Виживаність після ендоваскулярних втручань при гострому коронарному синдромі
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.4.12726Ключові слова:
гострий коронарний синдром, стентування, виживаністьАнотація
Мета роботи: аналіз віддалених результатів лікування гострого коронарного синдрому (ГКС) в умовах реальної клінічної практики.
Матеріали і методи. Проаналізовано дані реєстру пацієнтів із гострим інфарктом міокарда, що включала дані на 280 випадків: І група – 213 хворих на інфаркт міокарда, яким проведено ендоваскулярне втручання; ІІ група – 53 хворих, які отримували стандартну консервативну терапію, ІІІ група – 14 хворих на інфаркт міокарда з багатосудинним ураженням, яким після коронароангіографії було виконано аорто-коронарне шунтування в умовах штучного кровообігу.
Результати досліджень та їх обговорення. Від початку гострого періоду і в період до 25 місяців криві виживаності суттєво розходяться з кращим результатом у пацієнтів, яким проведено інвазивне відкриття інфарктозалежної вінцевої артерії з відновленням кровотоку ТІМІ-3. Достовірність отриманої моделі серцево-судинної смерті становила – χ2=56,47, р<0,0001. Виявлено, що пацієнти, які перенесли ендоваскулярне втручання, мали загострення ІХС рідше, порівняно з пацієнтами, які в гострий період ІМ отримували лише консервативну терапію. У пацієнтів з гострим коронарним синдромом, незважаючи на затримки на догоспітальному та госпітальному етапі, порушення оптимальних часових інтервалів для втручання і збереження та обмеження зони некрозу міокарда застосування ендоваскуляриних технологій лікування в першу добу інфаркт міокарда дає змогу суттєво знизити розвиток несприятливих серцево-судинних подій та покращити виживаність хворих у віддаленому післяінфарктному періоді.
Посилання
Lolley, R., & Forman, D.E. (2021). Cardiac rehabilitation and survival for ischemic heart Disease. Curr. Cardiol. Rep. 23, 184. https://doi.org/10.1007/s11886-021-01616-x
Orvin, K., Shechter, A., Zahger, D., Shklovski, V., Ovdat, T., Beigel, R., Kornowski, R., Eisen, A. (2021). Temporal trends and outcome of patients with acute coronary syndrome and prior myocardial infarction. J. Clin. Med.,10, 5580. https://doi.org/10.3390/jcm10235580
Martinez, R., Lloyd-Sherlock, P., Soliz, P., Ebrahim, S., Vega, E., Ordunez, P., & McKee, M. (2020). Trends in premature avertable mortality from non-communicable diseases for 195 countries and territories, 1990-2017: A population-based study (Open Access). The Lancet Global Health, 8 (4), e511-e523. https://doi.org/:10.1016/S2214-109X(20)30035-8
Ibanez, B., James, S., & Agewall, S. (2017) ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European Society of Cardiology (ESC). European Heart Journal, 39 (2), 119-177. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx393
Timmis, A., Townsend, N., Gale, C., Grobbee, R., Maniadakis, N., Flather, M., Wilkins, E., et al. (2017). ESC Scientific Document Group, European Society of Cardiology: Cardiovascular disease statistics. European Heart Journal, 39 (7), 508-579, https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx628
Crea, F., Binder, R.K., & Lüscher, T.F. (2018). The year in cardiology 2017: Acute coronary syndromes. European Heart Journal, 39 (13), 1054-1064. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx781
Andersson, H.B., Pedersen, F., Engstrøm, T., Helqvist, S., Jensen, M.K., Jørgensen, E., Kelbæk, H. (2018). Long-term survival and causes of death in patients with ST-elevation acute coronary syndrome without obstructive coronary artery disease, European Heart Journal, 39 (2), 102-110. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx491
Rampidis, G.P., Benetos, G., Benz, D.C., Giannopoulos, A.A., & Buechel, R.R. (2019). A guide for Gensini Score calculation. Atherosclerosis, 287, 181-183. https://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2019.05.012
https://www.mdcalc.com/grace-acs-risk-mortality-calculator
Sarkar, A., Grigg, W.S., & Lee, J.J. (2021). TIMI Grade Flow. Last Update: May 4. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK482412/
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
