Вибір системи оцінки тяжкості бойової хірургічної травми в поранених із вогнепальними дефектами м’яких тканин на І–ІІ рівнях медичного забезпечення

Автор(и)

  • І. П. Хоменко Національна академія медичних наук України, Київ
  • Е. М. Хорошун Харківський національний медичний університет Військово-медичний клінічний центр Північного регіону Командування Медичних Сил Збройних Сил України, Харків
  • В. В. Макаров Харківський національний медичний університет Військово-медичний клінічний центр Північного регіону Командування Медичних Сил Збройних Сил України, Харків
  • В. В. Негодуйко Харківський національний медичний університет Військово-медичний клінічний центр Північного регіону Командування Медичних Сил Збройних Сил України, Харків
  • С. В. Тертишний Військово-медичний клінічний центр Південного регіону Командування Медичних Сил Збройних Сил України, Одеса
  • В. П. Майданюк Військово-медичний клінічний центр Південного регіону Командування Медичних Сил Збройних Сил України, Одеса
  • Б. Вайс Клініка “Шаріте”, Берлін, Німеччина

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.3.13386

Ключові слова:

вогнепальні дефекти м’яких тканин; рівень медичного забезпечення, оцінка тяжкості бойової хірургічної травми, ПІ

Анотація

Мета роботи: вивчити особливості комбінації ПІ та AdTS під час діагностичних алгоритмів у ході лікувально-діагностичного процесу в поранених із вогнепальними дефектами м’яких тканин та довести ефективність.

Матеріали і методи. У дослідження було включено 342 поранені, з яких 128 – поранені основної групи та 214 – поранені групи порівняння. В основній групі на перший рівень медичного забезпечення надійшли всі 128 (100 %) поранених із вогнепальними дефектами мʼяких тканин. Медичну допомогу за першим рівнем надавали військовослужбовці Збройних Сил України в порядку само- та взаємодопомоги в 87 (68,0 %) випадках, санітари-інструктори – в 26 (20,3 %), фельдшери – в 12 (9,4 %), лікарі – в 3 (2,3 %).

У групі порівняння всі 214 поранених із вогнепальними дефектами мʼяких тканин становили вихідний потік. Після надання медичної допомоги за першим рівнем нетяжку травму за шкалою AdTS та ПІ мали 74 (34,6 %) поранених, тяжку – 112 (52,3 %) та вкрай тяжку – 28 (13,1 %). Відповідно до планіметричної класифікації вогнепальних дефектів мʼяких тканин надвеликі розміри ушкоджень мали 14 (6,5 %) поранених, великі – 70 (32,7 %), середні – 130 (60,8 %) поранених групи порівняння.

Результати досліджень та їх обговорення. Аналіз отриманих результатів дає змогу зробити висновок про необхідність визначеня тяжкості бойової хірургічної травми в поранених із вогнепальними дефектами мʼяких тканин на рівнях медичного забезпечення саме за запропонованою методикою. Швидка об’єктивна оцінка тяжкості бойової хірургічної травми в поранених із вогнепальними дефектами мʼяких тканин була невід’ємною складовою вибору диференційованої тактики надання хірургічної допомоги пораненим із мультимодальним підходом до реконструкції вогнепальних дефектів мʼяких тканин інфузійно-трансфузійної терапії і визначення можливості виконання медичної евакуації. Таким чином, шкалу AdTS та ПІ слід вважати комплексними діагностичними критеріями тяжкості бойової хірургічної травми в поранених із вогнепальними дефектами мʼяких тканин, які дають змогу оцінити стан периферичного кровотоку і своєчасно оптимізувати методи інтенсивної терапії та обрати відповідну хірургічну тактику лікування.

 

Посилання

Kuchyn, Yu.L., Belka, K.Yu., & Inozemtsev, O.M. (2017). Pulsoksymetriia ta bezpeka patsiienta pid chas khirurhichnykh vtruchan [Pulse oximetry and patient safety during surgical interventions]. Bil, znebolennia ta intensyvna terapiia – Pain, Anesthesia and Intensive Care, 1, 77-80 [in Ukrainian].

Perfusion index. Clinical Applications of perfusion Index. Masimo Corporation URL:http://www.infiniti.se/upload/servicemanual/masimo/beskrivning_piwhite%20 paper.pdf & http://www.masimo.com/pdf/whitepaper/ lab3410f.pdf

Barua, A., Handagala, S.D., Socci, L., Barua, B., Malik, M., Johnstone, N., & Antonio E. Martin-Ucar (2012). Accuracy of two scoring systems for risk stratification in thoracic surgery. Interact. Cardiovasc. Thorac. Surg., 14 (5), 556-559. DOI: 10.1093/icvts/ivs021.

Baker, S.P., O’Neill, B., Haddon, W.Jr., & Long, W.B. (1974). The injury severity score: a method for describing patients with multiple injuries and evaluating emergency care. J. Trauma, 14, 187-196. DOI: 10.1097/00005373-197403000-00001.

Di Bartolomeo, S., Ventura, C., Marino, M., Valent, F., Trombetti, S., & De Palma R. (2011). The counterintuitive effect of multiple injuries in severity scoring: a simple variable improves the predictive ability of NISS. Scand. J. Trauma Resusc. Emerg. Med., 19, 26. DOI: 10.1186/1757-7241-19-26. PMCID: PMC3094251.

Le Gall, J.R., Neumann, A., Hemery, F., Bleriot, J.P., Fulgencio, J.P., Garrigues B, Gouzes, C., Lepage, E., Moine, P., & Villers, D. (2005). Mortality prediction using SAPS II: an update for French intensive care units. Critical Care, 9 (6), R645-R652.

Rapsang, A.G., & Shyam, D.C. (2014). Scoring systems in the intensive care unit: A compendium. Indian J. Crit. Care Med., 18 (4), 220-228. DOI: 10.4103/0972-5229.130573.

Weathers, F.W., Bovin, M.J., Lee, D.J., Sloan, D.M., Schnurr, P.P., Kaloupek, D.G., & Marx, B.P. (2017). The Clinician-Administered PTSD Scale for DSM-5 (CAPS-5): Development and Initial Evaluation in Military Veterans. Psychological Assessment, 30 (3), 383-395.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-10-05

Як цитувати

Хоменко, І. П., Хорошун, Е. М., Макаров, В. В., Негодуйко, В. В., Тертишний, С. В., Майданюк, В. П., & Вайс, Б. (2022). Вибір системи оцінки тяжкості бойової хірургічної травми в поранених із вогнепальними дефектами м’яких тканин на І–ІІ рівнях медичного забезпечення. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (3), 5–12. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.3.13386

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ