Гнійно-некротична хірургічна оніхопатологія, авторські погляди: деякі проблеми діагностики та комплексного лікування ускладнених та комбінованих випадків

Автор(и)

  • А. Р. Вергун Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • О. М. Мощинська 4 міська клінічна лікарня, м. Львів
  • О. М. Вергун Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • М. Р. Красний Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • І. В. Шалько Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • М. М. Литвинчук 4 міська клінічна лікарня, м. Львів
  • З. М. Кіт Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • О. Г. Марко 4 міська клінічна лікарня, м. Львів
  • Б. Я. Чуловський 4 міська клінічна лікарня, м. Львів
  • Ю. М. Мацях Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • І. О. Макагонов Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.3.12543

Ключові слова:

гнійно-некротична оніхопатологія, оніхомікоз, інкарнації нігтів, комбіновані ураження, морфогенез, ускладнення, комплексне хірургічне лікування

Анотація

Мета роботи: покращити ефективність комплексного лікування хронічної та комбінованої гнійно-некротичної патології дистальних відділів кисті та стопи, зокрема “хірургічної оніхопатології”, шляхом оптимізації клінічної діагностики, розробки і вибору послідовності застосування окремих методик комплексного хірургічного лікування, створення ефективних протирецидивних заходів та профілактики ускладнень.

Матеріали і методи. Роботу виконано на клінічних базах Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. За 15-річний період (2006–2020 рр.) у 1838 хворих віком від 5–92 років: 1007 чоловіків і 831 жінок досліджені нозологічні форми, клінічні варіанти та особливості перебігу патологічного процесу. Проспективно досліджено 757 випадків оніходеструкції. Клінічний та морфологічний матеріал опрацьовано методами описової та кореляційної статистики. Дизайн досліджень передбачав дотримання принципів конфіденційності та поваги до особистості хворого, концепцію інформованої згоди та інші положення морально-етичних норм та принципів біоетики.

Результати досліджень та їх обговорення. Найбільше спостережень немікотичної та мікотично-асоційованої гнійно-некротичної хронічної та комбінованої патології кисті та стопи припадала на субвибірки осіб середнього віку. Розподіл за віком демонстрував превалювання (у загальній кількості) осіб середнього та похилого віку, особливо у субвибірках із мікотичним дерматофітним (трихофітним) ураженням. У пацієнтів (у вікових групах 50–70 років) з наявністю врослого нігтя та піднігтьового гіперкератозу було діагностовано вторинне вростання нігтя внаслідок компресії гіперкератоїдними масами та дерматофітомою центральної частини нігтя, деформацію й інкарнацію. Стверджено 45,05 % випадків вростання нігтя та 21,87 % – ускладненого дерматофі­тійного оніхомікозу. Такі варіанти оніходеструкції, як і поліоніхомікоз, характерні для осіб похилого та старечого віку (χ2=24,12, р=0,028). Найбільше становили особи з ускладненим оніхомікозом (χ2=20,87, р<0,01), діагностовано вторинну деформацію мікотично зміненого нігтя, χ2=17,35, р=0,022, вростання країв нігтя у епоніхеальні валики, χ2=15,36, р<0,05. У 48 % спостережень констатовано мікотичне ураження однієї, у 27 % – двох, в інших – 25 % парціальної проспективної вибірки – більше 2 нігтьових пластинок. При проведенні патоморфологічного дослідження симультанно вивчено та конкретизовано ускладнений, торпідний, хронічний, а також рецидивний варіанти перебігу гнійно-некротичної патології кисті та стопи, пато- та морфогенез деструктивного оніхомікозу. Приєднання до мікотичної “хірургічної оніхопатології” бактерійної суперінфекції детермінує формування мало- або безсимптомного піднігтьового панариція змішаної етіології. Вторинний хронічний остеомієліт дистальної фаланги діагностовано у 5 % усіх випадків, лікованих стаціонарно. Чимало незадовільних результатів лікування при комбінованих ураженнях детермінується неадекватним вибором або технічними порушеннями операційного лікування, у випадках залишення спікули та невдалій резекції (χ2=4,22), рецидиви спостерігають при видаленні нігтів за способом Дюпюїтрена та інших відомих хірургічних методах (χ2=13,47, р=0,02), при відмові від проведення одночасних хірургічних втручань на пароніхеальних і піднігтьових структурах. Операційне лікування повинне влючати протиінкарнаційні корекційні заходи, χ2=12,11, p=0,024; що дає змогу значно зменшити ризик рецидивів, χ2=28,17, p<0,01. Запропоновано та впроваджено блокоподібну епоніхектомію, способи малотравматичної мобілізації та дисекції уражених нігтів. Максимальну частоту рецидивів поліоніхомікозу спостерігали впродовж 12–15 місяців, χ2=25,52, p=0,018, у разі системної терапії – на третій рік після лікування, χ2=13,47, p=0,023. Видалення уражених нігтів у хворих на деструктивний ускладнений оніхомікоз, комбіновані ураження доцільно проводити через оніхолізовані структури.

Посилання

Abrams, R.A., & Botte, M.J. (1996). Hand infections: treatment, recomendations for specifiс tipes. J. Am. Acad. Orthor. Surg., 4 (4), 219-230. DOI: 10.5435/00124635-199607000-00006.

Gilbert, D.N. Sanford guide to antimicrobial therapy. Retrieved from: https://www.sanfordguide.com/about/editorial-board/david-n-gilbert.

Davis, J.H. (1987). Clinical surgery. Vol. 1. St. Louis.-Washington-Toronto: The C. V. Mosbi Compani.

Goettmann, S., Zaraa, I., & Moulonguet, I. (2006). Onychomatricoma with pterygium aspect: unusual clinical presentation. Acta Derm. Venereol., 86 (4), 369-370.

Farrelly, P.J., Minford, J., & Jones, M.O. (2009). Simple operative management of ingrown toenail using bipolar diathermy. Eur. J. Pediatr. Surg., 19 (5), 304-306.

Haneke, E. (2012). Controversies in the treatment of ingrown nails. Dermatol. Res. Pract., 5, 1-12.

Kim, J.Y., & Park, J.S. (2009). Treatment of symptomatic incurved toenail with a new device. Foot Ankle Int., 30 (1), 1083-1087.

Kim, M., Song, I.G., & Kim, H.J. (2015). Partial removal of nail matrix in the treatment of ingrown nails: prospective rando­mized control study between curettage and electrocauterization. Int. J. Low Extrem. Wounds, 14 (2), 192-195.

Kosaka, M., Kusuhara, H., Mochizuki, Y., Mori, H., & Isogai, N. (2010). Morphologic study of normal, ingrown, and pincer nails. Dermatol. Surg., 36 (1), 31-38.

Leeyaphan, C., Bunyaratavej, S., Prasertworanun, N., Muanprasart, C., Matthapan, L., & Rujitharanawong, C. (2016). Dermatophytoma: An under-recognized condition. Indian. J. Dermatol. Venereol. Leprol., 82 (2), 188-189.

Stewart, C.L., & Rubin, A.I. (2012). Update: nail unit dermatopathology. Dermatol. Ther., 25 (6), 551-568.

Tsunoda, M., & Tsunoda, K. (2014). Patient-controlled taping for the treatment of ingrown toenails. Ann. Fam. Med., 12 (6), 553-555.

Tucker, J.R. (2015). Nail deformities and injuries. Prim. Care, 42 (4), 677-691.

Vergun, A.R. (2017). Destructive complicated onychomycosis with nail incarnation: case series, complex surgical treatment. Bull. Sci. Res., 4, 56-60.

Vergun, A.R. (2018). Surgical nail pathology: some problems of diagnosis and complex treatment. Doctorʼs thesis. Lviv: Danylo Halytsky Lviv National Medical University of Ministry of Health of Ukraine.

Yabe, T., & Takahashi, M. (2010). A minimally invasive surgical approach for ingrown toenails: partial germinal matrix excision using operative microscope. J. Plast. Reconstr. Aesthet. Surg., 63 (1), 170-173.

Zaias, N., Escovar, S.X., & Zaiac, M.N. (2015). Finger and toenail onycholysis. J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol., 29 (5), 848-853.

Zang, K., Sullivan, R., & Shanks, S. (2017). A retrospective study of non-thermal laser therapy for the treatment of toenail nychomycosis. J. Clin. Aesthet. Dermatol., 10 (5), 24-30.

Zavala Aguilar, K., Gutierrez Pineda, F., & Bozalongo de Aragon, E. (2013). Management of onychocryptosis in primary care: A clinical case. Semergen, 39 (6), 38-40.

Zecha, M., Alsina, M., Tortes Rodriquez, J.M. (2001). Combination of amorolfine nail lacquer and oral itraconazole: a new approach for the treatment of severe onychomycosis. JEADV, 5, 67.

Zeichner, J.A. (2015). Onychomycosis to fungal superinfection: Prevention strategies and considerations. J. Drugs Dermatol., 14 (10), 32-34.

Zeng, M., & Fu, S.P. (2012). Meliorated surgical procedure of Winograd for recurrent onychocryptosis. Zhonghua Yi Xue Za Zhi., 92 (25), 1767-1769.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-03

Як цитувати

Вергун, А. Р., Мощинська, О. М., Вергун, О. М., Красний, М. Р., Шалько, І. В., Литвинчук, М. М., Кіт, З. М., Марко, О. Г., Чуловський, Б. Я., Мацях, Ю. М., & Макагонов, І. О. (2021). Гнійно-некротична хірургічна оніхопатологія, авторські погляди: деякі проблеми діагностики та комплексного лікування ускладнених та комбінованих випадків. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (3), 80–89. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.3.12543

Номер

Розділ

З ДОСВІДУ РОБОТИ