Динаміка цитолітичного та холестатичного синдромів у хворих із захворюваннями біліопанкреатодуоденальної зони за умов різної передопераційної підготовки

Автор(и)

  • П. Т. Муравйов Одеський національний медичний університет КНП “Одеський обласний клінічний медичний центр” Одеської обласної ради
  • Б. С. Запорожченко Одеський національний медичний університет КНП “Одеський обласний клінічний медичний центр” Одеської обласної ради
  • І. Є. Бородаєв Одеський національний медичний університет КНП “Одеський обласний клінічний медичний центр” Одеської обласної ради
  • В. Г. Шевченко Одеський національний медичний університет КНП “Одеський обласний клінічний медичний центр” Одеської обласної ради
  • Хархурі Макрем Одеський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.4.12442

Ключові слова:

механічна жовтяниця, біліарне дренування, панкреатодуоденальна резекція, хронічний псевдотуморозний панкреатит, рак головки підшлункової залози

Анотація

Мета роботи: оцінити динаміку проявів цитолітичного та холестатичного синдромів у хворих із синдромом механічної жовтяниці як ускладнення вогнищевих захворювань біліопанкреатодуоденальної зони, за умов різної передопераційної підготовки.

Матеріали і методи. За основу дослідженя було взято результати хірургічного лікування 272 хворих із вогнищевими захворюваннями біліопанкреатодуоденальної зони, що ускладнилися синдромом механічної жовтяниці. Всі операційні втручання виконували в обсязі панкреатодуоденальної резекції. Основну групу склали 112 пацієнтів, яким підготовку до операції і прогнозування перебігу періопераційного періоду проводили відповідно до розробленого алгоритму. У 160 пацієнтів групи порівняння підготовка до виконання операційного втручання являла собою виключно консервативну терапію.

Результати досліджень та їх обговорення. Впровадження розробленого алгоритму передопераційної підготовки привело до зменшення середніх значень аланінамінотрансферези – на 5-й день до 151±15 Од/л в основній групі проти 188±13 Од/л у групі порівняння. На сьомий день відмінності зберігались, набули достовірності і склали 119±12 Од/л та 157±14 Од/л в основній групі та в групі порівняння відповідно (p<0,05). Напередодні операції показник складав 101±11 Од/л та 138±12 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p<0,05). Активність аспартатамінотрансферази на 3-й день знизилася в основній групі з 204±12 (при надходженні до стаціонару) Од/л до 153±11 Од/л, а у групі контролю – зі 186 ±14 Од/л (при надходженні до стаціонару) до 161±9 Од/л. Різниця між порівнюваними групами стала суттєвою та почала набувати достовірність з 5-ї доби 124±13 Од/л проти 150±11 Од/л в основній та групі порівняння відповідно (p<0,05). Напередодні виконання панкреатодуоденальної резекції різниця також була достовірною – 81±7 Од/л проти 114±7 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p<0,05). Щодо вмісту лужної фосфатази, то на 3-й день спостереження в обох групах відмічено зниження активності до 440,9±2,1 та 550,7±1,4 Од/л (p<0,05). На 5-й день спостереження значення показнику були ще меншими, причому в основній групі відбулося більш значуще зниження активності ЛФ (223,2±2,7 Од/л) порівняно з групою порівняння (350,3±1,1 Од/л) (p<0,05). Напередодні операції активність показника складала в основній групі 104,8±1,3 Од/л, а у групі порівняння– 270,8±1,9 Од/л (p<0,05). Динаміка змін активності γ-глутамілтрансферази на 3-й день дослідження значення показника в основній групі та групі порівняння зменшилися відповідно до 511±38 Од/л та 554±31 Од/л. Відмінності стали суттєвішими на 5-й день – 403±29 Од/л проти 446±35 та набули достовірності на 7-й день – 304±21 Од/л проти 374±26 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p<0,05). Напередодні хірургічного втручання подальше зниження показника зберегло свою достовірність 271±29 Од/л в основній групі проти 348±33 Од/л у групі порівняння (p<0,05).

Посилання

Elbanna, K.Y., Jang, H.J., & Kim, T.K. (2020). Imaging diagnosis and staging of pancreatic ductal adenocarcinoma: a comprehensive review. Insights Imaging, 11 (1), 58. DOI: https://doi.org/10.1186/s13244-020-00861-y.

Aguilera F., Tsamalaidze, L., & Raimondo M. (2018). Pancreaticoduodenectomy and outcomes for groove pancreatitis. Dig. Surg., 35 (6), 475-481. DOI: 10.1159/000485849.

Mihajlichenko, V.Ju., Kisljakov, V.V., & Reznichenko, A.M. (2019). Sovremennye aspekty hirurgicheskogo lecheniya sindroma mehanicheskoy zheltuhi [Modern aspects of the mechanical jaundice syndrome surgical treatment]. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya – Modern Aspects of Science and Education, 3, 78- 83 [in Russian].

Kanikovskyi, O.Ye., Pavlyk, I.V., & Oliinyk, I.V. (2018). Alhorytm khirurhichnoho likuvannia uskladnenykh form khronichnoho pankreatytu [Algorithm of complicated chronic pancreatitis surgical treatment]. Medychni perspektyvy – Medical Perspectives, 23, 4, 79-84 [in Ukrainian].

Cloyd, J.M., Katz, M.H.G., & Prakash, L. (2017). Preope­rative therapy and pancreatoduodenectomy for pancreatic ductal adenocarcinoma: a 25-year single-institution experience. J. Gastrointest. Surg., 21 (1), 164-174. DOI: https://doi.org/10.1007/s11605-016-3265-1.

Bassi, C., Marchegiani, G., & Giuliani, T. (2021). Pancreatoduodenectomy at the Verona Pancreas Institute: the evolution of indications, surgical techniques and outcomes: a retrospective analysis of 3000 consecutive cases. Ann. Surg., DOI: 10.1097/sla.0000000000004753.

Klaiber, U., Probst, P., & Hüttner, F.J. (2020). Randomized trial of pylorus-preserving vs. pylorus-resecting pancreatoduodenectomy: long-term morbidity and quality of life. J. Gastrointest Surg., 24 (2), 341-352. DOI: 10.1007/s11605-018-04102-y.

Schorn, S., Demir, I.E., Vogel, T., Schirren, R., Reim, D., Wilhelm, D., ..., & Ceyhan, G.O. (2019). Mortality and postoperative complications after different types of surgical reconstruction following pancreaticoduodenectomy – a systematic review with meta-analysis. Langenbecks Arch. Surg., 404 (2), 141-157. DOI: 10.1007/s00423-019-01762-5.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-18

Як цитувати

Муравйов, П. Т., Запорожченко, Б. С., Бородаєв, І. Є., Шевченко, В. Г., & Макрем, Х. (2022). Динаміка цитолітичного та холестатичного синдромів у хворих із захворюваннями біліопанкреатодуоденальної зони за умов різної передопераційної підготовки. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (4), 78–84. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.4.12442

Номер

Розділ

З ДОСВІДУ РОБОТИ