Honi, K.T., Lodyana, I.M. (2014). Rezultaty likuvannia khvorykh na khronichnu krytychnu ishemiiu nyzhnikh kintsivok [Results of treatment of patients with chronic critical ischemia of the lower extremities]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu, seriia: «Medytsyna» – Scientific Bulletin of Uzhgorod University, series: "Medicine",1 (49), 115-117 [in Ukrainian].
Szijártó, A., Turóczi, Z., Szabó, J., Kaliszky, P., Gyurkovics, E., Arányi, P., ... & Lotz, G. (2013). Rapidly progressing fatal reperfusion syndrome caused by acute critical ischemia of the lower limb. Cardiovascular Pathology, 22 (6), 493-500. DOI: https://doi.org/10.1016/j.carpath.2013.02.006
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 І. В. ФАРИНА, Д. В. ХВАЛИБОГА
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
