Трансабдомінальна і ретроперитонеальна адреналектомія. Порівняльне дослідження
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.3.13316Ключові слова:
міні-інвазивна хірургія, адреналектомія, трансабдомінальний доступ, ретроперитонеальний доступАнотація
Мета роботи: порівняння результатів і ефективності ретроперитонеальної адреналектомії з трансабдомінальною андреналектомією з визначенням показань до застосування різних видів адреналектомій.
Матеріали і методи. Дослідження виконане на базі Одеської обласної клінічної лікарні. Дослідження ґрунтувалось на результатах лікування 108 пацієнтів, яким була виконана трансабдомінальна (n=58) або ретроперитонеальна лапароскопічна адреналектомія. Оцінку результатів проводили за такими критеріями: тривалість операційного втручання, величина крововтрати, число інтра- і післяопераційних ускладнень, вираження післяопераційного болю, нудоти, блювання, час до першого приймання їжі, тривалість перебування в стаціонарі.
Результати досліджень та їх обговорення. Задній ретроперитонеальний доступ має значні переваги над трансабдомінальним доступом при виконанні міні-інвазивної адреналектомії, дає змогу істотно скоротити час операції (90,2±20,4 vs 68,4±15 хвилин, p<0,05), знизити травматичність, зменшити виразність больового синдрому (хворим після заднього ретроперитонеального доступу на відміну від пацієнтів, яким виконували трансабдомінальну лапароскопічну адреналектомію не призначали опіоїдні препарати, тоді як в групі ТЛА 28 з 44 хворих отримували ці анальгетики, p<0,01), крововтрату (112±30 vs 60,8±18 мл, p<0,05), отримати хороший косметичний результат і скоротити час перебування в стаціонарі (7,2±2,1 vs 4,1±1,7 ліжко-днів, p<0,05).
Задній ретроперитонеальний доступ є методом вибору, особливо у пацієнтів, які раніше перенесли операційні втручання на органах черевної порожнини.
Посилання
Cherenko, S.M., Larin, O.S., & Tovkay, O.A. (2013). Dvobichni obiemni utvorennia nadnyrkovykh zaloz [Two sides of the establishment of above-the-street plots]. Klіnіchna endokrinolohiia ta endokrynna khirhіia – Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery, 42 (1), 62-70. DOI:10.24026/1818-1384.1(42).2013.77469 [in Ukrainian].
Gagner, M., Lacroix, A., Bolte, E., & Pomp, A. (1994). Laparoscopic adrenalectomy. The importance of a flank approach in the lateral decubitus position. Surgical Endoscopy, 8 (2), 135-138. https://doi.org/10.1007/BF00316627
Gagner, M., Pomp, A., Heniford, B. T., Pharand, D., & Lacroix, A. (1997). Laparoscopic adrenalectomy: lessons learned from 100 consecutive procedures. Annals of Surgery, 226 (3), 238-247. https://doi.org/10.1097/00000658-199709000-00003
Lezoche, E., Guerrieri, M., Crosta, F., Paganini, A., D'Ambrosio, G., Lezoche, G., & Campagnacci, R. (2008). Perioperative results of 214 laparoscopic adrenalectomies by anterior transperitoneal approach. Surgical Endoscopy, 22 (2), 522-526. https://doi.org/10.1007/s00464-007-9555-7
Walz, M.K., Alesina, P.F., Wenger, F.A., Deligiannis, A., Szuczik, E., Petersenn, S., Ommer, A. Et al. (2006). Posterior retroperitoneoscopic adrenalectomy--results of 560 procedures in 520 patients. Surgery, 140 (6), 943-950. https://doi.org/10.1016/j.surg.2006.07.039
Hisano, M., Vicentini, F.C., & Srougi, M. (2012). Retroperitoneoscopic adrenalectomy in pheochromocytoma. Clinics (Sao Paulo, Brazil), 67 Suppl. 1, 161-167. https://doi.org/10.6061/clinics/2012(sup01)27
Myles, P.S., Myles, D.B., Galagher, W., Boyd, D., Chew, C., MacDonald, N., & Dennis, A. (2017). Measuring acute postoperative pain using the visual analog scale: the minimal clinically important difference and patient acceptable symptom state. British Journal of Anaesthesia, 118 (3), 424-429. https://doi.org/10.1093/bja/aew466
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).