Деякі можливі шляхи оптимізації хірургічного лікування пахвиних гриж

Автор(и)

  • В. В. Бенедикт Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • А. М. Продан Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • І. Ю. Лавренюк Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • К. Ю. Яцук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.2.13990

Ключові слова:

пахвинна грижа, герніопластика, лапароскопічна герніопластика

Анотація

Мета роботи: з метою покращення результатів хірургічного лікування пахвинних гриж розробити, поглибити та вдосконалити індивідуалізований підхід до операції в кожному конкретному випадку.

Матеріали і методи. Проведено комплексне обстеження 90 пацієнтів чоловічої статі хворих на пахвинну грижу віком 25–82 роки. У 30 хворих застосовано лапароскопічний метод лікування з використанням алопластичних матеріалів, 15 пацієнтам – герніопластику за Десардом, у 15 хворих використовували алопластичні матеріали за власною методикою (модифікація герніопластики Десарда) і у 30 випадках – герніопластику за Ліхтенштейном.

Результати досліджень та їх обговорення. Хірургічне лікування пахвинної грижі передбачає індивідульний підход до вибору способу пластики пахового каналу, що вимагає від хірурга знань в цьому питанні. При визначені методу хірургічного лікування пахвинних гриж необхідно брати до уваги загальний функціональний стан пацієнта і локальні зміни тканин пахвинної ділянки. При наявності технічних умов, компенсованому функціональному стані пацієнта (індекс коморбідності до 2 балів і операційно- анестезіологічному ризику за АSA<2 балів) можливе виконання лапароскопічних герніопластик. Модифікований метод хірургічного лікування за Десардом є ефективною альтернативою методу Ліхтенштейна.

Посилання

Benedykt, V.V., & Lisovskyi, V.R. (2021). Beznatiazhna modyfikatsiia hernioplastyky Desarda. Shpytalna khirurhiya – Hospital Surgery, 2, 100-102 [in Ukrainian].

Charlson, M.E., Pompei, P., Ales, K.L., & McKenzie, C.R. (1987). A new method of classifying prognostic comorbidity in longitudinal studies: development and validation. J. Chron. Dis., 40 (5), 373-383. DOI: https://doi.org/10.1016/0021-9681(87)90171-8

Little, J. P. (1995). Consistency of ASA grading. Anaesthesia, 50(7), 658-659.

Desarda, Mohan P. (2022). Desarda repair versus other inguinal herniarepairs: a review of global data of 35578 patients. International Surgery Journal, 9 (2), 514-519. DOI: https://doi.org/10.18203/2349-2902.isj20220356

Sanders, D.L., & Waydia, S. (2014). A systematic review of randomised control trials assessing mesh fixation in open inguinal hernia repair. Hernia, 18, 165-176. DOI: https://doi.org/10.1007/s10029-013-1093-8

Sharma, D., Thakur, D.S., Jaswal, K.S., Mahajan, P., Sharma, V.K., & Thakur, B. (2021). Comparison of selffixating mesh with Lichtenstein tension free mesh hernioplasty in open inguinal hernia repair. International Journal of Surgery, 5 (4), 26-30. DOI: https://doi.org/10.33545/surgery.2021.v5.i4a.757

Shimoji, Koki, & Sumihisa, Aida. (2021). Pain Measurements. Chronic pain management in general and hospital practice. Springer, Singapore. 173-200. DOI: https://doi.org/10.1007/978-981-15-2933-7_10

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-07-25

Як цитувати

Бенедикт, В. В., Продан, А. М., Лавренюк, І. Ю., & Яцук, К. Ю. (2023). Деякі можливі шляхи оптимізації хірургічного лікування пахвиних гриж. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (2), 39–42. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.2.13990

Номер

№ 2 (2023)

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 .

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука»,  погоджуються з такими умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).