КТ-ангіографічна анатомія черевного стовбура та варіації відходження лівої шлункової артерії

Автор(и)

  • І. Я. ДЗЮБАНОВСЬКИЙ Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • А. М. ПРОДАН Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • Б. Я. МАСЛІЙ Тернопільська обласна клінічна лікарня

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.3.14146

Ключові слова:

черевний стовбур, ліва шлункова артерія, комп’ютерна томографія, анатомія

Анотація

Мета роботи: повідомити про варіанти анатомії черевного стовбура та відходження лівої шлункової артерії.

Матеріали і методи. Всі пацієнти (n=175), яким проводили КТ черевної порожнини у відділеннях функціональної діагностики у 2020–2022 роках, були досліджені ретроспективно. Комп’ютерну томографію черевної порожнини проводили за допомогою 64-рядного сканера (Philips Brilliance). Під час дослідження приблизно 60–80 мл неіоногенного йодовмісного контрасту вводили пацієнтам у ліктьову вену. Сканування проводили за стандартним протоколом компʼютерної діагностики. Зображення отримували від рівня діафрагми до крила клубових кісток. Аналіз зображень проводили за допомогою відповідного програмного забезпечення.

Результати досліджень та їх обговорення. Трифуркація черевного стовбура на загальну печінкову артерію, ліву шлункову артерію та селезінкову артерію (tripus Halleri, тип І) був найбільш типовим варіантом будови (94,29 %) в нашому спостереженні. Решта варіантів зустрічалися з низькою частотою. Адекватна оцінка анатомо-топографічних варіацій будови черевного стовбура та відходження лівої шлункової артерії у передопераційному періоді значно полегшує виконання всіх етапів ендоваскулярного втручання та мінімізує число інтра- та післяопераційних ускладнень пов’язаних із помилковою емболізацією інших гілок черевного стовбура.

Посилання

Demirtas, K., Gulekon, N., Kurkcuoglu, A., Yildirim, A., & Gozil, R. (2005). Rare variation of the celiac trunk and related review. Saudi Medical Journal, 26 (11), 1809-1811.

Haller A.V. Icones anatomicae in quibus aliquae partes corporis humani delineatae proponuntur et arteriaum potissimum historia continuter. Gottingen. 1756:Vandenhoeck.

Iezzi, R., Cotroneo, A.R., Giancristofaro, D., Santoro, M., & Storto, M.L. (2008). Multidetector-row CT angiographic imaging of the celiac trunk: anatomy and normal variants. Surgical and Radiologic Anatomy, 30, 303-310. DOI: https://doi.org/10.1007/s00276-008-0324-7

Mahadevan, V. (2014). Anatomy of the stomach. Surgery (Oxford), 32(11), 571-574. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mpsur.2014.09.009

Marco-Clement, I., Martinez-Barco, A., Ahumada, N., Simon, C., Valderrama, J. M., Sanudo, J., & Arrazola, J. (2016). Anatomical variations of the celiac trunk: cadaveric and radiological study. Surgical and Radiologic Anatomy, 38, 501-510. DOI: https://doi.org/10.1007/s00276-015-1542-4

Park, S., Jeong, B., Shin, J.H., Jang, E.H., Hwang, J.H., & Kim, J.H. (2021). Transarterial embolisation for gastroduodenal bleeding following endoscopic resection. The British Journal of Radiology, 94 (1122), 20210062. DOI: https://doi.org/10.1259/bjr.20210062

Standring, S., Ellis, H., Healy, J., Johnson, D., Williams, A., Collins, P., & Wigley, C. (2005). Gray's anatomy: the anatomical basis of clinical practice. American Journal of Neuroradiology, 26 (10), 2703.

Venieratos, D., Panagouli, E., Lolis, E., Tsaraklis, A., & Skandalakis, P. (2013). A morphometric study of the celiac trunk and review of the literature. Clinical anatomy, 26(6), 741-750., Koshariya, M., Khare, V., Songra, M. C., Shukla, S., Gupta, A., Khare, V. S., & Gupta III, A. (2021). Anomalous anatomical variations of coeliac trunk: a cadaveric study. Cureus, 13(10). DOI: https://doi.org/10.1002/ca.22136

Whitley, A., Oliverius, M., Kocián, P., Havlůj, L., Gürlich, R., & Kachlík, D. (2020). Variations of the celiac trunk investigated by multidetector computed tomography: systematic review and meta-analysis with clinical correlations. Clinical Anatomy, 33 (8), 1249-1262. DOI: https://doi.org/10.1002/ca.23576

Yildirim, M., Ozan, H., & Kutoglu, T. U. N. Ç. (1998). Left gastric artery originating directly from the aorta. Surgical and Radiologic Anatomy, 20, 303-305. DOI: https://doi.org/10.1007/BF01628497

Zaitoun, M.M., Basha, M.A.A., Hassan, F., Elsayed, S.B., Farag, A.A., Amer, M., ... & Zaitoun, N. (2019). Left gastric artery embolization in obese, prediabetic patients: a pilot study. Journal of Vascular and Interventional Radiology, 30(6), 790-796. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jvir.2019.02.010

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-09

Як цитувати

ДЗЮБАНОВСЬКИЙ, І. Я., ПРОДАН, А. М., & МАСЛІЙ, Б. Я. (2023). КТ-ангіографічна анатомія черевного стовбура та варіації відходження лівої шлункової артерії. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (3), 24–27. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.3.14146

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ