Інтраопераційний стан гемокоагуляційної системи в пацієнтів при відкритій та ендоваскулярній реваскуляризації інфраінгвінального артеріального сегмента в умовах стенотично-оклюзивного процесу гомілкових артерій
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.1.12913Ключові слова:
згортальна та агрегаційна системи, реваскуляризація, тромбозАнотація
Мета роботи: запобігти розвитку тромботичних ускладнень реваскуляризації артеріального русла нижньої кінцівки шляхом застосування патогенетично обґрунтованої системи післяопераційної тромбопрофілактики.
Матеріали і методи. В дослідження включено 97 пацієнтів із атеросклеротичним стенотично-оклюзивним ураженням інфраінгвінального артеріального русла в умовах стенотично-оклюзивного ураження гомілкових артерій. З метою вивчення стану гемокоагуляційної системи у пацієнтів застосовували методики для вивчення показників згортальної, фібринолітичної та агрегаційної систем.
Результати досліджень та їх обговорення. Формування гіперкоагулятивного синдрому в пацієнтів, у яких застосовано ендоваскулярні методи реваскуляризації артеріального русла, відбувається більш інтенсивно порівняно з хворими, у яких виконували відкриті методи реваскуляризації артеріального русла. Гіперкоагуляція крові на інтраопераційному етапі реваскуляризації відбувається, перш за все, за рахунок активності ІІа фактора гемокоагулятивного каскаду. Враховуючи наведені обставини, вже на етапі завершення операційного втручання з метою тромбопрофілактики слід призначити нефракціонований гепарин. Одночасно для профілактики тромбоемболічних ускладнень слід призначити подвійну антитромбоцитарну терапію: клопідогрель, ацетилсаліцилова кислота.
Гіперкоагулятивна здатність системи крові, що виникає після проведення артеріальних реконструктивних втручань, відбувається на фоні низької активності фібринолітичної системи крові, але при поступовому наростанні активності агрегаційної здатності крові. Формування гіперкоагулятивного синдрому на інтраопераційному етапі хірургічного втручання в пацієнтів, в яких застосовано ендоваскулярні методи реваскуляризації артеріального русла, відбувається більш інтенсивно порівняно з хворими, у яких застосовано відкриті методи реваскуляризації артеріального русла. Враховуючи наведені обставини, вже на етапі завершення операційного втручання з метою тромбопрофілактики слід призначати антикоагулянт, що має цілеспрямований вплив на ІІа фактор гемокоагулятивного каскаду з одночасною профілактикою тромбоемболічних ускладнень – подвійною дизагрегантною терапією.
Посилання
Špillerová, K., Settembre, N., Biancari, F., Albäck, A., & Venermo, M. (2017). Angiosome targeted PTA is more important in endovascular revascularisation than in surgical revascularisation: Analysis of 545 patients with ischaemic tissue lesions. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery, 53 (4), 567-575. DOI: 10.1016/j.ejvs.2017.01.008
Tan, H., Zhang, L., Guo, Q., Yao, Y., Sun, S., & Wang, T. (2013). “One-stop hybrid procedure” in the treatment of vascular injury of lower extremity. Indian Journal of Surgery, 77 (1), 75-78. DOI: 10.1007/s12262-013-0897-1
Didenko, S. (2018). Paths of collateral blood circulation with stenotic-occlusive lesions of the femoro-popliteal and cruro-pedal arterial segments in patients with ischemic form of diabetic foot syndrome. Acta Medica Leopoliensia, 24 (2), 34-38. DOI: 10.25040/aml2018.02.034
Pshenichny, V.N., Shtutin, A.A., Ivanenko, A.A., Voropaev, V.V., Kovalchuk, O.N., & Gaevoi, V.L. (2012). Effektivnost dvukhurovnevykh infraingvinalnykh rekonstruktsiy v lechenii khronicheskoy kriticheskoy ishemii nizhnikh konechnostey [Efficacy of two-level infrainguinal reconstructions in treatment of chronic critical lower limb ischa]. Angiologiya i sosudistaya khirurgiya – Angiology and Vascular Surgery, 18 (3), 132-137.
Rusyn, V., Popovych, Y., Korsak, V., & Rusyn, V. (2014). The place of hybrid surgery in treatment of critical lower limb ischemia. Novosti Khirurgii, 22 (2), 244-251. DOI: 10.18484/2305-0047.2014.2.244
Matsagkas, M., Kouvelos, G., Arnaoutoglou, E., Papa, N., Labropoulos, N., & Tassiopoulos, A. (2011). Hybrid procedures for patients with critical limb ischemia and Severe Common Femoral Artery Atherosclerosis. Annals of Vascular Surgery, 25 (8), 1063-1069. DOI: 10.1016/j.avsg.2011.07.010
Hicks, C., Najafian, A., Farber, A., Menard, M., Malas, M., Black, J., & Abularrage, C. (2016). Below-knee endovascular interventions have better outcomes compared to open bypass for patients with critical limb ischemia. Vascular Medicine, 22 (1), 28-34. DOI: 10.1177/1358863x16676901
Norgren, L., Hiatt, W., Dormandy, J., Nehler, M., Harris, K., & Fowkes, F. (2007). Inter-society consensus for the management of peripheral arterial disease (TASC II). Eur. J. Endovasc. Surg., 45 (1), S1-75. DOI: 10.1016/j.ejvs.2006.09.024.
Iida, O., Takahara, M., Soga, Y., Yamauchi, Y., Hirano, K., & Tazaki, J. et al. (2013). Worse limb prognosis for indirect versus direct endovascular revascularization only in patients with critical limb ischemia complicated with wound infection and diabetes mellitus. European Journal of Vascular and Endovascular Surgery, 46 (5), 575-582. DOI: 10.1016/j.ejvs.2013.08.002
Venher, I., Kostiv, S., Zarudna, O., & Kostiv, O. (2017). Shliakhy poperedzhennnia pisliaoperatsiinykh venoznykh tromboembolichnykh uskladnen u patsiientiv iz planovoiu khirurhichnoiu patolohiieiu [The ways of prevention of post-operative venous thromboembolic complications in patients with planned surgical pathology]. Shpytalna khirurhiia. Zhurnal im. L. Ya. Kovalchuka – Hospital Surgery. Journal named after L. Ya. Jovalchuk, (3). DOI: 10.11603/2414-4533.2017.3.8122
Rosenberg, A., Zumberg, M., Taylor, L., LeClaire, A., & Harris, N. (2010). The use of anti-xa assay to monitor intravenous unfractionated heparin therapy. Journal of Pharmacy Practice, 23 (3), 210-216. DOI: 10.1177/0897190010362172
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
