Критерії ризику розвитку ускладнень у пацієнтів із багаторівневим стенотично-оклюзивним ураженням стегно-дистального артеріального русла
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2023.1.13544Ключові слова:
стенотично-оклюзивне ураження, ризики ускладнень, прогнозуванняАнотація
Мета роботи: встановити рівень ризику розвитку ускладнень у пацієнтів із багаторівневим стенотично-оклюзивним ураженням інфраінгвінального артеріального русла для визначення об’єму передопераційної підготовки, вибору методу анестезіологічного забезпечення та методу і способу хірургічного лікування патології.
Матеріали і методи. У дослідження включено 164 пацієнти. Критеріями включення пацієнтів (164 особи) у дослідження та проведення ендоваскулярних методів реваскуляризації було одиночне або множинне атеросклеротичне стенотично-оклюзивне ураження стегно-підколінного артеріального русла при стенотично-оклюзивному ураженні гомілкових артерій. Серед пацієнтів, яким планували провести дворівневу ендоваскулярну ангіопластику, гемодинамічно незначимий стеноз клубового сегмента, у симптомній (10) і у контрлатеральній нижній кінцівці (6), виявлено у 21,92 % спостережень.
У пацієнтів, яким планували проведення гібридного методу реваскуляризації, у 20 (21,98 %) спостереженнях виявили стеноз >71 %/оклюзію термінального сегмента ЗАС симптомної нижньої кінцівки, яка поширювалась на початковий сегмент ПАС.
У всіх пацієнтів, яким планували дворівневу ендоваскулярну ангіопластику артеріального русла нижньої кінцівки, було встановлено стеноз > 60 %/оклюзію ПАС симптомної нижньої кінцівки.
У пацієнтів, яким запропоновано проведення гібридний метод реваскуляризації, у 51 (56,04 %) спостережень діагностували стеноз> 60 %/оклюзію ПАС і у 25 (26,80 %) випадках стеноз>60 %/оклюзію ПАС, що поширювалась на ПА симптомної нижньої кінцівки.
В обох групах серед критеріїв включення пацієнтів для проведення дворівневої ендоваскулярної ангіопластики та гібридних методів реваскуляризації багаторівневого стенотично-оклюзивного процесу стегно-дистального артеріального русла нижньої кінцівки мало бути КПІ ≤ 0,53 і sPO2 ≤ 40,0 м? ??. ??.
м рт. ст.
Результати досліджень та їх обговорення. Для встановлення рівня ризику розвитку ускладнень при застосуванні ендоваскулярних методів реваскуляризації у пацієнтів із багаторівневим атеросклеротичним стенотично-оклюзивним ураженням стегно-дистального артеріального русла використали методику прогнозування ризику розвитку ускладнень.
Запропоновано ряд шкал та класифікацій для визначення частоти ускладнень хірургічного лікування пацієнтів. Водночас їх значна кількість спрямована на конкретну патологію або сукупність подібних захворювань для визначення ризику ускладнень їх при виконанні хірургічного втручання. Інші спрямовані на визначення ускладнень та можливості їх попереджень при застосуванні деяких методів та способів підготовки до операційного втручання, його проведення, застосування ряду хірургічних втручань та їх модифікації, підвищення виконання операційних втручань. У кожній з них відсутній комплексний підхід до визначення ризику розвитку ускладнень операційного лікування.
Шкала стратифікації ризику розвитку ускладнень оперативного лікування магістральних артерій нижніх кінцівок враховує мультифакторність клініко-анамнестичних та лабораторно-інструментальних досліджень кожного пацієнта. При цьому враховується поєднання факторів, які характеризують функціональний стан органів та систем організму пацієнта, їх взаємний вплив і формування сукупної відповіді на оперативну агресію.
При аналізі результатів визначення рівня ризику розвитку ускладнень реваскуляризації артеріального русла у пацієнтів із багаторівневим атеросклеротичним стенотично-оклюзивним процесом стегно-дистального артеріального русла встановлено, що у 69,51 % спостережень помірний рівень ризику розвитку ускладнень, у 26,84 % випадків високий рівень. У другу групу за кількістю пацієнтів увійшли хворі із високим рівнем ризику розвитку ускладнень (24,66–28,57 %).
Посилання
Chae, K.J., & Shin, J.Y. (2016). Is angiosome-targeted angioplasty effective for limb salvage and wound healing in diabetic foot? A meta-analysis. PLoS One, 11 (7), e0159523. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0159523
American Diabetes Association. (2018). 6. Glycemic targets: standards of medical care in diabetes 2018. Diabetes care, 41 (Suppl. 1), S55-S64. DOI: https://doi.org/10.2337/dc18-S006
Robinson, W.P., Loretz, L., Hanesian, C., Flahive, J., Bostrom, J., Lunig, N., ... & Messina, L. (2017). Society for vascular surgery wound, ischemia, foot infection (WIfI) score correlates with the intensity of multimodal limb treatment and patient-centered outcomes in patients with threatened limbs managed in a limb preservation center. Journal of Vascular Surgery, 66 (2), 488-498. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jvs.2017.01.063
Jongsma, H., Bekken, J.A., Akkersdijk, G.P., Hoeks, S.E., Verhagen, H.J., & Fioole, B. (2017). Angiosome-directed revascularization in patients with critical limb ischemia. Journal of Vascular Surgery, 65 (4), 1208-1219. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jvs.2016.10.100
Elraiyah, T., Prutsky, G., Domecq, J.P., Tsapas, A., Nabhan, M., Frykberg, R.G., ... & Murad, M.H. (2016). A systematic review and meta-analysis of off-loading methods for diabetic foot ulcers. Journal of Vascular Surgery, 63 (2), 59S-68S. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jvs.2015.10.006
Darling, J.D., McCallum, J.C., Soden, P.A., Guzman, R.J., Wyers, M.C., Hamdan, A.D., ... & Schermerhorn, M.L. (2017). Predictive ability of the Society for Vascular Surgery Wound, Ischemia, and foot Infection (WIfI) classification system after first-time lower extremity revascularizations. Journal of Vascular Surgery, 65 (3), 695-704. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jvs.2016.09.055
Tokuda, T., Hirano, K., Sakamoto, Y., Mori, S., Kobayashi, N., Araki, M., ... & Ito, Y. (2018). Use of the wound, ischemia, foot infection classification system in hemodialysis patients after endovascular treatment for critical limb ischemia. Journal of Vascular Surgery, 67 (6), 1762-1768. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jvs.2017.09.037
Salaun, P., Desormais, I., Lapebie, F.X., Riviere, A.B., Aboyans, V., Lacroix, P., ... & Boulon, C. (2019). Comparison of ankle pressure, systolic toe pressure, and transcutaneous oxygen pressure to predict major amputation after 1 year in the COPART cohort. Angiology, 70 (3), 229-236. DOI: https://doi.org/10.1177/0003319718793566
Kobayashi, N., Hirano, K., Yamawaki, M., Araki, M., Sakai, T., Sakamoto, Y., ... & Ito, Y. (2018). Characteristics and clinical outcomes of repeat endovascular therapy after infrapopliteal balloon angioplasty in patients with critical limb ischemia. Catheterization and Cardiovascular Interventions, 91 (3), 505-514. DOI: https://doi.org/10.1002/ccd.27238
Howard, D.P., Banerjee, A., Fairhead, J.F., Hands, L., Silver, L.E., & Rothwell, P.M. (2015). Population-based study of incidence, risk factors, outcome, and prognosis of ischemic peripheral arterial events: implications for prevention. Circulation, 132 (19), 1805-1815. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.115.016424
Wassel, C.L., Lamina, C., Nambi, V., Coassin, S., Mukamal, K.J., Ganesh, S. K., ... & Murabito, J.M. (2012). Genetic determinants of the ankle-brachial index: a meta-analysis of a cardiovascular candidate gene 50K SNP panel in the candidate gene association resource (CARe) consortium. Atherosclerosis, 222 (1), 138-147. DOI: https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2012.01.039
Selskyy, B.P., Kostiv, S.Ya., Nikulnikov, P.I., Venher, I.K., Selskyy, P.R. (2021). Prohnozuvannia ryzyku uskladnen pislia operatyvnykh vtruchan na mahistralnykh arteriiakh nyzhnikh kintsivok na osnovi zastosuvannia bahatoparametrychnoi neiromerezhevoi klasteryzatsii [Prediction of the risk of operative complications after operative interventions on main arteries based on the application of multiparametric neural network clustering]. Klinichna khirurhiia – Clinical Surgery, 88, 40-46 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.26779/2522-1396.2021.11-12.40
Mills, Sr., J.L., Conte, M.S., Armstrong, D.G., Pomposelli, F.B., Schanzer, A., Sidawy, A.N., ... & Society for Vascular Surgery Lower Extremity Guidelines Committee. (2014). The society for vascular surgery lower extremity threatened limb classification system: risk stratification based on wound, ischemia, and foot infection (WIfI). Journal of Vascular Surgery, 59 (1), 220-234. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jvs.2013.08.003
Nikulnikov, P.I., Hudz, I.M., Orel, Yu.H., Ratushnyuk, A.V. (Eds.). (2021). Rekomendatsii iz vedennia patsiientiv iz khronichnoiu ishemiieiu nyzhnikh kintsivok [Recommendations for the management of patients with chronic ischemia of the lower extremities]. Zdorovia Ukrainy – Health of Ukraine, 1 (43), 8-18 [in Ukrainian].
Gentile, F., Lundberg, G., & Hultgren, R. (2016). Outcome for endovascular and open procedures in infrapopliteal lesions for critical limb ischemia: registry based single center study. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery, 52 (5), 643-649. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejvs.2016.07.013
Kobza, I.I., Yarema, Ya.I., & Zhuk, R.A. (2014). Rekonstruktyvni operatsii na homilnykh arteriiakh u likuvanni krytychnoi ishemii nyzhnikh kintsivok [Reconstructive operations on tibial arteries in the treatment of critical ischemia of the lower extremities]. Klinichna flebolohiia – Clinical Phlebology, 7 (1), 155-156.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 .
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
