Ефективність лікувальної тактики в пацієнтів із післяопераційним перитонітом
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.2.13995Ключові слова:
післяопераційний перитоніт, хірургічне лікуванняАнотація
Мета роботи: покращити результати лікування пацієнтів із післяопераційним перитонітом шляхом застосування ефективної хірургічної тактики з пріоритетним застосуванням міні-інвазивних технологій.
Матеріали і методи. У клініці проліковано 198 пацієнтів на післяопераційний перитоніт, які знаходились на лікуванні у відділенні хірургії комунального неприбуткового підприємства Івано-Франківської обласної ради “Обласна клінічна лікарня” у період від 2016 до 2021 р.
Результати досліджень та їх обговорення. Метод та обсяг операційного втручання у пацієнтів на післяопераційний перитоніт встановлювали індивідуально на підставі результатів об’єктивного обстеження, клінічних і лабораторних даних та оцінки результатів застосованих інструментальних методів дослідження. Перевагу віддавали міні-інвазивним технологіям. Міні-інвазивні повторні операційні втручання були виконані у 114 (57,6 %) пацієнтів на післяопераційний перитоніт. Із 114 пацієнтів, яким були виконані міні-інвазивні операційні втручання, у 55 (48,2 %) була застосована лапароскопічна санація і дренування абсцесу очеревинної порожнини. При цьому серед 34 (30,9 %) пацієнтів на післяопераційний перитоніт при міжпетельних абсцесах у 19 (55,9 %) хворих проведено лапароскопічну санацію та дренування гнійника. У 8 (23,5 %) пацієнтів операційне втручання розпочинали з лапароскопії, проте із-за неможливісті повноцінного доступу до абсцесу виконали конверсію в лапаротомію. У 11 (27,9 %) пацієнтів на при міжпетельних абсцесах виконали релапаротомію, санацію і дренування черевної порожнини. Померло 45 з 244 хворих на післяопераційний перитоніт з абдомінальним сепсисом, післяопераційна летальність склала 18,4 %. Застосування хірургічного лікування в пацієнтів із післяопераційним перитонітом із пріоритетним застосуванням міні-інвазивних технологій із застосуванням лапароскопії та черезшкірного дренування гнійників стилет-катетером дозволило збільшити число міні-інвазивних втручань над відкритими у 4,2 раза, знизити відсоток релапаротомій на 32,3 % та зменшити післяопераційну летальність з 31,6 % до 18,4 %.
Посилання
Martin-Loeches, I., Timsit, J.F., Leone, M., de Waele, J., Sartelli, M., Kerrigan, S., Azevedo, LC.P., & Einav, S. (2019). Clinical controversies in abdominal sepsis. Insights for critical care settings. Journal of Critical Care, 53, 53-58. https://doi.org/10.1016/j.jcrc.2019.05.023 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcrc.2019.05.023
Hecker, A., Reichert, M., Reuß, C.J., Schmoch, T., Riedel, J.G., Schneck, E., Padberg, W., Weigand, M.A., & Hecker, M. (2019). Intra-abdominal sepsis: new definitions and current clinical standards. Langenbeck’s Archives of Surgery, 404 (3), 257-271. https://doi.org/10.1007/s00423-019-01752-7 DOI: https://doi.org/10.1007/s00423-019-01752-7
Nochaiwong, S., Ruengorn, C., Koyratkoson, K., Thavorn, K., Awiphan, R., Chaisai, C., ... & Nanta, S. (2018). A clinical risk prediction tool for peritonitis-associated treatment failure in peritoneal dialysis patients. Scientific reports, 8(1), 1-11.https://doi.org/10.1038/s41598-018-33196-2 DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-018-33196-2
Kunin, M., Dinour, D., & Rosin, D. (2018). Intraperitoneal antibiotic administration for prevention of postoperative peritoneal catheter-related infections. Clinical and Experimental Nephrology, 22 (2), 448-452. https://doi.org/10.1007/s10157-017-1476-8 DOI: https://doi.org/10.1007/s10157-017-1476-8
Wong, S.S., Lau, W.Y., Tse, Y.Y., Chan, P.K., Wan, C.K., Cheng, Y.L., & Yu, A.W. (2019). Randomized controlled trial on adjunctive lavage for severe peritonitis. Peritoneal Dialysis International: Journal of the International Society for Peritoneal Dialysis, 39 (5), 447-454. https://doi.org/10.3747/pdi.2018.00111 DOI: https://doi.org/10.3747/pdi.2018.00111
Mureșan, M.G., Balmoș, I.A., Badea, I., & Santini, A. (2018). Abdominal sepsis: An update. Journal of Critical Care Medicine (Universitatea de Medicina si Farmacie din Targu-Mures), 4 (4), 120-125. https://doi.org/10.2478/jccm-2018-0023 DOI: https://doi.org/10.2478/jccm-2018-0023
Tolonen, M., Coccolini, F., Ansaloni, L., Sartelli, M., Roberts, D.J., McKee, J.L., Leppaniemi, A., et al., … From the Closed Or Open after Laparotomy (COOL) for Source Control in Severe Complicated Intra-Abdominal Sepsis Investigators (2018). Getting the invite list right: a discussion of sepsis severity scoring systems in severe complicated intra-abdominal sepsis and randomized trial inclusion criteria. World Journal of Emergency Surgery: WJES, 13, 17. https://doi.org/10.1186/s13017-018-0177-2 DOI: https://doi.org/10.1186/s13017-018-0177-2
Sartelli, M., Abu-Zidan, F.M., Labricciosa, F.M., Kluger, Y., Coccolini, F., Ansaloni, L., Leppäniemi, A., et al. (2019). Physiological parameters for Prognosis in Abdominal Sepsis (PIPAS) Study: a WSES observational study. World Journal of Emergency Surgery: WJES, 14, 34. https://doi.org/10.1186/s13017-019-0253-2 DOI: https://doi.org/10.1186/s13017-019-0253-2
Stine, J.G. (2019). Concise commentary: The clot thickens-why pylephlebitis is one of the most feared complications of intra-abdominal sepsis. Digestive Diseases and Sciences, 64 (6), 1722-1723. https://doi.org/10.1007/s10620-018-5440-6 DOI: https://doi.org/10.1007/s10620-018-5440-6
Bassetti, M., Eckmann, C., Giacobbe, D. R., Sartelli, M., & Montravers, P. (2020). Post-operative abdominal infections: epidemiology, operational definitions, and outcomes. Intensive Care Medicine, 46 (2), 163-172. https://doi.org/10.1007/s00134-019-05841-5 DOI: https://doi.org/10.1007/s00134-019-05841-5
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 І. М. Шевчук, М. М. Дроняк, В. М. Дроняк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).