Значення ультразвукової діагностики поверхневих вен нижніх кінцівок у виконанні радіочастотної абляції в амбулаторних умовах
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.1.12914Ключові слова:
ультрасонографічне дослідження, радіочастотна абляція вен, рецидив варикозної хворобиАнотація
Мета роботи: встановити особливості ультрасонографічної картини поверхневої венозної системи при варикозній хворобі нижніх кінцівок для визначення тактичних і технічних заходів виконання радіочастотної абляції (РЧА) в амбулаторних умовах.
Матеріали і методи. Робота базується на даних ультрасонографічного дослідження 928 пацієнтів із клінічною стадією C2 – 391 хворих; С3 – 216 пацієнтів; С4 – у 159 хворих; С5 та С6 відповідно у 87 і 75 випадках спостережень, виконаних до та після РЧА. Проведено ультрасонографічне дослідження стану сафено-феморального з’єднання (СФЗ), передньої додаткової поверхневої вени, діаметра великої підшкірної вени (ПДПВП).
Результати досліджень та їх обговорення. Після ультразвукової діагностики встановлено, що із 928 обстежених хворих у 12 % (n=111) мало місце ізольована недостатність ПДВПВ, 53 % випадків (n=492) виявлено недостатність СФЗ та ПДВПВ та у 35 % (n=325) хворих недостатність тільки СФЗ. Діагностовано, що при збільшенні клінічних проявів хронічної венозної недостатності за класифікацією СЕАР, збільшується діаметр великої підшкірної вени в місці СФЗ. Так, у групі з 391 (42,1 %) хворих із С2 склав (9,1±2,3) мм, у 375 (40,4 %) пацієнтів із С3–С4, відповідно, (12,9±2,8) мм, а у 162 випадках (17,5 %) із С5–С6 велика підшкірна вена (ВПВ) має діаметр (13,3±3,52) мм. Виявлені ультрасонографічні особливості вплинули на вибір тактичних та технічних заходів при виконанні моно РЧА або в комбінації з іншими міні-інвазивними операціями, завдяки чому значно покращилися післяопераційні результати РЧА, зокрема, зменшилась кількість післяопераційних рецидивів варикозної хвороби.
Посилання
Hyeong Yong Jin, Haeng Jin Ohe, Jeong Kye Hwang, Sang Dong Kim, Jang Yong Kim, Sun Cheol Park, Ji Il Kim, Yong Sung Won, Sang Seob Yun, & In Sung Moon (2017). Radiofrequency ablation of varicose veins improves venous clinical severity score despite failure of complete closure of thesaphenous vein after 1 year. Asian Journal of Surgery, 40 (1), 48-54.
Whiteley, M.S., Shiangoli, I., Santosab E. S.J.Dos (2017). Fifteen year results of radiofrequency ablation, using VNUS closure, for the abolition of truncal venous reflux in patients with varicose veins. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery, 54 (3), 357-362.
Bush, P., & Flanagan, J. (2014). Factors associated with recurrence of varicose veins after thermal ablation: Results of the recurrent veins after thermal ablation study. The Scientific World Journal.
Fehimcan Sevil, Abdurrahim Colak Jr., & Münacettin Ceviz (2020). The effectiveness of endovenous radiofrequency ablation applicationin varicose vein diseases of the lower extremity. Cureus, 12 (4), e7640.
Shaidakov, E.V., Grigoryan, A.G., & Ilyukhin, E.A. (2016). Radiofrequency ablation or stripping of large-diameter in competent great saphenous varicose veins with C2 or C3 disease. Vasc. Surg. Venous Lymphat. Disord., 4 (1), 45-50.
Hye Young Woo, Suh Min Kim, Daehwan Kim (2019). Jung corresponding author. Outcome of Closure FAST radiofrequency ablation for large-diameter incompetent great saphenousvein. Ann. Surg. Treat. Res., 96 (6), 313-318.
Cabrero Fernandez, M., Martinez Lopez, I., & Hernandez Mateo (2017). Prospective study of safety and effectiveness in the use of radiofrequency ablationfor incompetent greatsaphenous vein ≥12 mm. J. Vasc. Surg. Venous. Lymphat. Disord., 5, 810-816.
Winokur, R.S., Khilnani, N.M., & Min, R.J. (2015). Recurrence patterns after end ovenous laser treatment of saphenousvein reflux. Phlebology, 31 (7), 496-500.
Theivacumar, N.S, Darwood, R.J, & Gough, M.J. (2009). Endovenous laserablation (EVLA) of the anterior accessory greatsaphenous vein (AAGSV): abolition of sapheno-femoral reflux with preservation of the great saphenousvein. Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg., 37 (4), 477-481.
Proebstle, T.M., & Mohler, T.A. (2015). Longitudinal single- center cohort study on the prevalence and risk of accessory saphenous vein reflux after radiofrequency segmental thermal ablation of greatsaphenous veins. J. Vasc. Surg. Venous Lymphat. Disord., 3 (3), 265-269.
Laredo, J., Lee, B.B., & Neville, R.F. (2010). Endovenous thermal ablation of the anterior accessory great saphenous vein. Varicose vein interventions. Endovascular Today, 36-39.
Spiliopoulos, S., Theodosiadou, V., & Sotiriadi, A. (2015). Endovenous ablation of incompetent truncalveinsand their perforators with a new radiofrequency system. Midtermoutcomes. Vascular, 23 (6), 592-598.
Krnic, A., & Sucic, Z. (2011). Bipolar radiofrequency induced thermotherapy and 1064 nmNd: Yaglaserin endovenous occlusion of insufficient veins: short term follow up results. Vasa, (3), 235-240.
Garner, J.P, Heppell, P.S., & Leopold, P.W. (2003). The later alaccessory saphenous vein – a common cause of recurrent varicose veins. Ann. R. Coll. Surg. Engl., 85, 389-392.
Shin, S. Lee, B.B., & Deaton, D.H. (2009). Endovenous laser ablation of the anterior accessory greater saphenous vein. Presentedat: the Society for Military Vascular Surgery and Chesapeake Vascular Society 36th Annual Meeting. Bethesda, MD; December.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
