Зміни магістрального артеріального та венозного кровотоку і шкірної мікроциркуляції від величини медичної еластичної компресії при лікуванні венозної трофічної виразки

Автор(и)

  • В. І. Русин ДВНЗ “Ужгородський національний університетˮ
  • Ф. М. Павук ДВНЗ “Ужгородський національний університетˮ
  • В. Я. Федусяк ДВНЗ “Ужгородський національний університетˮ

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.3.13388

Ключові слова:

мікроциркуляція, трофічна виразка, варикозна хвороба, ангіосома, індекс регіонарної перфузії

Анотація

Мета роботи: визначити вплив еластичної компресії на венозну та артеріальну швидкість магістрального кровотоку нижньої кінцівки та шкірну мікроциркуляцію тильної частини стопи при лікуванні венозних трофічних виразок.

Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 15 пацієнтів із варикозною хворобою в стадії декомпенсації. Серед них було 9 (60 %) жінок та 6 (40 %) чоловіків. Середній вік пацієнтів становив (56±5,7) року. У всіх субʼєктів дослідження вимірювали індекс кісточково-плечового тиску, глибокостегново-підколінний індекс, індекс регіонарної перфузії, tcpO2, tcpCO2, швидкість артеріального кровотоку в стегновій артерії (AFV) та швидкість венозного кровотоку (VFV) дистальніше сафенофеморального співустя. Після виконаних замірів наступні заміри проводили після застосування еластичного медичного трикотажу різного класу компресії.

Результати досліджень та їх обговорення. При I класі компресії (15–21 мм рт. ст.) виявлено значні зміни в показниках на 12 % (p<0,01). Швидкість артеріального кровотоку зменшилась у 2 рази порівняно із вхідними даними при максимальному тиску четвертого класу компресії (p=0,0001). TcpO2 мав тенденцію до зниження і при четвертому класі компресії (>46 мм рт. ст.) і становило (61,2±1,3) мм рт. ст. (p=0,0001). Значення транскутанного тиску кисню знижувалось при зростанні тиску еластичної компресії. З іншого боку, значення tcpCO2 значно зросли вже при І класі компресії (p=0,0001) і далі збільшувалися до кінця дослідження. Аналізуючи зміни транскутанного тиску вуглекислого газу встановлено, що його значення зросли на 40 % порівняно із вхідними даними (p=0,0001). Значення індексу регіонарної перфузії знижуються починаючи із рівня тиску в 10 мм рт. ст., як і показник tcpO2, тому застосування ІРП може слугувати критерієм вибору для діагностики ступеня ішемії.

Венозна швидкість кровотоку в стегновій вені знижується на 22 % при компресії у 15 мм рт. ст., а при максимальному тиску еластичної компресії зниження венозної швидкості порівняно із початковою від норми становило 78 % (p=0,0001). TcpCO2 значно зростає при компресії 15 мм рт. ст. (p=0,0001), також паралельно із зменшенням індексу регіонарної перфузії, яке починається при зовнішній компресії 15 мм рт. ст. (p<0,05), що є свідченням погіршення перфузії шкіри тилу стопи у хворих з варикозною хворобою в стадії декомпенсації.

Посилання

Sigvardt, E., Rasmussen, S.M., Eiberg, J.P., Sørensen, H.B.D., Meyhoff, C.S., & Aasvang, E.K. (2022). Transcutaneous blood gas monitoring and tissue perfusion during common femoral thromboendarterectomy. Scandinavian Journal of Clinical and Laboratory Investigation, 82 (4), 334-340.

Jindal, R., Chaudhary, P., Gupta, B., Kaur, T., & Dhillon, S. (2021). Venous Ulcers. Indian Journal of Surgery, 1-12.

Bernatchez, S.F., Eysaman-Walker, J., & Weir, D. (2022). Venous leg ulcers: a review of published assessment and treatment algorithms. Advances in Wound Care, 11 (1), 28-41.

Porembskaya, O.Y. (2021). Microcirculatory disorders in chronic venous diseases and fundamentals of their systemic pharmacological correction. Combination of May-Thurner syndrome and pelvic congestion syndrome: terra incognita, 28 (3), 128-134.

Roszinski, S. (2020). Transcutaneous pO2 and pCO2 measurements. In Bioengineering of the skin: Methods and instrumentation (pp. 95-103). CRC Press.

Lowry, D., Saeed, M., Narendran, P., & Tiwari, A. (2018). A review of distribution of atherosclerosis in the lower limb arteries of patients with diabetes mellitus and peripheral vascular disease. Vascular and Endovascular Surgery, 52 (7), 535-542.

Barros, B. S., Kakkos, S. K., De Maeseneer, M., & Nicolaides, A.N. (2019). Chronic venous disease: from symptoms to microcirculation. Int. Angiol, 38 (3), 211-218.

Wang, C., Schwaitzberg, S., Berliner, E., Zarin, D.A., & Lau, J. (2003). Hyperbaric oxygen for treating wounds: a systematic review of the literature. Archives of Surgery, 138 (3), 272-279.

Sabri, S., Roberts, V.C., & Cotton, L.T. (1971). Effects of externally applied pressure on the haemodynamics of the lower limb. Br. Med. J., 3 (5773), 503-508.

Halperin, M.H., Friedland, C.K., & Wilkins, R.W. (1948). The effect of local compression upon blood flow in the extremities of man. American Heart Journal, 35 (2), 221-237.

Silva, H., Ferreira, H.A., da Silva, H.P., Monteiro Rodrigues, L. (2018). The venoarteriolar reflex significantly reduces contralateral perfusion as part of the lower limb circulatory homeostasis in vivo. Frontiers in Physiology, 17; 9, 1123.

Andreozzi, G.M. (1996). Dynamic measurement and functional assessment of tcpO2 and tcpCO2 in peripheral arterial disease. Journal of Cardiovascular Diagnosis and Procedures, 13 (2), 155-164.

Bogachev, V.Y., Boldin, B.V., & Lobanov, V.N. (2017). Benefits of micronized purified flavonoid fraction as adjuvant therapy on inflammatory response after sclerotherapy. International Angiology: a Journal of the International Union of Angiology, 37 (1), 71-78.

Raffetto, J.D., & Khalil, R.A. (2021). Mechanisms of lower extremity vein dysfunction in chronic venous disease and implications in management of varicose veins. Vessel Plus, 5, 36.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-05

Як цитувати

Русин, В. І., Павук, Ф. М., & Федусяк, В. Я. (2022). Зміни магістрального артеріального та венозного кровотоку і шкірної мікроциркуляції від величини медичної еластичної компресії при лікуванні венозної трофічної виразки. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (3), 13–19. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.3.13388

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ