Політравма: причини та реабілітація на пізніх стадіях травматичної хвороби
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.1.13814Ключові слова:
політравма, пізня травматична хвороба, механізми та обставини травм, ранговий аналіз, ретроспективне дослідженняАнотація
Мета роботи: вивчити основні клініко-епідеміологічні показники за ознаками механізмів та обставин отримання ушкоджень серед пацієнтів із політравмою на пізньому етапі травматичної хвороби.
Матеріали і методи. Проаналізовано масив пацієнтів із полісистемними ушкодженнями (114 карт стаціонарного хворого), котрі перебували на реабілітаційному лікування із застосуванням класичних загальноприйнятих методик у травматологічному відділі комунального некомерційного підприємства “Більче-Золотецька обласна лікарня реабілітації імені В. Г. Вершигори” Тернопільської обласної ради впродовж 2010–2019 рр. Серед пацієнтів 61,4 % (n=70) складали чоловіки, і 38,6 % (n=44) – жінки. Вік пацієнтів – від 18 до 79 років (середній вік склав 41,7 року).
Результати досліджень та їх обговорення. Серед пацієнтів більшість склали постраждалі віком 25–60 років, люди працездатного віку (69,30 %). Особи, старші 60 років, склали 10,5 % вибірки, серед них переважали жінки (9 осіб або 75,0 %); віком до 25 років – 11,40 %. У групі до 25 років більшість склала чоловіки – 15 осіб (65,20 %). Найбільша питома вага припала на дорожньо-транспортний травматизм – 1 рангове місце та 40,40 % випадків, друге рангове посіли політравми внаслідок падіння з висоти (34,20 %). Серед людей старшого та похилого віку з однаковою частотою спостерігалися обставини виникнення політравми при падінні та при дорожньо-транспортному травматизмі (водій/пасажир) по 50,0 % випадків політравми. Між ознаками віку та виду травматизму існує позитивний виражений вірогідний звʼязок. Пацієнти з ушкодженнями двох анатомо-функціональних областей склали більшість досліджуваного масиву – 76,32 % (87 випадків), трьох анатомо-функціональних областей – 21,93 % (25 випадків), а чотирьох анатомо-функціональних областей – 1,75 % (2 випадки).
Посилання
Berkeveld, E., Popal, Z., Schober, P., Zuidema, W.P., Bloemers, F.W., & Giannakopoulos, G.F. (2021). Prehospital time and mortality in polytrauma patients: a retrospective analysis. BMC Emergency Medicine, 21 (1), 1-6. DOI: https://doi.org/10.1186/s12873-021-00476-6
de Vries, R., Reininga, I.H., de Graaf, M.W., Heineman, E., El Moumni, M., & Wendt, K.W. (2019). Older polytrauma: mortality and complications. Injury, 50 (8), 1440-1447. DOI: https://doi.org/10.1016/j.injury.2019.06.024
Chang, R., Kerby, J.D., Kalkwarf, K.J., Van Belle, G., Fox, E.E., Cotton, B.A., ... & PROPPR Study Group. (2019). Earlier time to hemostasis is associated with decreased mortality and rate of complications: results from the Pragmatic Randomized Optimal Platelet and Plasma Ratio (PROPPR) trial. The Journal of Trauma and Acute Care Surgery, 87 (2), 342. DOI: https://doi.org/10.1097/TA.0000000000002263
Mica, L., Furrer, E., Keel, M., & Trentz, O. (2012). Predictive ability of the ISS, NISS, and APACHE II score for SIRS and sepsis in polytrauma patients. European Journal of Trauma and Emergency Surgery, 38, 665-671. DOI: https://doi.org/10.1007/s00068-012-0227-5
Soni, K.D., Bansal, V., Arora, H., Verma, S., Wärnberg, M.G., & Roy, N. (2022). The state of global trauma and acute care surgery/surgical critical care. Critical Care Clinics, 38 (4), 695-706. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ccc.2022.06.011
Zhang, Y.Y., Zhang, Y.G., Li, Z., Li, S.H., & Xu, W.G. (2022). Effect of home-based telerehabilitation on the postoperative rehabilitation outcome of hip fracture in the aging population. Orthopaedic Surgery, 14 (8), 1768-1777. DOI: https://doi.org/10.1111/os.13293
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 .
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
