Морфологічні критерії деструкції жовчного міхура у хворих на гострий холецистит, що виник на тлі covid-2019

Автор(и)

  • Ю. М. Орел Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • І. Я. Дзюбановський Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • М. О. Ониськів Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.2.13171

Ключові слова:

COVID-2019, жовчний міхур, гострий холецистит

Анотація

Мета роботи: вивчити морфологічні особливості жовчного міхура при гострому холециститі, що виник на тлі CoViD-2019.

Матеріали і методи. Забір матеріалу для гістологічних досліджень здійснювали із проксимальної та середньої третини жовчного міхура, а також із ділянки дна. Отримані фрагменти стінки міхура після фіксації в 10 % розчині нейтрального забуференого формаліну обробляли в гістопроцесорі LogosOne та заливали в парафінові блоки. Тканинні зрізи завтовшки 5 мкм, отримані на роторному мікротомі AMR400, забарвлювали гематоксиліном і еозином. Отримані гістологічні препарати досліджували за допомогою світлового мікроскопа Nikon Eclipse Ci-E. Для фотодокументування використовували цифрову відеокамеру Sigeta M3CMOS14000 з програмним забезпеченням Toup View. За допомогою цієї програми також здійснювали морфометрію тканинних структур. Усі гістологічні препарати були поділені на 2 групи – пацієнти, що перехворіли на гострий холецистит, та ті, що хворіли на гострий холецистит на тлі COVID-19.

Результати досліджень та їх обговорення. При морфологічному дослідженні жовчного міхура хворих у групі холецистит + COVID-19 встановлено, що товщина слизової оболонки перевищувала аналогічний показник першої групи на 19,4 %, відмінності щодо м’язової та серозної оболонок були несуттєвими – збільшення на 2,2 % та 1,7 %. Висота покривних епітеліоцитів регресувала на 21,8 %, також істотно – на 26,0 % – зростав відносний об’єм уражених клітин. Частка кровоносних судин зростала на 14,4 % у слизовій оболонці та на 9,8 % у м’язовій. Описана динаміка морфометричних параметрів релевантна змінам, виявленим при мік­роскопії. Так, потовщення слизової оболонки за умов поєднання холециститу та CОVІD-2019 можна пояснити більш вираженими явищами набряку та гіперемії слизової оболонки. Зменшення висоти епітеліоцитів та зростання частки пошкоджених клітин вказує на інтенсивніші деструктивні зміни епітелію. Зростання частки кровоносних судин у різних відділах стінки жовчного міхура  не свідчить про покращення її васкуляризації, натомість є морфометричним маркером виразності гемодинамічних розладів (дилатація та повнокрів’я судин, тромбоз). У осіб старшого віку мало місце стоншення на 11,6 % м’язової оболонки. Така структурна перебудова, слід думати, негативно впливає на скоротливу функцію жовчного міхура, зменшує силу його напруження та скорочення.

На підставі дослідження гістологічних препаратів можна стверджувати, що в патогенезі гострого холециститу, який перебігає на тлі CОVІD-2019, важливу роль відіграють гемодинамічні розлади і, зокрема, тромбоз.

Посилання

Horalskyi, L.P., Khomych, V.T. & Kononskyi, O.I. (2015). Osnovy histolohichnoi tekhniky i morfofunktsionalni metody doslidzhen u normi ta pry patolohii [Basics of histological technique and morphofunctional research methods in normal and patholo­gical conditions]. Zhytomyr: Polissia [in Ukrainian].

Hnatiuk, M.S., Shamrai, N.V. & Hnatiuk, R.M. (2003). Strukturno-funktsionalna perebudova sudyn urazhenoho zhovchnoho mikhura u osib riznoho viku [Structural and functional reconstruction of the vessels of the affected gallbladder in people of different ages]. Visnyk morfolohii – Bulletin of Morphology, 9 (2), 187-189 [in Ukrainian].

Melnyk, M.P. (2014). Osoblyvosti morfometrychnykh parametriv pidshlunkovoi zalozy ta zhovchnoho mikhura u miskykh cholovikiv i zhinok Podillia v zalezhnosti vid viku ta stati [Peculiarities of the morphometric parameters of the pancreas and gall bladder in urban men and women of Podillia depending on age and gender]. Biomedical and Biosocial Anthropology, 23, 21-24 [in Ukrainian].

Ansaloni, L., Pisano, M., & Coccolini, F. (2016). WSES guidelines on acute calculous cholecystitis. World J. Emerg. Surg., 11 (1), 1-23.

Janikow, C., Corti, E., Menso, N., Moretti, G., Alé, M., Sánchez, M., & Lada, P.E. (2017). Useful of Tokyo guidelines in the diagnosis of acute cholecystitis. Anatomopathologie correlationship. Rev. Fac. Cien Med. Univ. Nac. Cordoba, 74 (2), 88-92.

Campanile, F.C., Podda, M., & Arezzo, A. (2020). Acute cholecystitis during COVID-19 pandemic: a multisocietary position statement. World J. Emerg. Surg., 15, 38

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-14

Як цитувати

Орел, Ю. М., Дзюбановський, І. Я., & Ониськів, М. О. (2022). Морфологічні критерії деструкції жовчного міхура у хворих на гострий холецистит, що виник на тлі covid-2019. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (2), 23–26. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.2.13171

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ